Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом як такий, що має особливі завдання та повноваження

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним стату­сом - це різновид центрального виконавчого органу, що має визначені Конституцією та законодавством України особливі зав­дання та повноваження. Цей орган очолює голова. Щодо нього за­конодавством може встановлюватися спеціальний порядок утво­рення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення й звільнення керівника та розв'язання інших питань відповідно до законодавства України.

До таких органів України зі спеціальним статусом слід віднес­ти: а) Антимонопольний комітет; б) Державну податкову адмі­ністрацію; в) Державну митну службу; г) Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва; д) Національну комісію регулювання електроенергетики; е) Дер­жавну комісію з цінних паперів та фондового ринку; є) Держав­ний департамент України з питань виконання покарань; ж) Фонд державного майна; з) Службу безпеки; й) Управління державної охорони; і) Головне управління державної служби. Інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом можуть бути утворені Президентом України.

Відповідно до п.15 ст. 106 Конституції України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються і ліквідуються за поданням Прем’єр-міністра України Президентом України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади. Пропозиції Прем'єр-міністру України щодо цього питання можуть вносити члени Кабінету Міністрів України.

6. Організація роботи місцевих державних адміністрацій

Місцеві державні адміністрації входять до єдиної системи органів виконавчої влади. Станом на 1 січня 2012 р. в Україні діяли 24 обласних, 488 районних, 2 міських (у містах Києві та Севастополі) та 14 районних у місті державних адміністрацій. Вони є місцевими органами виконавчої влади й входять до єдиної системи органів державної виконавчої влади та в межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідною радою.

У політико-правовій практиці України інститут місцевих державних адміністрацій уперше було запроваджено у 1992 р. Зако­ном України «Про представництво Президента України». Саме цим Законом було відокремлено місцеві органи виконавчої влади, які бу­ли засновані на базі виконавчо-розпорядчих органів районних і об­ласних рад, від органів місцевого та регіонального самоврядування. Таке відокремлення мало на меті:

а) створити єдину систему виконавчих органів на місцях на чолі з Президентом України;

б) розмежувати функції та повноваження між місцевими дер­жавними органами (адміністраціями) та такою самостійною фор­мою реалізації публічної влади, як місцеве та регіональне самовря­дування.

Із затвердженням Положення про місцеву державну адмі­ністрацію Указом Президента України від 14 квітня 1992 р. відбу­лась деконцентрація державної виконавчої влади на рівень облас­тей та районів, а адміністрації стали системою органів державної виконавчої влади, що утворювалися представниками Президента, підпорядковувалися Президентові та Кабінетові Міністрів України. На місцях з'явилися явища «двовладдя» та протистояння між представниками Президента та головами відповідних рад. У лютому 1994 р. Верховна Рада України прийняла закон, яким після виборів місцевих рад у червні 1994 р. інститут представника Президента скасовувався, а місцеві державні адміністрації повинні були трансформуватися у виконавчі комітети місцевих рад. У липні 1994 р. після виборів Президента систему деконцентрації виконав­чої влади - вертикаль місцевої державної виконавчої влади було відновлено. Унаслідок укладення Конституційного договору (чер­вень 1995 р.) голови обласних та районних рад очолили відповідні місцеві державні адміністрації за сумісництвом. Система місцевих державних адміністрацій на чолі з їх головами була закріплена Конституцією України 1996 р.

Правовий статус місцевих державних адміністрацій установле­но Конституцією України (статтями 118-119), Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. та інши­ми законами України.

Конституція України передбачає існування взаємовідносин місцевих державних адміністрацій «по вертикалі» (із вище - та нижчестоящими органами виконавчої влади) та «по горизонталі» (із відповідними органами місцевого самоврядування), що пов'язано з особливостями територіальної організації влади в Україні на регіональному (область) та субрегіональному (район) рівнях. Так, місцеві державні адміністрації відповідно до загальних засад побудови та функціонування системи органів виконавчої влади підзвітні й підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Водночас місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повно­важень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.

Згідно зі ст. 119 Конституції України, місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

1) виконання Конституції та законів України, актів Президен­та України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконав­чої влади;

2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культур­ного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Місцева державна адміністрація є юридичною особою, має пе­чатку із зображенням Державного Герба України та своїм найме­нуванням, рахунки в установах банків України. На будинку, де розміщується державна адміністрація, підіймається Державний Прапор України та встановлюється вивіска за єдиним зразком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Законодавство передбачає взаємодію місцевих державних адміністрацій з:

а) Президентом України;

б) Кабінетом Міністрів України;

в) іншими органами виконавчої влади;

г) органами місцевого самоврядування;

д) об'єднаннями громадян;

е) підприємствами, установами та організаціями різних форм власності.

При здійсненні своїх повноважень місцеві державні адміністрації та їх голови відповідальні перед Президентом України, а також перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні й підконтрольні йому.

Місцеві державні адміністрації будують свої взаємовідносини з територіальними громадами, їх органами та посадовими особами, які здійснюють місцеве самоврядування на певній тери­торії. Вони на відповідній території:

а) сприяють у здійсненні місцевим самоврядуванням своїх пов­новажень;

б) допомагають у розв'язанні органами місцевого самовряду­вання питань економічного, соціального та культурного розвит­ку на їх території;

в) створюють умови для зміцнення матеріальної та фінансо­вої бази місцевого самоврядування;

г) контролюють виконання наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади на місцях;

д) розглядають та враховують у своїй діяльності пропозиції де­путатів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

7. Голови місцевих державних адміністрацій, перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій

Керівництво місцевою державною адміністрацією здійснює її голова. Він також формує й її склад. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Прем’єр-Міністра України на строк повноважень Президента України.

Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України у разі:

1) порушення ними Конституції України і законів України;

2) втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства;

3) визнання судом недієздатним;

4) виїзду на проживання в іншу країну;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;

6) порушення вимог несумісності;

7) висловлення недовіри двома третинами від складу відповідної ради;

8) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути припинені Президентом України у разі:

1) прийняття відставки голови відповідної обласної державної адміністрації;

2) подання Прем'єр-міністра України з підстав, передбачених законодавством про державну службу;

3) висловлення недовіри простою більшістю голосів від складу відповідної ради;

4) з інших підстав, передбачених цим та іншими законами України;

5) з ініціативи Президента України.

Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються також у разі їх смерті.

У разі обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повнова­ження до призначення в установленому порядку нових голів місцевих державних адміністрацій.

При здійсненні своїх повноважень голови місцевих державних адміністрацій відповідальні перед Президентом України й Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні орга­нам виконавчої влади вищого рівня. Відповідні ради можуть впливати на вирішення питання щодо голови місцевої державної адміністрації.

8. Особливості діяльності Київської державної адміністрації та районних державних адміністрацій у м. Києві

Особливістю діяльності Київської міської державної адміністрації та районних державних адміністрацій у місті Києві є те, що вони водночас є виконавчими органами відповідних рад, а голови районних державних адміністрацій призначаються Президентом України. Київський міський голова спочатку обирається Київською територіальною громадою, а потім призна­чається на посаду голови Київської міської державної адміністрації Президентом України.

9. Нормативно-правові акти голів і керівників місцевих державних адміністрацій

Голови місцевих державних адміністрацій видають норма­тивні й індивідуально-правові розпорядження. Керівники струк­турних підрозділів місцевої державної адміністрації видають нормативні й індивідуально-правові накази.

Голови місцевих державних адміністрацій видають акти у формі рішень. Акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконав­чої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційно­го Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації ви­щого рівня або в судовому порядку.

10. Структура місцевих державних адміністрацій: управління, відділи та інші підрозділи. Апарат місцевих державних адміністрацій

Управління, відділи та інші підрозділи державної адміністрації здійснюють керівництво у відповідних сферах або інші функції управління на території областей, міст Києва, Севастополя, районів у цих містах, районів в Автономній Республіці Крим та районів. У своїй діяльності управління, відділи та інші підрозділи державної адміністрації підпорядковуються голові державної адміністрації, а у випадках, передбачених законодавством, -і відповідним центральним органам державної виконавчої влади. Основні засади організації, функціонування та обсяг повноважень управлінь, відділів та інших підрозділів державної адміністрації визначаються Типовими положеннями, які затверджує Кабінет Міністрів України.

Апарат місцевих державних адміністрацій:

а) здійснює правове, організаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності державної адміністрації;

б) готує аналітичні, інформаційні та інші матеріали;

в) перевіряє виконання актів законодавства і розпоряджень голів місцевих державних адміністрацій тощо.

Місцеві державні адміністрації діють відповідно до регламенту, що затверджується головами відповідних місцевих державних адміністрацій. У регламентах закріплюються організаційно-проце­дурні питання внутрішньої діяльності місцевих державних адміністрацій. Типовий регламент місцевої державної адміністрації затверджується Кабінетом Міністрів України.

Голова державної адміністрації, керівники апарату, управлінь, відділів та інших підрозділів державної адміністрації персонально дана в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності по­садових осіб державної адміністрації, відшкодовується у встанов­леному законодавством порядку.

Дата добавления: 2014-01-07