Статус народного депутата України

Порядок формування ВРУ.

Конституційний статус Верховної Ради України.

Конституційні обов’язки.

Обов’язок – міра юридично необхідної (належної) поведінки.

Відповідно до Конституції громадяни України зобов’язані:

- захищати свою Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність

- шанувати її державні символи

- відбувати військову службу відповідно до закону

- не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині

- своєчасно сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом

- неухильно додержувати Конституції та законів України (незнання законів не звільняє від відповідальності)

- не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Лише вона має повноваження приймати закони, які є актами найвищої юридичної сили.

Верховна Рада України складається з однієї палати (як напр.: Білорусь, Литва, Болгарія, Греція, Фінліндія; двопалатні парламенти: Росія, Казахстан, Франція, США).

Верховна рада обирається вільними виборами на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.

Вибори можуть бути черговими і позачерговими.

Чергові вибори відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень ВРУ (ст.77). Позачергові вибори призначаються Президентом України і проводяться в період 60-ти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень ВРУ, причиною такого рішення може бути: якщо протягом 30 днів чергової сесії пленарні засідання ВРУ не можуть розпочатися (відсутність кворуму, неможливість обрати Голову).

Повноваження ВР нового скликання починаються у день відкриття її першого засідання. Одночасно припиняються повноваження ВР попереднього скликання.

Конституційний склад ВР – 450 народних депутатів.

Нардепом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх 5-ти років.

Не може бути обраним до ВРУ громадянин, який має непогашену та незняту судимість за вчинення умисного злочину.

НД здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі, (у випадку невиконання цієї вимоги повноваження НД приипняються достроково на підставі закону за рішенням суду).

Повноваження НДУ починаються з моменту складання присяги ("Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників".), яку зачитує найстарший за віком НД перед відкриттям першої сесії новообраної ВРУ, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом. Відмова скласти присягу тягне втрату депутатського мандата.

НД гарантується депутатська недоторканність – НД не можуть бути без згоди ВРУ притягнені до кримінальної відповідальності затримані чи заарештовані, НД не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Повноваження НД припиняються одночасно з припиненням повноважень ВР відповідного скликання.

Конституція передбачає і дострокове припинення депутатських повноважень у разі:

1. складення повноважень за особистою заявою НД
2. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо НД
3. визнання судом НД недієздатним або безвісно відсутнім
4. припинення громадянства або виїзду НД на постійне проживання за межі України
5. смерті

Рішення про дострокове припинення повноважень НДУ приймається більшістю від конституційного складу ВРУ.

Дата добавления: 2014-01-07