Мікрофлора. Травлення в товстій кишці

Травлення в товстій кишці

Із тонкої кишки порції хімусу через ілеоцекальний сфінк­тер переходять у товсту кишку. Сфінктер виконує роль клапа­на, який забезпечує рух кишкового вмісту в одному напрямку. Через 1—4 хв після приймання їжі кожні 1/2—1 хв клапан відкривається і хімус невеликими порціями (15 мл) перехо­дить із клубової кишки в сліпу.

Сік товстої кишки за відсутності дії механічного подраз­нення виділяється в незначній кількості. Він містить слиз та епітеліальні клітини, невелику кількість пептидаз, ліпаз, амі­лаз і нуклеаз, які не мають суттєвого значення в гідролізі ор­ганічних речовин. При подразненні утворення соку збільшу­ється у 8—10 разів. Перетравлювальна функція соку полягає і в захисті слизової оболонки від хімічних, механічних подраз­нень та підтриманні лужної реакції кишкового вмісту.

Моторна функція товстої кишки забезпечує депонування калу. Харчовий хімус проходить увесь травний канал за 2—3 до­би, більшу частину він перебуває у товстій кишці.

Рентгенологічно виявлено декілька видів перистальтич­них рухів товстої кишки: малі та великі маятникоподібні, пе­ристальтичні та антиперистальтичні. Три-чотири рази на добу виникає сильна пропульсивна перистальтична хвиля, яка про­штовхує вміст у напрямку до відхідника, при цьому хвиля скорочення охоплює велику частину товстої кишки і забезпе­чує швидке випорожнення значних її ділянок.

Механічні та хімічні подразники підвищують перисталь­тичну активність і прискорюють проходження хімусу, тому клітковина, яка погано перетравлюється, стимулює перисталь­тику товстої кишки.

Регуляція моторної функції товстої кишки здійснюється головним чином інтрамуральними нервовими сплетеннями, а корекція місцевих рефлексів здійснюється вищерозташовани­ми центрами вегетативної нервової системи. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи стимулює, а симпатич­на — гальмує моторну функцію товстої кишки.

Істотну роль у процесах травлення в товстій кишці відіграє мікрофлора, яка бере участь у синтезі вітамінів (групи В і К). Під дією мікроорганізмів неперетравлені вуглеводи розщеплюються з утворенням кислот (оцтової та молочної), алкоголю, вуглекислого газу й води, відбувається гниття білків з утво­ренням токсичних речовин (скатолу, індолу, фенолу) і біологічно активних речовин (гістаміну). Мікрофлора товстої кишки бере також участь в обміні білків, жовчних і жирних кислот, холестерину. При збалансованому харчуванні процеси гниття та бродіння врівноважені. Так, наприклад, під час бродіння кислі продукти перешкоджають гниттю, а одноманітне харчу-вання призводить до розладу рівноваги цих процесів.

До складу калу входять 75—80% води та непереварені за­лишки їжі, слиз, клітини епітелію і велика кількість бакте­рій, останні становлять близько 1/3 загальної маси калу (за добу утворюється 100—200 г). Колір калу зумовлений продук­тами розкладу пігментів жовчі, кількість — від об'єму і скла­ду їжі, яку людина вживає, запах обумовлений сірководневи­ми органічними продуктами. Калові маси накопичуються у прямій кишці.

Дата добавления: 2014-01-07