IV. Відповіді на запитання курсантів

III. Викладання навчального матеріалу

II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції

I. Вступна частина

Тема Розвиток психіки і свідомості.

Лекція1.5.

Предмет: Психологія

Час: 8год., з них 2 години лекцій, 2 години семінарських занять, 4години

самостійних робіт.

Навчальна мета: сформувати знання про психіку, її структуру та функції, розкрити механізми психіки та показати відмінність психіки людини від психіки тварини; пояснити свідоме і несвідоме в психічній діяльності людини, встановити взаємозв'язок між свідомістю і ментальністю.

Виховна мета: сприяти формуванню здорового способу життя, розкрити негативний вплив на психіку людини шкідливих звичок (алкоголь, паління, наркотики), виховувати у курсантів патріотизм, національну свідомість та гідність; розвивати пізнавальну активність та продуктивне мислення, науковий світогляд та інтерес до вивчення психології, формувати інтерес до культурних надбань людства, формувати прийоми володіння психічної саморегуляції (аутогенне тренування та медитація).

Матеріально-технічне забезпечення: таблиці, схеми

Лекцію розробив

доцент кафедри ПДВОУтаП С.А.Мукомел

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри
протокол № 1 від2 7 серпня 201 2 р.

Послідовність проведення занять:

1). Прийняття рапорту від чергового.

2). Перевірка відміток в журналах про наявність курсантів на лекції.

Питання:

1. Психіка її з міст і основні функції.

2. Психіка і організм.

3. Свідомість та її структура, свідоме й несвідоме в психічній діяльності людини.

4. Змінені стани свідомості (сон, медитація, збуджуючі засоби,наркотики, алкоголь).

V. Заключна частина (підведення підсумків заняття та видача завдання на самопідготовку)

Самостійна робота:

1. Замалювати схему «Функціональна асиметрія головного мозку». Уявіть, що ви складаєте пісню про маму. Опишіть роль правої і лівої півкулі в цьому процесі. Поясніть як підтримується зв'язок між півкулями.

2. Сенситивні періоди і їхні коди (Числа Фібоначчі).

3. Відмінність психіки людини від психіки тварини.

Література для самопідготовки

1. Бут В.П., Вареник В.В. Методичні рекомендації по особливостях
професійного відбору до оперативно-рятувальної служби цивільного
захисту МНС України. - Черкаси, 2004.- 133с. С.79-109, 122-133.

2. М. Й. Варій. Психологія: Навчальний посібник. К.: «Центр учбової літератури».-2007.-288с. С. 39-63.

3. Грибенюк Г.С. Психологічна підготовка. - Черкаси: Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України, 2005. - 232с.

4. Загальна психологія: Навчальний посібник 3=14/0.Скрипченко,
Л.Долинська, З.Огороднійчук та ін.-К.:»А.П.Н.», 2001.- 486с. С.86-109.

5. Загальна психологія/За загальною редакцією академіка С.Д.Максименка.
Підручник - 3-тє вид., переробл. і доп.,- Вінниця: Нова Книга, 2006.- 688с.
С.23-30,80-93,481-483.

6. Корольчук М.С., Крайнюк В.М., Марченко В.М. Психологія: схеми, опорні
конспекти, методики: Навчальний посібник для студентів вищих
навчальних закладів/За загальною.ред. М.С.Корольчука.- К.: Ельга, Ніка-Центр,2007.- 320с. с24, 26-28.

7. Психологія та педагогіка: Навчально-методичний посібник/Упор.к.пед.наук,
доц. Г.Я.Майборода, В.П.Бут, канд.психол.н., доц.М.А. Кришталь. -
Черкаси: ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля, 2004.- 207с. С.18-23.

8. Столяренко Л.Д. Основи психології. - Ростов н/Д: Феникс, 2002.- 672с. С.16-45, 220-232.

9. Електронний варіант лекції

1. Психіка її зміст і основні функції.

Небезпечна справа – переконати людину,

що вона у всьому схожа на тварину,не

показавши в той же час і її величі. Не

менш небезпечно переконати її в ницості.

Ще небезпечніше-не розкрити їй очі на

двоїстість людської натури. Благотворно

одне - розповісти їй про один її бік, і про

другий. Людина не повинна прирівнювати

себе ні до тварин, ні до ангелів, не повинна

перебувати в невіданні про двоїстість

своєї натури. Хай знає яка вона насправді.

В.Паскаль

Вчені розглядають психіку людини як властивість живої високоорганізованої матерії яка полягає в здатності відображати своїми станами оточуючий об'єктивний світ в його зв'язках і стосунках.

Психіка є продуктом тривалого (мільйони років) розвитку. Виникнення і розвиток психіки пов'язані з виникненням і розвитком органічної природи.

Розвиток психіки йде від елементарних, найпростіших форм до вищих проявів у людини логічного мислення свідомості.

Усім видам матерії починаючи від неживої, неорганічної і закінчуючи найвищою складною матерією – людським мозком, властива якість відображення, тобто здатність реагувати на впливи. Форми відображення залежать від форм існування матерії: відображення проявляється в здатності реагувати на зовнішні впливи, відповідно до характеру впливу та форми існування матерії. Вищою формою відображення є психічне відображення, а вищою формою психічного відображення – свідомість.

У неживій природі відображення може проявлятися у вигляді механічної, фізичної та хімічної взаємодії тіл або речовин (хвиля і камінь, сонячний промінь і поверхня води, озон після грози тощо).

З появою життя на Землі жива матерія набуває особливих властивостей. Загальною властивістю усіх живих організмів є подразливість - здатність живого організму реагувати на зовнішні впливи середовища певними біологічними процесами. Подразливість є необхідною умовою обміну речовин між організмом та середовищем. Це біологічна форма відображення.

Розглянемо, як вона проявляється. Тварина відповідає активністю (зовнішньою і внутрішньою) на прямі впливи, які самі по собі позитивно чи негативно впливають на організм. Так, наприклад, поживні речовини, розчинені у воді, викликають в інфузорії процес асиміляції, тобто їх засвоєння. Дотик стороннього тіла до оболонки амеби викликає процес захоплення (незалежно від властивостей цього тіла). Таким чином, з виникненням життя відображення стає якісно іншим.

У неживій природі об'єкт залишається пасивним щодо впливів,а в живій природі живі істоти проявляють активність, вони вибірково реагують на впливи внаслідок здатності саморегуляції.

Останнім часом з'являються публікації про те, що рослинам властиві складні форми реагування на зовнішні впливи. Елементарні рухи, здійснювані рослинами, називаються тропізмами (соняшник повертається за Сонцем; мімоза згортається при дотику;росянка, піймавши у полон комаху, закриває пелюстки квітки тощо).

Описуються і більш складні прояви реагування рослин. Відомо, що за допомогою електродів, прикріплених до рослин, можна визначити їх біоелектричну активність. Якщо поряд із рослиною, до якої прикріплено електроди, зламати іншу, то фіксується збільшення біоелектричного потенціалу. Більше того, повернення до столу із рослинами людини, що зламала цю квітку, знову викликає таку ж реакцію, ніби рослина «упізнає» її. Аналогічну реакцію спостерігали у рослини, коли в її присутності опустили в окріп креветку. Звичайно, подібні явища вимагають експериментального масового підтвердження, проте вони свідчать про складність проявів форм відображення.

Описано в літературі і вплив музики на рослину, їх реакції на різні види музики (класичну та рок-музику).

Подразливість є основою появи більш високого рівня відображення – психологічного відображення.

Психічне відображення виникає на певному етапі розвитку тваринного світу у формі здатності відчувати.

Здатність відчувати – це чутливість. Чутливість проявляється в реагуванні на такі впливи середовища, від яких безпосередньо життя організму не залежить, але які сигналізують про біологічно значущі впливи середовища. Наприклад, вібрація павутини, викликана потраплянням у неї комахи, не має прямого відношення до потреб павука, проте вона є для нього сигналом наявності поблизу їжі. Або: легке шарудіння для жаби саме по собі не підтримує її життя й не є шкідливим для нього, але становить для неї сигнал про наявність їжі чи небезпеки. Роль сигналу можуть виконувати звуки, запахи, кольори та інші якості предметів та їх поєднання. Таким чином, виникнення у тварини здатності розрізняти окремі подразники, що відіграють сигнальну роль у пристосуванні її до зовнішнього середовища, є початком розвитку психіки у тварин.

Завдяки здатності відображати принаймні елементарні зв'язки між подразниками виробляється механізм передбачення очікуваної події. Це забезпечує можливість приготуватися до відображення впливу, який має відбутися (випереджувальне відображення). Наприклад, за запахом, звуком знаходять їжу, особин протилежної статі, звуки і запахи є для них сигналом небезпеки тощо. Отже, психіка виконує сигнальну функцію у пристосуванні тварин до зовнішнього середовища.

Поява і розвиток чутливості – нового рівня відображувальної діяльності йшла в нерозривному зв'язку з ускладненням способу життя тварин і розвитком у них нервової системи,органів чуття та органів руху. Удосконалення тілесної організації тварин під впливом способу їх життя відбувалося у двох протилежних напрямах: по-перше, у бік дедалі більшої організації органів чуття (зорового, слухового, нюхового, смакового тощо) та органів руху (ніг, крил); по-друге, у бік централізації нервової системи: від сітчастої (медуза), вузлової (черви, комахи) до нервової системи хребетних.

У процесі біологічної еволюції тварин виділяють (за О.М. Леонтьєвим) три якісно відмінні стадії розвитку психіки:

1) стадія елементарної чутливості – сенсорна;

2) стадія предметного сприймання – перцептивна;

3) стадія найпростішої інтелектуальної діяльності;

На стадії елементарної сенсорної психіки тварина реагує лише на окремі впливи на неї властивостей предметів зовнішнього світу, які мають для неї певне біологічне значення, тобто вони пов'язані з тими впливами, від яких залежить реалізація основних біологічних функцій тварини. Відображення дійсності на цьому етапі представлене у формі елементарних відчуттів. Сенсорне відображення спостерігається у тварин із сітчастою та вузловою нервовим системами. Вони виділяють із середовища окремі властивості: вібрацію, звуки, запахи, кольори, які мають для тварин відображувальне аналітичне сигнальне значення і орієнтують тварин у зовнішньому світі (гусінь згортається у відповідь на дотик; бджола летить на квіти за запахом). Дотик та запах сигналізують про інші життєво важливі впливи.

На перцептивній стадії психічного відображення перебувають усі ссавці, що мають достатньо розвинений головний мозок. Його відображувальна функція багатша, а регулятивна – досконаліша. Для цієї стадії характерна здатність до синтетичного відображення різних властивостей одного об'єкта, часто складного (собака упізнає господаря за рядом ознак: голос, одяг, запах). Формується уявлення, удосконалюється пам'ять. Але одні з властивостей об'єкта є для тварин більш значущими (як сигнал), тоді як інші відіграють меншу роль.

Для розвитку психіки велике значення має спосіб життя тварин. Птахи, риби, які живуть в одноманітному середовищі, мають менш розвинену психіку, ніж багато наземних тварин.

Провідною для цих тварин є, як і на попередній стадії, інстинктивна діяльність, але зворотна реакція виникає на речі, образи. Є органи сприймання, які працюють на основі взаємодії групи аналізаторів. Виникає реакція на дистантні подразники: у собаки виробляється рефлекс на дзвінок та їжу. Їжу показували в іншій кімнаті і лише потім давали дзвінок – собака відчиняв двері й сам знаходив їжу. Цей приклад свідчить про те, що на цій стадії у тварин є образ, уявлення, пам'ять, а також здатність реагувати на властивості, які визначають спосіб дій, операції. Виділення останніх дає початок розвитку нової форми закріплення досвіду тварин – навичок.

Найбільш організовані тварини підіймаються ще на одну стадію розвитку – стадію інтелекту, яка характеризується складними формами відображення дійсності. Суттєвою для цієї стадії розвитку психіки є здатність розв'язувати так звані «двофазні» завдання. Їх розв'язання включає передусім фазу підготовки, коли дії тварини керуються не самим предметом, на який вони спрямовані, не кінцевою метою, а тим, що є лише засобом досягнення цієї мети. Друга фаза «діяльності» спрямована вже безпосередньо на той предмет, який є її безпосереднім чинником. Одне й те саме завдання може розв'язуватися різними способами з використанням різних операцій.

Інтелектуальна поведінка тварин характеризується такими основними ознаками:

1) за складних умов тварини після багаторазових «спроб і помилок» знаходять рішення;

2) якщо поставити тварину в аналогічні умови – відразу знаходять рішення;

3) якщо умови дещо видозмінити – знаходять рішення, а це означає, що їм властиве перенесення;

4) розв'язують «двофазні завдання» (деякі психологи стверджують, що мавпи можуть розв'язувати і «трифазні завдання», що є уже орієнтованою основою діяльності).

Разом із тим у нестандартних ситуаціях яскраво проявляються обмеження інтелектуальної поведінки тварин. Так, у відомому досліді з мавпою, яка гасила вогонь водою з бака, за зміни умов (вогонь знаходиться на плоті посеред річки, а бак з водою на іншому плоті, до якого важко було дістатися) вона намагалася розв'язати завдання старим методом – діставалася до бака з водою замість того, щоб скористатися водою з річки. Таким чином, усі форми відображення (тропізми, інстинкти, навички, інтелектуальні дії) різко не розмежуються. Існує єдина безперервна лінія розвитку у тваринному світі (інстинкти обростають навичками, навички переходять в інстинкти). Однак конкретні прояви демонструють перервність: в одних видів тварин переважають інстинкти, в інших – утворені в особистісному досвіді асоціації.

Таким чином, можемо констатувати, що в природі існує 3 форми відображення матерії: фізична (ехо,дзеркало),біологічна (тропізми у рослин, таксиси у тварин) і психічна форма відображення, притаманна лише людині.

Технічне відображення – це активне відображення світу в зв'язку з якоюсь необхідністю, з потребами. Психічне відображення не є дзеркальним, воно характеризується рядом особливостей:

1. Дає можливість правильно відображати оточуючу дійсність, що підтверджується практикою.

2,Забезпечує доцільність поведінки і діяльності.

3.Пропускається через індивідуальність людини.

Розрізняють основні сфери психіки і основні функції:

Рис.1.Основні сфери психіки

Когнітивна сфера (когніс в перекладі - знання) – це зміст психіки, її предметне наповнення, що залежить від здібностей людини, її досвіду.

Афективна сфера – це та, що хвилює і змушує діяти: потяги, емоції, почуття і воля.

Основні функції, які виконує психіка, полягають у пізнанні оточуючого світу та в регуляції взаємодії з ним.

Зовнішній світ люди сприймають двома шляхами:

1. Репродуктивно, сприймаючи реальність майже так, як плівка відтворює сфотографовані речі;

2. Свідомо, розуміючи реальність та оживляючи її.

основні функції психіки

Рис.2.Основні функції психіки

Дата добавления: 2014-01-07