Бінокулярний зір

Гострота зору

СВІТЛОВА І ТЕМНОВА АДАПТАЦІЯ

Чутливість рецепторних клітин ока залежить від попереднього подразника. Після дії інтенсивного світла чутливість різко знижується, а в темряві — підвищується. З процесом адаптації зв'язана поступова «поява» предметів при переході з добре освітленого приміщення у темне і, навпаки, на дуже яскраве світло при поверненні в освітлену кімнату. Причому світлова адаптація відбувається швидше, ніж темнова. Частково це пояснюється тим, що чутливість «денних» колбочок змінюється швидше (від 40 с до кількох хвилин), ніж «вечірніх» паличок (завершується через 40—50 хв).

Механізми адаптації до змін освітлення поширюються як на рецепторний, так і на оптичний апарати ока. Це пояснюється реакцією зіниці: вона звужується на світлі і розширюється у темряві. Внаслідок цього змінюється кількість рецепторів, на які падають промені світла: включення у сутінках паличок погіршує гостроту зору і сповільнює час темнової адаптації. У власне рецепторних клітинах процеси зниження і підвищення чутливості обумовлені, з одного боку, зміною рівноваги між пігментом, що розпадається, і тим, що синтезований. З іншого боку, нейронні механізми крім реакції зіниці регулюють також розміри рецепторних полів, перемикання з системи колбочок на систему паличок.

Максимальна здатність ока сприймати окремі об'єкти називається гостротою зору. Для цього треба, щоб промені від двох точок падали на дві колбочки, розділені як мінімум ще однією, не збудженою. Цю умову в нормі задовольняє хід променів під кутом 1 хв. Максимальна гострота зору буде при попаданні променів на жовту пляму, де гуетина рецепторів найбільша. На периферії вона знижується. Для вимірювання гостроти зору розроблено спеціальні таблиці, на яких деталі букв або символів видно під відповідним кутом з певної відстані.

Бінокулярний зір забезпечує точне сприйняття глибини простору. Сприйняття і оцінка глибини одним оком можливі лише при відповідному тривалому тренуванні, тобто вони пов'язані з виробленням умовних рефлексів. При розгляданні обома очима відображення більшості предметів потрапляє на ідентичні ділянки сітківки і у центральній частині зорової системи сприймається як єдине ціле. Якщо при бінокулярному спостеріганні пальцем дещо змістити одне з очей, то порушиться ефект дії променів на ідентичні ділянки і предмет роздвоїться. Для оцінки відстані, величини предмета велике значення має порівняння його з іншими предметами, що стоять поруч, завдяки чому справжня форма предмета може інколи спотворюватися.

Дата добавления: 2014-01-07