Технологія соціальної паспортизації класу

Передусім, необхідно зібрати інформацію не лише про особистісні ха­рактеристики учня, а й соціально значимі характеристики інших членів сім'ї та умов її проживання. Збір такої інформації можна провести на основі пропонованої матриці, яка одночасно слугує інструментом для вирахуван­ня узагальненого показника рівня соціального благополуччя дитини.

Матрицю заповнює соціальний педагог, класовод, вихователь чи клас­ний керівник. На основі зібраних даних про школяра виявляються ті вихо­ванці, яких можна віднести до групи ризику і які потребують індивідуальної роботи з профілактичною метою. Згодом остаточні дані матриці заносяться у соціальний паспорт класу, оформлений на основі списку його учнів.

Як бачимо, найбільша загальна сума балів може складати 55. 11 балів засвідчує приналежність учня до групи високого рівня ризику. Від 11 до 22 балів — середній рівень ризику. Від 22 до 33 балів — схильність до входження у групу ризику. Від 33 до 44 балів — соціальне благополуччя в межах середньої норми. Більше 44 балів — високий рівень соціального благополуччя.

Заповнення матриці передбачає вміння соціального педагога застосо­вувати соціологічний метод спостереження у процесі безпосереднього спілкування з вихованцем і членами його сім'ї. Для уточнення якісних ха­рактеристик морально-психологічного клімату в сім'ї в індивідуальній бесіді з учнем І.Дементьєв пропонує використати такі запитання: «Чи хотів би ти у своїй майбутній сім'ї:

- мати такі стосунки між чоловіком та дружиною, як у твоїх батьків?

- виховувати дітей так само, як це роблять твої батьки?

- ставитися до дідуся та бабусі так само, як це прийнято у твоїй батьківській сім'ї?

- розділяти домашню роботу, як це прийнято у сім'ї твоїх батьків?

- проводити вільний час так само, як твої батьки?».

(Дементьев И. Работа школы с детьми группы риска // Воспитание школьника. - 2000. - № 7. - С. 24).

Уточнювальні запитання доцільно ставити підопічному також для оцінки його цілей та устремлінь. Ці питання можуть бути такими:

1. Що турбує тебе найбільше в житті? Вибери п'ять головних про­блем;

■ грошові проблеми твоєї сім'ї;

■ стосунки з батьками;

■ стосунки між батьками;

■ стосунки з ровесниками;
конфлікти з педагогами;

■ труднощі у засвоєнні шкільноїнавчальної програми;

■ здоров'я близьких родичів;

■ чим зайнятися у вільний час;

■ особисте життя;

■ що-небудь інше (що конкретно?)

2. Яку роботу ти хотів би мати у майбутньому? (Вибери п'ять голов­них якостей):

■ з високою платнею;

■ з гарантією від безробіття;

■ престижну;

■ не шкідливу для здоров'я;

■ пов'язану з поїздками, свіжими враженнями;

■ таку, яка вимагає особистої винахідливості, діловитості;

■ потрібну країні та людям;

■ пов'язану зі спілкуванням із дітьми;

■ пов'язану зі спілкуванням з тваринами;

■ іншу (яку конкретно?)».

За умови необхідності коло уточнювальних запитань можна розширити. Доцільно звернути увагу на порядок вибраних учнем позицій, оскільки він допомагає визначити ієрархію життєвих цілей і домагань вихованця.

У діяльності соціального педагога школи нерідко виникає необхідність співпраці з громадськістю села, селища чи певного мікрорайону міста та представником силових структур. Це буває у тих випадках, коли необхідно з педагогічно доцільною метою втрутитися у стосунки між батьками у неблагополучній сім'ї, або відповідним чином вплинути на обох.№ з/п	Соціальні характеристики	Бал
1.	Склад сім'ї дитини: Матір, батько, дідусь, бабуся, сестри, брати Лише матір і батько Матір і вітчим, батько і мачуха Одна матір або один батько Немає батьків. Замість них - родичі.	5 4 3 2 1
2.	Шкільна успішність: Висока Добра Задовільна Незадовільна Дитина відвідує школу рідко	5 4 3 2 1
3.	Здоров'я дитини: Практично здорова Часто хворіє в межах нормального розвитку Має хронічні хвороби Відстає в розумовому розвитку Має вроджені патології, нервово-психічні хвороби	5 4 3 2 1
4.	Санітарно-житлові умови життя сім'ї: Окремий будинок, або окрема квартира Окрема квартира чи будинок із родичами подружжя Більше однієї кімнати в комунальній квартирі із зручностями Кімната в комунальній квартирі із зручностями Кімната в гуртожитку без зручностей	5 4 3 2 1
5.	Прибутки сім'ї: Високий рівень матеріального забезпечення Грошей в основному не вистачає для купівлі товарів тривалого користування На повсякденні витрати грошей вистачає, але купівли одягу викликає труднощі Живуть від платні до платні Грошей до платні не вистачає	5 4 2 І
6.	Морально-психологічний клімат у сім'ї: Атмосфера доброзичливості, взаємної поваги та любові Здоровий спосіб життя, але без особливого емоційного забарвлення У сім'ї сварки, скандали, батько чи матір схильні до алкоголізму Судимість батьків, п'янство, бійки, ознаки розумової відсталості одного з батьків Батьки стоять на обліку як наркомани, п'яниці і поведінка асоціальна	5 4 3 2 І

7.	Поведінка дитини в школі; Добра Задовільна Незадовільна Неодноразово помічалися випадки асоціальної поведінки Стоїть на обліку в інспекції у справах неповнолітніх	5 4 3 2 і
8.	Позашкільне спілкування дитини: Спілкування в позакласних формах навчально-виховної роботи на основі спільних позитивних інтересів Епізодичне спілкування на основі спільних позитивних інтересів Спілкування за умови відсутності спільних позитивних інтересів Спілкування в асоціальних групах з орієнтацією на дрібне хуліганство та шкідливі звички Спілкування в криміногенних групах, які стоять на відповідному обліку	4 3 2
9.	Цілі та устремління дитини: Яскраво виражене бажання бути хорошим, спрямованість до занять улюбленою справою, досягнень успіхів у навчанні Намагання досягнути успіхів у навчанні, але позитивна спрямованість до занять улюбленою справою має фрагментарний характер Намагання бути хорошим без відповідної дІяльнісної підтримки Відраза до навчальної праці, орієнтація на старших учнів із асоціальною поведінкою Позакласне життя в асоціальних групах підлітків, участь у правопорушеннях	5 4 3 2
10.	Емоційні стосунки батьків з дітьми: Атмосфера довір'я, демократизм стосунків, підтримка Батьки зайняті собою, але ставлення до дітей доброзичливе, зацікавлене Гіперопіка, сліпа любов Батьки не цікавляться дітьми, бездоглядність дітей Конфліктні стосунки батьків із дітьми, випадки насильства над ними	3 2
11.	Інтелектуальний фон сім'ї: Сімейна бібліотека, преса, телевізор, картини, часті розмови за межами побутових справ Сімейна бібліотека, телевізор, картини; однак розмови найчастіше знаходяться в рамках побутових справ. Книга присутня в квартирі, але культ її відсутній; розмови не виходять за рамки побутових справ Крім підручників, інших книг немає. Основне джерело інформації — телевізор Відсутні книги і будь-які засоби інформації	5 4 3 2 1
Для учнів середнього шкільного віку пункт 9 виглядатиме так:
9.	Ціпі та устремління школяра:
	Бажання досягти навчальних успіхів за рахунок сумлінної
	праці, захопленість гуртковою роботою
	Бажання втриматися у складі «хорошистів», ситуації позитивної
	захопленості певним видом діяльності не спостерігається
	Бажання бути хорошим за рахунок реалізації його будь-якою
	ціною
	Відраза до навчальної праці, потяг до формування шкідливих
	звичок
	Участь у правопорушеннях, здійснюваних у складі асоціальних
	груп підлітків
Для учнів старшого шкільного віку пункт 9 виглядатиме так:
9.	Цілі та устремління учня:
	Чітко визначені життєві плани, сформований відповідний
	рефлекс цілі
	Позитивна орієнтація у формуванні життєвих цілей, але
	уявлення про шляхи і засоби їх досягнення розпливчасті
	Відсутність позитивних перспективних цілей, соціальна
	незрілість, інфантилізм
	Негативні цільові орієнтації, примітивні, бездуховні;
	референтна група — ровесники з асоціальною спрямованістю
	інтересів
	Участь у правопорушеннях; постановка на облік в інспекції у
	справах неповнолітніх

Соціальний педагог у загальноосвітньому закладі не може і не пови­нен бути відділений від класно-урочного навчально-виховного процесу як однієї з найважливіших ланок соціальної самореалізашї особистості. Його завдання пропагувати та сприяти освоєнню тих освітніх технологій, які спрямовуються на створення сприятливих умов для соціальної саморе-алізації особистості школяра, пробудження його творчого потенціалу. Як правило, цьому сприяє проблемно-пошуковий і проблемний характер здо­буття освіти.

Наприклад, в Українському гуманітарному ліцеї Національного уні­верситету ім. Тараса Шевченка широко використовують проективну тех­нологію здобуття знань. Головним її елементом є не власне проект, а про­цес проектування учнівського пошуку — від моделювання тренувальних умов для постановки навчальної проблеми до побудови та захисту опти­мальних шляхів її розв'язання у вигляді, що має структурну форму про­екту. Відповідно до логіки гармонійної соціалізації особистості впродовж років навчання в ліцеї широко використовуються різні форми навчаль­них проектів: колективні, індивідуальні, моно предметні, полі предметні, прості, складні тощо. Це дозволяє підвищити продуктивність навчальної праці, актуалізувати її, а, головне, створити розвивальне середовище, що формує соціальні вміння, навички, сприяє набуттю навчального і життє­вого досвіду, запобігаючи негативним впливам на загальний процес соціал­ізації особистості школяра.

Запитання та завдання

1.Обґрунтуйте поняття моделі соціально-педагогічної діяльності школи.

2. Розкрийте зміст Кодексу виховних цінностей як рекомендації в умо­вах мультикультурного суспільства.

3.Визначіть стратегічні основи для розробки концепції шкільної со­ціально-педагогічної діяльності.

4.Які особливості стратегії зовнішньої соціально-педагогічної діяль­ності загальноосвітнього навчального закладу?

5. Сформуйте стратегічні основи управління соціально-педагогічною діяльністю загальноосвітнього навчального закладу.

6.Визначіть особливості методики планування діяльності соціально­го педагога в загальноосвітньому навчальному закладі.

7.Сформуйте річну циклограму діяльності соціального педагога в школі.

8.Реалізуйте у ході соціально-педагогічної практики технологію со­ціальної паспортизації класу.

12. У чому виявляється зв'язок соціально-педагогічної діяльності з класно-урочною? Яка його роль у соціалізації особистості школяра?

Рекомендована література

1.Березина В., Ермоленко Г. Социальный педагог в школе // Воспи­тание школьника. - 1994. - № 2. - С, 2-5.

2.Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальна педагогика. - М.: Академия, 2000. - С. 344 - 357.

З.Гуров В., Шинкаренко Н. «Открытая» школа и социально-педаго­гическая работа с детьми // Воспитание школьника. — 1994. — № 2. — С. 6-9.

4.Малько А. Соціальна педагогіка в школі; культурологічний аспект // Рідна школа. ~ 2001. - № 3. - С. 36-40.

5.Капустина 3. О проэктировании и моделировании деятельности социального педагога образовательного учреждения // Воспитание школь­ников. - 2002. - № 6. - С. 23-26.

б.Осмоловський А., ВасиленкоЛ. Від навчального проекту до соціальної самореалізації особистості // Шлях освіти. — 2000. — № 2. — С. 34-36.

7.Соціальна педагогіка / За ред. А.Й.Капської. - К., 2000. -С 121-142.

Дата добавления: 2014-01-07