Поняття, сутність та особливості управління в митній службі україни

Для управління митною службою системне уявлення про її компоненти, елементи та їх взаємозв’язки має велике теоретичне та методологічне значення.

Слід виділити три логічні схеми, за допомогою яких розкриваються різні аспекти системи управління митною службою.

Перша схема – зовнішнє управління стосовно митної служби.

Друга – управління суспільними процесами з боку митної служби.

Третя – внутрішнє управління в системі митної служби, тобто забезпечення організації та функціонування системи.

Відповідно управління в митній службі включає в себе: визначення цілей, завдань і функцій митної служби (органу, підрозділу, співробітника); розробку й удосконалення їх організаційної та функціональної структури; забезпечення трудовими, матеріально-технічними, інформаційними та іншими ресурсами; підготовку, прийняття і реалізацію управлінських рішень; забезпечення скоординованості дій органів, служб, підрозділів, співробітників; регулювання і організовування їх функціонування з урахуванням оперативної обстановки та відхилень від намічених цілей; забезпечення розвитку і модернізації системи та діяльності митної служби та інші види діяльності.

Таким чином, управління в митній службі можна визначити як особливий вид діяльності спеціально створених апаратів та посадових осіб, наділених певними повноваженнями щодо упорядкування системи митної служби, забезпечення її оптимального функціонування і розвитку з метою ефективного вирішення завдань з реалізації митної політики держави.

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МИТНОЇ СЛУЖБИ

Інститут митної служби є засобом правового зв’язку людини з конкретною державою, який фіксує певні двосторонні відносини, служить важливою основою для розгляду будь-яких питань державного управління.

Митна служба (у широкому розумінні) – частина глобальної й державної інфраструктури, глобальний елемент міжнародної координації і міжрегіонального регулювання, рівноправний член міжнародних економічних інституцій.

У більш вузькому значенні митна служба – соціально-економічний і регулятивний інститут держави для контролю за транскордонними потоками товарів, транспортних засобів, фізичних осіб, забезпечення взаємодії національної економіки зі світовим господарством, світовим ринком.

Особливий статус державної митної служби в суспільстві полягає в тому, що саме (і тільки) через її структури та механізми формується і закріплюється загальна воля, що надає державним настановам в організації зовнішньоекономічної діяльності (митній політиці) обов’язкового характеру. Держава за допомогою митної служби забезпечує проведення в життя митної політики методами, які знаходяться в її розпорядженні, у тому числі адміністративними та кримінально-правовими.

Митна служба як соціальний інститут держави упорядковує економічні, політичні, правові, енергетичні, інформаційні й інші відносини та комунікації у сфері зовнішньоекономічних відносин усередині країни і зі світовим торговим співтовариством, забезпечуючи стійкість і передбачуваність взаємодій між торговими партнерами.

Узагальнюючи характерні особливості митної служби як соціального інституту держави, можна виділити такі її основні ознаки:

1. Це елемент інституціональної системи держави і світового митного співтовариства.

2. Об’єктом впливу постає діяльність працівників і підрозділів.

3. Наявність системи соціально значущих цілей існування, функціонування й розвитку митної служби, її організаційної структури, а також ресурсів, необхідних для її ефективної діяльності.

4. Системі митної служби притаманна організаційна єдність.

5. Наявність системи комунікаційних зв’язків між елементами системи митної служби та із зовнішнім середовищем.

6. Централізованість управління системою митної служби.

7. Ієрархічність організаційної структури митної служби.

8. Наявність сукупності територіально розподілених органів.

9. Наявність відповідних норм і правил, що визначають статус, структуру і діяльність митної служби.

10. Митна служба поєднує на професійній основі в соціальну спільність службовців – митників.

11. Мілітаризованість системи.

12. Наявність механізмів, що забезпечують власний соціально-правовий захист, а також соціально-економічних підсистем суспільства.

13. Наявність механізмів, що забезпечують можливість і здатність системи митної служби до відтворення й удосконалення організаційної структури та діяльності.

14. Наявність організаційної культури.

15. “Продукція” митної служби має особливий характер, що зумовлює складність визначення продуктивності та ефективності її діяльності.

16. Виконання широкого кола обов’язків щодо здійснення контролю за виконанням посадовими особами і громадянами законодавчих та інших нормативних актів з питань здійснення митної справи.

Таким чином, митна служба – це орган державної виконавчої влади, наділений визначеними законодавством повноваженнями щодо організації зовнішньоекономічної діяльності, головною метою якого є захист інтересів громадян і держави.

Дата добавления: 2014-01-07