Міжнародні річки

Міжнародні річки — це річки, які протікають по територіях або межах низки країн (Дунай, Рейн, Дніпро — в Європі, Нил — в Африці, Євфрат, Меконг — в Азії, Амазонка — в Південній Америці, Амур - в Росії і т.п.). Вони можуть бути як судноплавні, так і несудноплавні. Від цього залежить їх правовий режим. Прирічкові держави укладають міжнародний договір з використання річки. Основний принцип при цьому полягає в тому, що діяльність і використання річки однією державою не повинні завдавати збитку іншим.

Держави, по території яких протікає річка, як правило, володіють свободою судноплавства. Треті країни можуть такого права не мати. На важливих міжнародних магістралях типу Дунай, Рейн відповідно до міжнародних конвенцій передбачена договірна свобода плавання судів країн, не прилеглих до таких річок. Транзитні податки з таких судів стягуються, як правило, на загальні потреби, облаштування річки. Передбачається заборона для проходу (плавання) військових суден третіх країн. Митний, санітарний і річковий нагляд здійснюється прибережними державами.

Згідно усталеній класифікації міжнародні річки поділяють на судноплавні (або, власне міжнародні, що мають вихід до моря), транскордонні (такі, що протікають територією декількох держав і не мають виходу до моря, як правило, несудноплавні або такі, що судноплавство по них має місцеве значення), прикордонні (по яким проходить кордон між прибережними державами).

Загальні міжнародно-правові документи у цій сфері: Барселонська конвенція і Статут про режим судноплавних шляхів міжнародного значення 1921 року, Женевська конвенція про гідроенергію водних потоків, що мають значимість для декількох держав.

Великим авторитетом користуються відомі «Хельсінські правила використання вод міжнародного значення», що прийняті Асоціацією МП у 1996 році, хоча вони не відносяться до категорії міжнародних договорів.

Для контролю за дотриманням сторонами положень міжнародних конвенцій можуть створюватися комісії. Так, відповідно до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї 1948 р., підписаної Росією (за правонаступництвом від СРСР), Україною, Болгарією, Угорщиною, Румунією, Чехією, Словаччиною, Югославією і Австрією, встановлена Дунайська комісія. Вона складається з представників країн-учасниць і займається, крім контролю, розробкою і уніфікацією правил плавання по Дунаю, митного, санітарного і іншого нагляду.

Сучасна тенденція — посилення уваги і вживання правових і інших заходів по проблемах річкової екології.

У 1985 році було прийнято Декларацію про співробітництво придунайських держав з питань водного господарства річки Дунай, особливо охорони його від забруднення. Декларація спрямована на забезпечення раціонального використання і охорони від забруднення вод Дунаю, передбачає встановлення системи створів у пунктах перетину Дунаєм державних кордонів для спостереження за якістю води.

Дата добавления: 2014-01-07