Поняття конкретної життєвої ситуації, її різновиди та роль у вчиненні злочину

Висновок

1. Для розкриття сутності даного явища не обійтися без встановлення взаємозв'язку об'єктивного (зовнішнього) і суб'єктивного (особистого) у всьому їх різноманітті.

2. Безпосередньою причиною злочину є складна взаємодія об'єктивних і суб'єктивних факторів.

3. Розкриття причини злочину безпосередньо пов'язане з проникненням у механізм злочинної поведінки.

4. Для пояснення причин конкретних злочинів не застосовна категорія фатальної обумовленості та тісного зв'язку між несприятливими соціальними умовами формування особи і вчиненим нею злочином.

5. Вплив зовнішнього середовища відбувається опосередковано, через власне сприйняття індивіда, його моральні погляди, переконання, У світорозуміння та уявлення про добро і зло.

6. Його дії завжди підконтрольні свідомості і волі (крім стану неосудності, але тоді й немає складу злочину).

7. Встановлення значимості об'єктивних і суб'єктивних чинників, що детермінують злочинну поведінку, якоюсь мірою можливе за рахунок визначення їхньої спільності, типовості, наскільки вони регулярно виявляються на рівні маси злочинів і злочинності в цілому.

8. Виявлення типових чинників, що впливають на злочинність, дає можливість вивести закономірності детермінації, а, отже, обрати найбільш раціональні шляхи їх нейтралізації й усунення.

9. У кримінологічній літературі найчастіше підкреслюється значення криміногенного впливу середовища на особу.

Антисуспільні властивості особи, які склалися під впливом негативних умов її формування, ведуть до вчинення злочинів за наявності певних обставин, що сприяють такому наслідкові і створюють ситуацію вчинення злочину - криміногенну ситуацію. Слово "ситуація" походить від латинського situs і означає сукупність умов, які створюють ті чи інші відносини, обставини, становище. Під ситуацією розуміється також розташування і співвідношення сил.

Для кримінології найбільший інтерес становить поняття конкретної життєвої ситуації як певного збігу обставин життя людини, що безпосередньо впливають на її поведінку. Конкретна життєва ситуація є мовби каналом зв'язку між людиною і зовнішнім світом, завдяки якому відбувається взаємодія особи з навколишнім середовищем, надбання нею певних соціальних якостей. Щодо нашої теми, то під конкретною криміногенною ситуацією треба розуміти сукупність зовнішніх (об'єктивних) обставин, в яких опинилася людина і які впливають на її свідомість, почуття, волю, з урахуванням яких особа приймає рішення вчинити дію, що утворює склад умисного злочину або призводить до злочину з необережності.

У кожній життєвій ситуації потрібно розрізняти її об'єктивний зміст, який визначається реальною дійсністю, і суб'єктивну оцінку, яка дається їй особою залежно від її поглядів, досвіду, нахилів, характеру тощо. Об'єктивний зміст і суб'єктивна оцінка можуть бути розбіжними, при цьому людина діє відповідно до своїх уявлень про ситуацію. Суб'єктивне розуміння ситуації в свою чергу тісно пов'язане з мотиваційною сферою особи і метою її поведінки.

Криміногенна ситуація - особливий характер взаємодії особи із соціальною дійсністю. Важливою властивістю криміногенної ситуації є те, що вона завжди конкретна за змістом та існує в певних просторово-часових межах. Її оцінка залежить від характеру діяльності певної особи, її можливостей та ціннісних орієнтацій. Другою властивістю ситуації є її системність і деяка повторність, що створює необхідні гносеологічні засади для передбачення її появи в майбутньому, хоч точного її повторення ніколи не буває. Воно можливе лише у загальних рисах, але вже за нових обставин чи їх іншої комбінації.

У загальному вигляді криміногенну ситуацію можна розглядати як один з різновидів соціального середовища, яке сприяє вчиненню злочинів. Вплив соціального середовища має актуалізований характер, оскільки особа взаємодіє з ним у даний момент. Безумовно, соціальне середовище впливає на людину не лише безпосередньо перед яким-небудь вчинком. Воно справляло свій вплив на неї і в минулому, формуючи її як особу. Саме в цьому полягає різниця між конкретною життєвою ситуацією (сучасне) і умовами формування особи (минуле).

Конкретні криміногенні ситуації можуть створюватися не тільки з одних соціальних умов, а й через дії сил природи, наприклад, стихійне лихо. За своїм обсягом криміногенна ситуація може бути локальною, тобто стосуватися однієї особи чи вузького кола осіб, а може торкатися і багатьох людей. Вона може бути створена як правомірними, так і незаконними діями самого суб'єкта чи інших осіб, наприклад, штучне створення дефіциту товарів, надмірне вживання алкоголю. Серед ситуацій, пов'язаних з діями інших осіб, розрізняють віктимологічні ситуації, що їх створюють потерпілі від злочину. Не зупиняючись детально на цьому аспекті, зазначимо лише, що такими вони є лише для жертви злочину, а з боку злочинця ці ситуації оцінюються як сприятливі для вчинення злочину. Нарешті, можливі й змішані ситуації, в яких протиправні дії людей здійснюються одночасно з проявами стихійних сил природи (скажімо, мародерство при землетрусах).

Класифікація криміногенних ситуацій за джерелом їх виникнення має практичне значення, оскільки вказує на напрями запобіжної роботи щодо усунення чи нейтралізації обставин, спроможних призвести до вчинення нових злочинів. Таке розмежування важливе для встановлення безпосередніх детермінант злочинів та визначення міри покарання винного. Ось чому багато конкретних ситуацій вчинення злочинів передбачені у кримінальному законі як обставини, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність (статті 40 і 41 КК України).

За змістом розрізняють такі види криміногенних ситуацій:

а) проблемна ситуація, за якої людина стикається з певними труднощами і перешкодами в досягненні наміченої мети (наприклад, проникнення у помешкання, щоб вчинити крадіжку). Вирішення проблемної ситуації полягає у знаходженні способу подолання перепон;

б) мотиваційне байдужа ситуація, за якої стан і зміни елементів, що її складають, не впливають на діяльність суб'єкта;

в) мотивуюча ситуація, коли щось у її стані впливає на прийняття особою рішення діяти саме так, а не інакше;

г) конфліктна ситуація - характеризується зіткненням різних інтересів, поглядів, бажань її учасників, що веде до боротьби між ними злочинним шляхом.

Залежно від причин виникнення конфліктів можна виділити основні види конфліктних ситуацій, які можуть мати місце перед вчиненням злочину:

1) конфлікти, що виникають на основі неадекватності уявлень особи про реальну дійсність. Наприклад, особа діє згідно з нормами поведінки, прийнятими у її групі, але не властивими для іншої групи, де вона вимушена в той час діяти;

2) конфлікти як наслідок переоцінки своїх можливостей або недооцінки їх іншими людьми;

3) конфлікти, що виникають на грунті неприязних особистих відносин;

4) конфлікти, обумовлені недостатньою інформацією;

5) конфлікти як сумніви у правильному виборі між кількома можливими варіантами поведінки.

У науковій літературі трапляються й інші класифікації криміногенних ситуацій, які, безперечно, теж мають право на існування. Зазначимо лише, що конкретна ситуація - це сукупність обставин, які можуть як сприяти, так і перешкоджати злочинові або бути нейтральними. Роль ситуації у злочині значною мірою залежить від того, яка група факторів визначає "обличчя" цієї ситуації і домінує в ній. Але в кінцевому підсумку вибір варіанта поведінки залежить від індивідуального рішення, оскільки вчинки людей не є механічною реакцією на вплив ситуацій. "Люди - не пасивні істоти, які перебувають під владою зовнішніх стимулів; вони значною мірою створюють світ, у якому живуть і діють. Гнучкість поведінки пояснюється тим, що, взаємодіючи з оточенням, людина здійснює низку послідовних дій, дедалі більше пристосовуючи до себе обставини ситуації".

Дата добавления: 2014-01-06