Чому вигідно продавати ліцензії?

Тому, що ліцензії виявилися чарівним ключем до тих ринків, на які невигідно або неможливо експортувати товари або капітал. Вони дозволяють отримувати прибуток, не вкладаючи капітал в налагодження виробництва і освоєння ринку. Дрібні фірми нерідко використовують цю можливість, продаючи ліцензії великим концернам, здатним швидко освоїти ринок. Звичайно, при цьому на частку ліцензіара припадає лише частина прибутку, але іноді ця частина виходить більшою, ніж всі прибутки, які міг би здобути дрібний ліцензіар, спираючись тільки на власні сили. Наприклад, невелика англійська фірма Celso Printers продала великому концерну ІСІ ліцензію на виробництво терілену. І винагорода, виплачена їй за ліцензію, виявилася набагато більшою, ніж могла заробити Celso Printers своїми силами.

Прибутками від продажу ліцензій багато фірм покривають свої витрати на дослідницькі роботи. З'явилися навіть організації, які продають всі результати своїх досліджень, отримуючи прибуток, що перевищує їх власні витрати. Одна американська компанія на дослідженнях, що обійшлися їй в 150...200 тис. доларів, заробила 1,5 млн. доларів.

Ліцензійна угода може містити обмеження, які стримують ліцензіата і не дають йому можливості загрожувати ліцензіару на інших ринках чи галузях. Більшість угод американських фірм з японськими забороняють Японії експортувати продукцію за межі Південно-Східної Азії.

Іноді за угодою ліцензіар зобов'язується постачати ліцензіату деталі і вузли, необхідні для випуску продукції. Це відкриває додатковий товарний ринок і збільшує прибутки ліцензіара. Нерідко компанії, які не пов'язані між собою нічим, крім ліцензій, об'єднують свої комерційні операції. Американська фірма Westinghouse Electric разом зі своїм італійським компаньйоном виграла торги на виготовлення електрогенераторів. Американці в цій операції достарчили обладнання на 8,5 млн. доларів, а італійці - на 11.5 млн. доларів, з яких вони виплатили американцям ліцензійну винагороду.

Іноді фірми продають ліцензії, щоб отримувати дешеву продукцію або напівфабрикати від покупця. Це особливо вигідно тоді, коли в країні ліцензіата дешева сировина чи дешева робоча сила.

Але, напевно, найдивнішою е та простота, з якою ліцензії долають торгово-митні бар'єри між державами. Адже продукція, що випускається за ними в даній країні, стає щораз конкурентоспроможнішою, ніж імпортна, бо з ціни випадають транспортні, страхові, митні й інші витрати. В Японії американська вантажівка, виготовлена за ліцензією, коштує в 2,5 рази дешевше, ніж точно така ж з імпорту.

Складна система угод призводить іноді до несподіваних парадоксів. Так сталося в Німеччині, в автопромисловість якої американці входять з труднощами. Але оскільки 80% шин в Німеччині виготовляється за ліцензіями, американці отримують прибуток навіть від продажу конкуруючої продукції.

Фірми, котрі випускають оригінальну продукцію, що зарекомендувала себе, -наприклад компанія Zinger, що постачає швейні машини, або Gillette, що постачає безпечні бритви і леза, - звичайно не продають ліцензій.

Однак більшість фірм продають ліцензії за кордон. З числа великих американських компаній лише 10% залишилися незадоволеними результатами ліцензійних операцій. І це не дивно, адже прибутки, що отримують технологічно розвинені країни від продажу ліцензій, складають суми співрозмірні з прибутками від "матеріальної" торгівлі.

Дата добавления: 2014-01-07