Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Вступ

1.Поняття і суть оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

2.Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування.

3. Порядок оскарження ухвал слідчого судді.

4. Порядок оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора.

Висновки

Список використаних джерел:

Нормативно-правові акти:

1. Коментар до Конституції України. К.: – Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – 376 с.

2. Кримінально - процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 17 січня 2012 р.: (відповідає офіц. текстові). – К.: Алерта; ЦУЛ, 2012. – 216 с.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України в редакції від 13 квітня 2012 року // http://zakon.rada.gou.ua

4. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини):.gov.ua/pls/zweb2/webproc555.5. Наказ Генерального прокурора України від 28.10.2004 р. № 4/1 «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство».

Літературні джерела:

6. Азаров Ю.І., Бугаков О.В., Щегель Н.І. Дізнання в органах внутрішніх справ: Навч.-метод. Посібник.-К.:Київський нац.. ун-т внутр. справ, 2007. – 160с.

7. Будников В.Л. Обжалование действияй и решений следователя: Учеб.пособие. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1990. – 64с.

8. Грошевой Ю.М. Досудове розслідування кримінальних справ: навч.-практ.посіб. / Ю.М.Грошевой, В.В. Вапнярчук, О.В. Капліна, О.Г. Шило. – Х.: Фінн, 2009. –С. 16-43.

9. Джига М.В., Баулін О.В., Лук'янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні: Навчально-практичний посібник.К.,1999 – 156с.

10. Маляренко В.Т. Кримінальний процес україни: Стан та перспективи розвитку: Навч.посіб.для студ. ВНЗ: Вибрані наукові праці. – К.: Концерн «Видавничий Діи «Ін Юре»», 2004. – 600с.

11. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан / – Киев: Юринком Интер, 1999. – 488с.

12. Пивоваров В.В., Щербина Л.І. Взаємодія органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ: Моногорафія. – Х.: Право, 2006. – 176с.

13. Погорецький М. Межі доручень слідчого органу дізнання про проведення оперативно-розшукових заходів // Право України. – 2000. – №9. – С. 47-48.

14. Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі: Матеріали круглого столу (Київ, 20 травня, 2011 р.). – К.: ФОП Ліпкан О.С., 2011. – 350с.

15. Удалова Л.Д., Хабло О.Ю.Зловживання у сфері кримінального процесу: Монографія. – К.: Дакор, 2010. – 176с.

ВСТУП

Право людини на захист свого життя і здоров’я, честі та гідності, своїх прав і свобод є основоположним. Згідно з п. 3 ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, що було прийнято 16 грудня 1966р. і ратифіковано Україною 19 жовтня 1973р., кожна держава зобов’язана забезпечити будь-якій особі, що перебуває у межах її території та під її юрисдикцією, ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав і свобод. Право на захист повинно бути забезпечено державою, її компетентними судовими, виконавчими чи законодавчими органами влади.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому,що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.

Положення статей 21 та 22 Конституції України гарантують, що держава зобов’язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють розслідування в кримінальних справах.

Видається, реалізація інституту оскарження дій чи бездіяльності та рішень осіб, що ведуть процес,є ключовою. Верховенство права особи є засадою, яка має свій безпосередній прояв і під час оскарження дій чи бездіяльності. Право особи виступає вирішальним фактором боротьби із порушенням принципів кримінального судочинства, зокрема, засади законності. Скарга, що детально обґрунтована, тобто така, яка вказує на реальне порушення закону, а не вигадане, являє собою спонукальну причину для початку діяльності відповідного державного органу з метою виправлення зазначених в ній недоліків та порушень. Так, звертаючись зі скаргою для захисту своїх прав, особа в деякій мірі сприяє і покращенню діяльності органів, що ведуть процес.

Отже, розгляд питання про оскарження процесуальних дій чи бездіяльності та рішень службових осіб на досудовому розслідуванні є предметом цієї лекції.

Дата добавления: 2014-01-07