Організаційно - методичні рекомендації

До початку заняття викладачу потрібно уяснити навчальну та виховну мету, питання які розглядатимуться на лекції та продумати методику проведення заняття, застосування навчальних прийомів, використання технічних засобів та наочних посібників. Розробити та затвердити план проведення заняття.

У вступній частині лекції необхідно відмітити актуальність даної теми, її значення для майбутньої професійної діяльності, показати зв’язок з попередньою та майбутніми темами. Назвати тему заняття, питання лекції (доцільно підготувати та показати слайд). Довести до аудиторії навчальну та виховну мету заняття.

Основна частина заняття проводиться шляхом усного викладення навчального матеріалу. Викладач, враховуючи особливості аудиторії, загальний рівень підготовки слухачів застосовує різноманітні навчальні прийоми (інтерактивні акції, використання підготовлених слайдів, відеофільмів, наочних посібників та ін.) Зосереджує увагу на складних питаннях, при необхідності вдається до повтору.

Заключна частина містить підсумки, що випливають із основної частини лекції, а також рекомендації щодо подальшого вивчення основних питань самостійно. Зазначається тема і вид наступного заняття та ставиться завдання на самостійну підготовку. При цьому, якщо по даній темі не передбачається самостійної підготовки під керівництвом викладача, обов’язково, за рахунок збільшення часу на заключну частину лекції.

вступна частина

10 хв.

На початку заняття викладач перевіряє наявність особового складу, оголошує тему, навчальні питання та доводить загальний порядок проведення заняття.

У вступному слові викладач звертає увагу на необхідність вивчення даної теми, пов’язує її з раніше вивченим матеріалом.

Основна частина

60 хв.

Перше питання

Поняття, види та особливості юридичної відповідальності військовослужбовців. Дисциплінарна та адміністративна відповідальність військовослужбовців.

15 хв.

Юридична відповідальність є складовою частиною правової основи державного життя. Вона являє собою державний примус до виконання вимог законів.

На всіх етапах розвитку нашого суспільства юридична відповідальність була необхідним стимулом правомірної поведінки. Вона допомагає вихованню громадян в дусі суворого, точного і безперечного дотримання законності.

Особливо велике значення юридичної відповідальності в Збройних Силах України, де в силу особливих військових службових відносин, які характеризуються безумовністю підкорення, підвищена і міра відповідальності військовослужбовців за виконання свого службового обов’язку.

Під юридичною відповідальністю в праві розуміється форма державного примусу до виконання вимог законів та інших підзаконних правових актів, яка містить у собі засудження правопорушника зі сторони держави та суспільства, і яка тягне за собою відповідні, встановлені нормами права. несприятливі для винного наслідки (юридичні санкції).

Санкція - це визначені нормами права міри державного примусу, які позбавляють правопорушника будь-яких благ і виражають негативну оцінку державою його особи і діяння (правовідновні, штрафні, карні).

Юридична відповідальність наступає тільки за вчинення правопорушення. За своїм соціальним характером правопорушення – це шкідливе для суспільства, держави, Збройних Сил діяння, яке спричиняє шкоду, посягає на інтереси держави і громадян, суспільний і військовий правопорядок.

Сутність правопорушення полягає в тому, що особа здійснює протиправне діяння, тобто заборонене до здійснення нормами права, або здійсню передбачені законом діяння неналежним способом. Протиправність виступає як юридичний вираз шкідливості діяння.

Правопорушення здійснюється у формі:

а) дії (активна поведінка правопорушника);

б) бездіяльності (невиконання або неналежне виконання передбачених законом дій).

Дія або бездіяльність бувають:

а) суспільно небезпечними (такі, що приносять шкоду суспільним відносинам);

б) протиправними (діянням порушується заборона чи вимога закону);

в) винними (психічне ставлення особи до звершеного діяння і його наслідків);

г) карними (юридична ознака, яка вказує на наявність санкції за передбачене законом діяння).

Отже, юридична відповідальність регулюється нормами права. Зміст її визначається державою в особі компетентних органів влади і управління та виражається через основні ознаки:

1) юридична відповідальність встановлюється державою (в особі компетентних органів);

2) юридична відповідальність настає за діяння, яке признане компетентними органами у визначеному законом порядку як правопорушення:

3) застосовується державою (її органами) і повноважними посадовими особами (в межах встановленої законом компетенції.

4) Полягає в застосуванні до правопорушника певних мір державного примусу (юридичних санкцій).

У правовій літературі і практиці юридична відповідальність підрозділяється в залежності від галузей права на види:

- Дисциплінарна здійснюється у формі накладення адміністрацією підприємств ї установ та організацій дисциплінарних стягнень внаслідок: (порушення правил внутрішнього розпорядку, порядку підлеглості, у відповідності з дисциплінарними статутами та положеннями. Заходами дисциплінарного впливу є зауваження, попередження, догана, переведення на іншу роботу тощо;

- Адміністративна накладається за адміністративні правопорушення і передбачає штрафи, втрати спеціальних прав, попередження і та ін. Застосовується органами державного управління до осіб, які не підпорядковані їм по службі;

- Матеріальна відповідальність наступає за матеріальну шкоду заподіяну державі;

- Цивільна відповідальність має місце за порушення обов’язків, що зазначені у договорах, інших угодах, а також у випадку заподіяння шкоди здоров’ю чи майну особи. Питання притягнення до цивільної відповідальності судом, арбітражем чи адміністративними органами держави;

- Кримінальна відповідальність наступає за скоєння злочинів і передбачає найбільш суворі засоби впливу (втрату фізичної свободи, виправні роботи тощо). Вона застосовується тільки в судовому порядку.

Юридична відповідальність військовослужбовців визначена Статутом внутрішньої служби ЗС України, відповідно до ст. 26 військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 27 Статуту внутрішньої служби ЗС України військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах. Особливості юридичної відповідальності військовослужбовців обумовлені специфічним характером військової служби і військових правовідносин і встановлені Законом “Про кримінальну відповідальність за державні, загальнокримінальні та військові злочини”, Військовою Присягою, статутами та іншими правовими актами.

Отже, особливості юридичної відповідальності військовослужбовців:

1. Більш широке, порівняно з іншими громадянами, коло правопорушень, за вчинення яких настає юридична відповідальність (військові злочини, військові дисциплінарні провини).

2. Більш висока, порівняно з іншими громадянами, міра покарання військовослужбовців за вчинення правопорушень (наприклад за непокору, невиконання наказу та ін.).

3. Особливий характер мір юридичної відповідальності, які застосовуються до військовослужбовців (попередження про неповну службову відповідальність, усунення з посади, позбавлення чергового звільнення з розташування частини чи з корабля на берег, пониження чи позбавлення військового звання, направлення в дисциплінарний батальйон та інші).

4. Можливість настання дисциплінарної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.

5. Не застосування до військовослужбовців таких адміністративних стягнень як штраф, виправні роботи та адміністративний арешт.

6. Наявність спеціальних повноважень у командирів (начальників) щодо притягнення військовослужбовців до юридичної відповідальності (військова дисциплінарна влада, право надання згоди на арешт та притягнення військовослужбовців до кримінальної відповідальності за військові злочини (крім дезертирства), право застосування зброї, порушення кримінальної справи та ін.).

7. Наявність суворо визначених умов застосування командирами (начальниками) влади і виконання застосованих мір юридичної відповідальності (тільки в інтересах військової служби, по відношенню тільки до тих військовослужбовців, на яких розповсюджується влада командира /начальника/ та ін.).

8. При наявності пом’якшуючих вину обставин можливість віднесення правопорушень, які містять ознаки військових злочинів до дисциплінарних провин з відповідною зміною характеру застосованих санкцій.

9. Більш широке коло обставин, порівняно з іншими громадянами, які виключають відповідальність військовослужбовців за окремі дії (за діяння скоєні за наказом командира /начальника/, який відданий в інтересах служби, за діяння, обумовлені виконанням обов’язків військової служби – застосуванням вартовим зброї на посту у випадках, передбачених в законі та інші).

10. Настання дисциплінарної відповідальності не тільки за порушення військової дисципліни а і за порушення громадського порядку.

Дисциплінарна відповідальність – один з видів юридичної відповідальності військовослужбовців, який наступає за споєння проступку, що є порушенням військової дисципліни або громадського порядку.

Приводом до застосування дисциплінарної відповідальності є вчинення військовослужбовцем дисциплінарної провини, під якою розуміють навмисне або необережне порушення військової дисципліни чи громадського порядку, яке має меншу ступінь громадської небезпеки, порівнюючи зі злочином.

Основні вимоги військової дисципліни викладені:

- у Законі України “Про військовий обов’язок і військову службу”;

- у Військовій Присязі;

- у Дисциплінарному статуті Збройних Сил України;

- у статуті Гарнізонної і вартової служб Збройних Сил України;

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений у Дисциплінарному статуті Збройних Сил України. Аналіз положень даного статуту дозволяє визначити основні вимоги до командирів (начальників) при накладенні на військовослужбовців дисциплінарних стягнень:

1. Відповідність дисциплінарного стягнення дисциплінарній провині. Кожне дисциплінарне стягнення повинне відповідати вазі вчиненої дисциплінарної провини і ступені вини військовослужбовця. Дисциплінарне стягнення виноситься з урахуванням особистості винуватця, характеру провини, колишньої поведінки винного і обставин, які посилюють чи пом’якшують відповідальність. (ст.91)

До обставин, які посилюють відповідальність, відносяться неодноразове чи групове порушення військової дисципліни, а також вчинення провини під час виконання службових обов’язків і інші. У цьому зв’язку в Дисциплінарному статуті Збройних Сил встановлені різні за своєю вагою види дисциплінарних стягнень:

48. На солдатів (матросів) строкової військової служби накладені такі стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;

д) призначення поза чергою в наряд на роботу - до 5 нарядів;

є) позбавлення військового звання старший солдат (старший матрос).

49. На солдатів (матросів), військової служби за контрактом, можуть бути накладені такі стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) попередження про неповну службову відповідність;

д) призначення поза чергою в наряд на роботу - до 5 нарядів;

є) позбавлення військового звання старший солдат (старший матрос);

ж) звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.

50. На сержантів (старшин) строкової військової служби можуть бути накладені такі стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;

е) пониження в посаді;

є) пониження у військовому званні на один ступінь;

ж) пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду;

з) позбавлення сержантського (старшинського) звання.

51. На сержантів (старшин), військової служби за контрактом, можуть бути накладені такі стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) попередження про неповну службову відповідність;

е) пониження в посаді;

є) пониження у військовому званні на один ступінь;

ж) пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду;

з) позбавлення сержантського (старшинського) звання;

и) звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.

52. До військовослужбовців-жінок застосовуються дисциплінарні стягнення відповідно до їх військових звань (статті 48-51, 62, 68, 69 цього Статуту).

68. На молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) попередження про неповну службову відповідність;

д) пониження в посаді;

е) пониження військового звання на один ступінь;

є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;

ж) позбавлення військового звання.

69. На вищих офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) попередження про неповну службову відповідність;

д) пониження у посаді.

Дата добавления: 2014-01-07