Фізіологічні особливості м'язової тканини

Поперечнопосмугованій (скелетній) м'язовій тканині влас­тивий так званий тетанічний тип скорочення, який характе­ризується сильними, швидкими, нетривалими скороченнями. Поперечнопосмуговані м'язи швидше втомлюються і перебу­вають у стані скорочення не так довго, як гладенькі, їхня функ­ція контролюється свідомістю. Гладенька м'язова тканина ско­рочується ритмічно, повільно, здатна довго перебувати в стані скорочення. Тип скорочення, властивий гладеньким м'язам, має назву тонічного. Скорочення гладенької м'язової тканини не контролюється свідомістю.

Нервова тканина

Нервова тканина утворюється в ембріогенезі з ектодерми, вона є основним компонентом, з якого побудована нервова сис­тема. Її елементи здатні сприймати подразнення, трансформу­вати його в нервовий імпульс, швидко передавати, зберігати інформацію, синтезувати біологічно активні речовини, завдя­ки чому забезпечується узгоджена діяльність органів і систем організму та його адаптація до змін умов зовнішнього середо­вища.

Нервова тканина складається з нервових клітин (нейроци-тів, або нейронів) та клітин нейроглії.

Нейрони мають тіло та відростки, які забезпечують прове­дення нервового збудження. Серед відростків нервових клітин розрізняють аксони й дендрити. Аксон (нейрит) — це довгий відросток, довжина якого може сягати 1,5 м, він у клітині зав­жди один і проводить нервовий імпульс у напрямку від тіла клітини.

Дендрити — це відростки з деревоподібним розгалуженням, які передають нервовий імпульс у напрямку до тіла клітини.

Класифікація нейронів

Морфологічна класифікація (залежно від кількості відрост­ків). Згідно з цією ознакою нервові клітини поділяють на:

• уніполярні (мають єдиний відросток — аксон; таку будо­ву мають лише нейробласти);

• біполярні (мають два відростки, такі нейрони містяться у сітківці ока та спіральному органі завитки);

• псевдоуніполярні (мають один відросток, який поділяється на аксон і дендрит; такі нейрони містяться у спинномоз­кових вузлах);

• мультиполярні (мають один аксон і декілька дендритів;
в організмі людини переважна більшість нейронів є мультиполярними).

Функціональна класифікація. Згідно з цією класифікацією розрізняють:

• рецепторні нейрони (чутливі, або аферентні), які сприймають подразнення і трансформують його у нервовий імпульс);

• асоціативні (вставні), які передають нервовий імпульс між нейронами;

• еферентні (моторні, рухові), які забезпечують передачу нервового імпульсу на робочу структуру.

Нейроглія виконує опорну, трофічну, розмежувальну, сек­реторну та захисну функції. До її складу входять клітини, які поділяють на два генетичні види: гліоцити (макроглія) і гліаль-ні макрофаги (мікроглія).

Відростки нервових клітин, які вкриті оболонками, утво­рюють нервові волокна. Залежно від будови їх поділяють на мієлінові та безмієлінові.

Усі нервові волокна закінчуються кінцевими апаратами, котрі отримали назву нервових закінчень.

Залежно від функції нервові закінчення поділяють на три групи: ефекторні (або ефектори), рецепторні (чутливі) та кін­цеві апарати, що утворюють міжнейронні синапси, які здійс­нюють зв'язок нейронів між собою.

Л Е К Ц І Я № 2

Т е м а: “Кісткова система.”

• Процес руху

• Скелет тулуба

Дата добавления: 2014-01-07