Розроблення проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб

Земельний кодекс України закріплює положення про те, що визначення та зміна належності земельної ділянки до певної категорії земель є прерогативою органів суспільної влади — органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями визначати та змінювати цільове призначення земель. Громадяни та юридичні особи, а також органи влади, які не мають таких повноважень, не можуть змінювати приналежність земельної я ділянки до певної категорії земель. Крім цього, всі суб'єкти права власності та права користування земельними ділянками, у тому числі й органи, які мають право встановлювати та змінювати категорійність земель, зобов'язані забезпечити використання земельних ділянок відповідно до визначеного в установленому порядку їх цільового призначення.

Механізм встановлення та зміни цільового призначення земель­них ділянок тісно пов'язаний із компетенцією органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями державної і комунальної власності. Відповідно до Земель­ного кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого у самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися земля­ми, які перебувають відповідно у державній та комунальній власно­сті. Таке розпорядження вони здійснюють через продаж земель, бе­зоплатну передачу їх у приватну власність громадянам, надання в оренду чи передачу в постійне користування. Реалізовуючи такі по­вноваження, органи виконавчої влади та органи місцевого самовря­дування мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються або передаються в оренду чи постійне користування.

Крім цього, органи виконавчої влади та місцевого самоврядуван­ня мають право змінювати цільове призначення земель при вико­нанні інших функцій у галузі регулювання земельних відносин. Йдеться про здійснення такої функції, як викуп (вилучення) земель/ для суспільних та інших потреб. Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який викупив (вилучив) земельну ділян­ку для таких потреб, має право змінити її цільове призначення.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок також у разі затвердження проектів землеустрою або ухвалення рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Громадяни та юридичні особи, яким земельні ділянки належать
на праві власності, можуть звернутися до відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки із заявою (клопотанням) про зміну її цільового призначення.

Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок з ініціативи громадян та юридичних осіб установлений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» № 502 від 11 квітня 2002 р. Постановою визначено, що цільове призначення земельної ділянки змінюється на підставі заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної або Міської ради, якщо земельна ділянка розташована у межах населеного пункту, або до районної державної адміністрації, якщо земельна ділянка розміщена поза його межами. До заяви (клопотання) додають такі документи:

а) копію державного акта на право власності на земельну ділянку;

б) для громадянина — власника земельної ділянки — копію паспорта (серія, номер паспорта, коли і ким виданий та місце проживання), для юридичної особи — власника земельної ділянки — копію статуту (положення) та копію свідоцтва про державну реєстра­цію юридичної особи;

в) довідку з районного відділу земельних ресурсів і з районного відділу архітектури та будівництва про встановлені обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки та земельні сервітути;

г) обґрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки.

Після розгляду заяви (клопотання) і доданих документів сільсь­ка, селищна, міська рада або районна державна адміністрація ух­валюють рішення про задоволення чи відхилення заяви (клопотан­ня). У разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки відповідний орган дає дозвіл на таку зміну.

Обов'язковою умовою зміни цільового призначення земельної ді­лянки є погодження такої зміни з місцевими органами виконавчої влади — районним (міським) органом земельних ресурсів, природо­охоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобу­дування і архітектури та охорони культурної спадщини. При цьому, якщо змінюється цільове призначення не всієї, а лише частини земельної ділянки, то цільове призначення змінюватиметься після складання проекту відведення земельної ділянки. Необхідність складання такого проекту зумовлена тим, що при зміні цільового призначен­ня частини земельної ділянки її поділяють на дві, одна з яких зберігає попереднє цільове призначення, а інша — набуває нового цільового призначення. Виділення частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку потребує складання проекту її відведення.

Для підготовки проекту відведення земельної ділянки особа, зацікавлена у зміні цільового призначення частини ділянки, має укласти із землевпорядною організацією договір на складання цього проекту. Такою землевпорядною організацією може бути будь-яка.в державна чи приватна землевпорядна організація, яка має ліцензію Держкомзему України на виконання землевпорядних і земле оцінних робіт і ліцензію Державної служби геодезії, картографії та кадастру на виконання геодезичних робіт.

Якщо зміні підлягає цільове призначення всієї ділянки, то таку,зміну проводять перед погодженням раніше складеного проекту відведення земельної ділянки.

Нововиготовлений або раніше виготовлений проект відведення земельної ділянки відповідно погоджує або перепогоджує орган земельних ресурсів з природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, яку здійснює обласне управління земельних ресурсів.

Після отримання позитивного висновку державної землевпоряд­ної експертизи замовник подає погоджені (перепогоджені) проектні матеріали до відповідного органу влади для ухвалення рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

За загальним правилом, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, то рішення про зміну цільового призна­чення земельної ділянки приймає сільська, селищна або міська ра­да, якщо ж земельна ділянка розміщена поза межами населених пунктів, то таке рішення ухвалює районна або обласна державна адміністрація (Рада міністрів Автономної Республіки Крим).

Районна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали та ухвалює рішення про зміну цільового призначення земельної ді­лянки, яка розміщується поза межами населеного пункту, якщо та­ка зміна пов'язана з подальшим використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарс­тва, будівництва об'єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад району (шкіл, лікарень, підприємств торгів­лі тощо). Якщо зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розташована поза межами населеного пункту, передбачає викорис­тання такої ділянки для інших потреб, то районна держадмі­ністрація лише розглядає проектні матеріали, готує свій висновок з цього питання і подає його разом із матеріалами до Ради міністрів Автономної Республіки Крим або обласної державної адміністрації. Ці органи розглядають матеріали та ухвалюють рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Основою для визначення цільового призначення земельної діля­нки є її належність до відповідної категорії земель. Поділ земельно­го фонду країни на категорії передбачений ст. 19 Земельного кодек­су України, згідно з якою землі України за основним цільовим при­значенням поділяють на такі категорії:, сільськогосподарського при­значення; житлової та громадської забудови; природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; оздоровчого призначен­ня; рекреаційного призначення; історико-культурного призначення; лісового фонду; водного фонду; промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Кожна з категорій земель є узагальненим, або основним, цільо­вим призначенням земельних ділянок, які входять у відповідну ка­тегорію. Проте у межах однієї категорії земель земельні ділянки також використовують для різних цілей. Так, земельні ділянки сільськогосподарського призначення можна використовувати як для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, так -і для задоволення особистих потреб громадян у сільськогосподарській продукції.

У свою чергу, земельні ділянки, які надаються громадянам для задоволення особистих потреб у сільськогосподарській продукції, можна використовувати, наприклад, для садівництва, ведення особистого селянського господарства, городництва, сінокосіння та ви­пасання худоби. У зв'язку з цим у законодавстві, крім основного, виділяється ще й так зване спеціальне цільове призначення земе­льних ділянок. Український класифікатор цільового використання землі визначає види спеціального цільового призначення земель­них ділянок по кожній із категорій земель. Зазначені в класифіка­торі види цільового використання земельних ділянок органи влади застосовують для визначення їх цільового призначення, яке й фік­сується в державних актах на землю та договорах оренди земельних ділянок. Порушення порядку встановлення та зміни цільового при­значення земельних ділянок, визначеного Земельним кодексом України і постановою Кабінету Міністрів України, є правопорушен­ням, яке тягне за собою настання певних наслідків.

По-перше, у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки органом влади при на­данні (передачі) ділянки громадянинові чи юридичній особі рішен­ня про надання (передачу) земельної ділянки може бути визнане недійсним. Так, якщо Кабінет Міністрів України ухвалив рішення надання (передачу) особі особливо цінної земельної ділянки сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб без погодження зміни її цільового призначення з Верховною Радою України, то таке рішення може бути визнане недійсним.

По-друге, якщо порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки допущене при укладенні | угоди щодо земельної ділянки, така угода також може бути визнана недійсною. Так, якщо земельна ділянка, цільовим призначенням якої є будівництво та експлуатація житлового будинку, передана в оренду іншій особі для сільськогосподарського використання, то та-| ка угода може бути визнана недійсною.

По-третє, якщо порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки виявив орган, що здійснює державну реєстрацію прав на земельні ділянки, він має право відмовити в державній реєстрації прав на цю земельну ділянку. Якщо таке порушення виявлене після здійснення державної реєстрації прав на земельну ділянку, то така реєстрація може бути визнана недійсною.

Проте слід зауважити, що зазначені наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок настають не автоматично. Вони можуть настати у разі ухвалення державними органами відповідних рішень. Так, рішення районної державної адміністрації про надання (передачу) земельної діля­нки, прийняте з порушенням порядку встановлення та зміни її ці­льового призначення, може скасувати вищий орган — обласна дер­жавна адміністрація, а рішення останньої — Кабінет Міністрів України. Проте рішення сільської чи іншої ради про надання (пере­дачу) земельної ділянки, прийняте з порушенням порядку встанов­лення та зміни її цільового призначення, не може скасувати рада вищого рівня, оскільки ради нижчого не є підлеглими радам вищого рівня.

Водночас рішення ради чи органу виконавчої влади про надання (передачу) земельних ділянок, органу державної реєстрації прав про реєстрацію прав на земельні ділянки, договори щодо земельних ділянок, якщо такі рішення чи договори прийняті (укладені) з по­рушенням порядку встановлення чи зміни цільового призначення земельних ділянок, можуть бути визнані недійсними за рішенням суду. Суд може визнати зазначені акти недійсними за позовом зацікавлених осіб.

Належним чином установлене (змінене) цільове призначення земельної ділянки визначає характер обов'язків її власника (користувача) щодо використання ділянки. Власник (користувач) земельної ділянки зобов'язаний використовувати її виключно за цільовим призначенням, визначеним відповідним органом влади. Тому особи, які допустили порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ст. 53 Земельного кодексу України. Згідно з цієї статтею використання земель не за цільовим призначенням тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно зі ст. 238 Земельного кодексу України такі штрафи накладають посадові особи органів земельних ресурсів. Від імені цих органів розглядати справи про нецільове використання земельних ділянок і накладати адміністративні стягнення мають право державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, яка діє у складі Державного комітету земельних ресурсів України.

Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 11 квітня 2002 р., визначає механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи.

Цільове призначення земельної ділянки змінюється за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної та районної ради, якщо земельна ділянка "розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо вона розміщена поза межами населеного пункту.

До заяви (клопотання) додають:

а) копію державного акта на право власності на земельну ділянку;

б) для громадянина — власника земельної ділянки — копію паспорта (серія, номер паспорта, коли і ким виданий та місце проживання), для юридичної особи — власника земельної ділянки — копію статуту (положення) та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

в) документи щодо встановлених обмежень (обтяжень) та земельних сервітутів на використання земельної ділянки;

г) обґрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки із зазначенням її розміру.

Сільська, селищна, міська рада або районна держадміністрація розглядає заяву (клопотання) і в разі згоди на зміну цільового при­значення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її від­ведення:

v складання проекту відведення земельної ділянки, якщо зміню­ється цільове призначення її частини;

v перепогодження проекту відведення земельної ділянки з від­повідними органами виконавчої влади, якщо змінюється цільове призначення всієї земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, складає державна або інша землевпорядна організація § на замовлення власника земельної ділянки.

Умови і термін складання проекту відведення земельної ділянки о визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем робіт, о Проект відведення земельної ділянки погоджується або перепогоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній з землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради або до районної держадміністрації для ухвалення рішення.

Сільська, селищна, міська рада розглядає проектні матеріали та о ухвалює рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту (крім земель, визначених п. 11 цього Порядку).

Районна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали Я та ухвалює рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розміщується поза межами населеного пункту, якщо така зміна пов'язана з подальшим використанням цієї ділянки для 5 сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства, будівництва об'єктів, призначених для обслуговування членів п територіальних громад району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Якщо зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розта­шована поза межами населеного пункту, передбачає використання ділянок для інших потреб, ніж визначених п. 8 цього Порядку, то ра­йонна держадміністрація розглядає проектні матеріали, готує свій висновок з цього питання і подає його разом з матеріалами до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи обласна держ­адміністрація розглядає матеріали та ухвалює рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки (крім земель, визначених п. 10 цього Порядку).

Якщо зміна цільового призначення стосується земельних діля­нок — ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів першої групи площею понад 10 га, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призна­чення та особливо цінних земель, що проводиться за рішенням Ка­бінету Міністрів України, районна держадміністрація подає проект­ні матеріали разом із своїм висновком до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи обласна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали і готує свій висновок для подання Кабінету Міністрів України для ухвалення
відповідного рішення.

Цільове призначення особливо цінних земель, розташованих у межах населеного пункту, змінюється після погодження з Верховною Радою України за рішенням сільської, селищної або міської ради. Проектні матеріали на погодження до Верховної Ради України подають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна, Київська і Севастопольська міські ради.

Цільове призначення особливо цінних земель, розташованих поза межами населеного пункту, змінюється після погодження з Верховною Радою України за рішенням Кабінету Міністрів України. Проектні матеріали на погодження до Верховної Ради України подають Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація.

Рішення сільської, селищної чи міської ради або відповідного органу виконавчої влади про зміну цільового призначення земельної ділянки є підставою для оформлення громадянину або юридичній особі державного акта на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням.

У разі ухвалення рішення про відмову у зміні цільового призначення земельної ділянки сільська, селищна, міська рада або відповідний орган виконавчої влади протягом 15 днів письмово повідомляє про це її власника з обґрунтуванням причини відмови.

У разі незгоди власника земельної ділянки з рішенням сільської, селищної, міської ради або органу виконавчої влади про відмову у зміні її цільового призначення спір вирішується в судовому порядку.

Дата добавления: 2014-01-07