Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Землевпорядне обслуговування сільськогосподарських підприємств

Заходи щодо земельної реформи, які зводилися переважно до | перерозподілу земель державної і приватної власності на землю, зумовили істотне збільшення кількості власників землі та землекористувачів, площ індивідуального використання. Проте здійснення земельних перетворень не вплинуло на поліпшення використання земель і родючості ґрунтів. Спостерігається деградація сільськогос­подарських угідь, знижується культура землеробства (порушені або відсутні сівозміни, технології вирощування культур), скорочуються обсяги внесення добрив, меліорації і культуртехнічного поліпшення земель. Стан у використанні земель ускладнюється нестачею фі­нансових ресурсів, техніки, добрив тощо.

Останніми роками землевпорядні заходи зводилися до фор­мування меж нових землеволодінь і землекористувань, інвентари­зації земель, юридичного оформлення документів на право власнос­ті або користування землею. Проекти організації території сільсько­господарських підприємств фактично не розроблялися, хоча вони є реальним інструментом збереження родючості ґрунтів, раціональ­ного використання і охорони земель.

Отже, склалася ситуація, коли понад 10 тис. сільськогосподарсь­ких підприємств, близько 42 тис. фермерських господарств ведуть сільськогосподарське виробництво без науково обґрунтованої раціо­нальної організації території, без рекомендацій з ефективного вико­ристання й охорони земель.

Розв'язати цю проблему можна завдяки проведенню комплексу робіт, пов'язаних із землевпорядним обслуговуванням сільськогосподарських підприємств.

Землевпорядне обслуговування — це весь комплекс землевпорядних робіт, спрямований на задоволення потреб землевласників і землекористувачів з питань володіння, розпорядження і раціонального використання землі.

Землевпорядне обслуговування сільськогосподарських підприємств є новою концепцією землевпорядної діяльності, визначає види і склад землевпорядних робіт з метою вдосконалення організації,
використання і охорони земель, розв'язання питань щодо володіння, розпорядження і користування землею. Управління землекористуванням забезпечує дотримання земельного законодавства за допомогою планування використання і охорони землі, проведення землеустрою, моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру та створення інфраструктури обігу земельних ділянок.

До землевпорядного обслуговування належать насамперед заходи, які здійснюються в порядку землеустрою (міжгосподарський, внутрішньогосподарський, робоче проектування, здійснення проектів, проведення різних вишукувань і обстежень). Землеустрій має проводитися на замовлення власників або користувачів земельних ділянок.



Земельний кадастр як державна система реєстрації й оформлен­ня документів про права на земельні ділянки, обліку і оцінювання земель призначений для власників і користувачів земельних діля­нок, тобто е одним із перших заходів, які проводяться в порядку зе­млевпорядного обслуговування.

Моніторинг земель як державну систему спостереження за станом земельного фонду можна умовно віднести до землевпорядного обслу­говування, оскільки основною метою ведення моніторингу є інформа­ційне забезпечення земельного кадастру, землеустрою тощо.

Місце і значення землевпорядного обслуговування в системі управ­ління землекористуванням можна подати у вигляді схеми (рис. 6.1).

Отже, землевпорядне обслуговування, наприклад, сільськогоспо­дарських підприємств є комплексом робіт, який спрямований на за­доволення потреб землевласників і землекористувачів і проводиться в порядку планування, організації, використання і охорони земель, землеустрою, земельно-кадастрових робіт, моніторингу земель та обігу земельних ділянок.

Учасники процесу землевпорядного обслуговування.Зе­млевпорядне обслуговування необхідне для всіх власників і ко­ристувачів землі, оскільки правовий режим і цільове викорис­тання земель, організація територій, комплекс заходів щодо під­тримання стійкості ландшафтів і охорона земель є обов'язковими для них.

У процесі землевпорядного обслуговування можуть брати участь:

♦ громадяни, підприємства, заклади, організації, інші юридичні особи, які є замовниками землевпорядних робіт;

♦ розробники землевпорядної документації;

♦ власники і користувачі землі, земельні ділянки яких приляга­ють до територій, що впорядковуються, або знаходяться всередині землекористувань;

♦ громадяни, громадські та інші підприємства, заклади, органі­зації, інші юридичні особи, які не мають у власності або користу­ванні землі, але чиї інтереси порушуються при землеустрої.

Замовниками землевпорядних робіт можуть також бути органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади.

Землевпорядне обслуговування проводять землевпорядні органі­зації.

Основним правовим документом, який регулює відносини учас­ників процесу землевпорядного обслуговування, є договір між роз­робниками землевпорядної документації та її замовником. Договір на землевпорядне обслуговування укладають, як правило, на 1-5 років.

Права і обов'язки учасників договору на землевпорядне обслуговування.Учасники договору на землевпорядне обслугову­вання зобов'язані:

♦ дотримуватися земельного законодавства України, інших пра­вових і нормативних актів із земельних відносин та землеустрою;

♦ забезпечувати вимоги рішень державних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо реалізації затвердженої землевпорядної документації;

♦ при проведенні землеустрою забезпечувати доступ до всіх зе­мельних ділянок, які підлягають землевпорядним діям.

♦ Розробники землевпорядної документації несуть відповідальність за якість її розроблення і екологічну безпеку заходів, передба­чених у проектах землеустрою та технічній документації.

Права замовника.Замовник має право укладати і розривати договір на проведення проектно-вишукувальних робіт, пов'язаних із землеустроєм, здійснювати контроль за ходом і якістю їх проведен­ня, проводити експертизу, а також брати участь у погодженні і реа­лізації землевпорядної документації.

Громадяни, власники права на земельну частку (пай), фермерсь­кі господарства та реформовані сільськогосподарські підприємства можуть одержувати платні послуги, пов'язані з виготовленням, оформленням і видачею документів, що посвідчують право на зем­лю, за надання консультативної допомоги з реалізації затвердженої землевпорядної документації та своїх прав.

Права розробників землевпорядної документації.Розроб­ник землевпорядної документації має право на підставі договору із замовником здійснювати авторський нагляд за реалізацією земле­впорядної документації, ставити питання в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування про припинення заходів, які виконуються з відхиленням від затвердженого проекту і призводять до псування земель, погіршують їх якість і порушують природний ландшафт, а також вносити пропозиції щодо вдосконалення заста­рілої землевпорядної документації.

Особливості землевпорядного обслуговування.Землевпо­рядне обслуговування проводять тільки за наявності двох партне­рів, замовника і розробника землевпорядної документації.

Уході обслуговування виникає багато ситуацій, які потребують певної допомоги з боку органів виконавчої влади або місцевого са­моврядування. Тому вони можуть створювати спеціальні земельні комісії, які очолюють працівники районних або міських відділів (управлінь) земельних ресурсів. До складу комісії входять відпові­дальні працівники зацікавлених державних і громадських органі­зацій, районних сільськогосподарських органів, основних замовників і виконавців землевпорядного обслуговування.

Замовники і виконавці землевпорядного обслуговування можуть також працювати через відповідальних працівників районних сільськогосподарських органів.

Система сільськогосподарського обслуговування власників права на земельну частку (пай), фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств.Система заходів щодо землевпорядного обслуговування має бути спрямована на:

♦ обґрунтування і реалізацію державної політики в плануванні і організації раціонального використання та охорони земель сільськогосподарського призначення незалежно від форм власності на землю;

♦ забезпечення реалізації земельної реформи в частині перерозподілу земель, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі;

♦ забезпечення цільового використання земель і збереження цінних земель у сільськогосподарському виробництві;

♦ формування і розміщення екологічно та економічно обґрунтованих компактних і оптимальних за площею землекористувань сільськогосподарських підприємств;

♦ створення територіальних умов для раціонального функціонування сільськогосподарського виробництва;

♦ обґрунтування обмежень та обтяжень у використанні земель і встановлення їхніх меж;

♦ розроблення комплексів заходів щодо поліпшення сільськогос­подарських угідь, підвищення родючості ґрунтів, підтримання стій­кості ландшафтів і охорони земель.

У процесі землевпорядного обслуговування комплексу взаємо­пов'язаних проектних, дослідницьких і вишукувальних робіт замов­ники землевпорядних робіт одержують такі види проектної та тех­нічної документації:

♦ проекти створення нових і впорядкування існуючих землево­лодінь або землекористувань;

♦ проекти відведення земельних ділянок у натурі;

♦ проекти організації території сільськогосподарських підпри­ємств, кооперативів, фермерських господарств;

♦ робочі проекти, які складаються в порядку деталізації і реалі­зації заходів, передбачених проектами організації території, по­в'язаних із рекультивацією порушених земель, захистом ґрунтів від ерозії, підтопленням і затопленням, поліпшенням сільськогосподар­ських угідь тощо;

♦ матеріали кадастрових зйомок, ґрунтових, агрохімічних та ін­ших обстежень і вишукувань;

♦ матеріали земельно-оціночних робіт для нарахування земель­ного та єдиного податків;

♦ матеріали з виявлення і консервації деградованих сільськогос­подарських угідь і забруднених земель.

Крім того, землевласники і землекористувачі можуть одержувати різні планово-картографічні матеріали.

Землевпорядні консалтингові послуги.Систему землевпо­рядного обслуговування сільськогосподарських підприємств за ви­дом і часом проведення землевпорядних робіт поділяють на три основних етапи: передпроектний, який передбачає проведення рі­зних вишукувань і обстежень; проектний; післяпроектний, який полягає в здійсненні проекту і авторському нагляді. Враховуючи, що розрив між останнім і першим етапом є досить протяжним, а в процесі розвитку ринку виникає багато питань, спричинених змі­нами власності на землю, в спеціалізації, технології виробництва тощо, виникає потреба у наданні консалтингових послуг. Томув науково-дослідних інститутах і землевпорядних підприємствах час­то створюються групи, які надаватимуть консалтингові послуги і розроблятимуть пропозиції щодо організації раціонального земле­користування.

Землевпорядний консалтинг — це консультування грома­дян, фермерів і сільськогосподарських підприємств із широкого ко­ла питань у галузі раціонального використання і охорони земель, організації території та ін.

Умовами ефективного функціонування і повного використання можливостей землевпорядного консалтингу є виконання таких за­вдань:

♦ впровадження концептуальної регіональної політики з воло­діння, користування і розпорядження землею та її зв'язок з політи­кою держави;

♦ надання інформації про результати досліджень у галузі раціо­нального використання і охорони земельних ресурсів, форми госпо­дарювання, технології виробництва сільськогосподарської продук­ції, кредитування тощо;

♦ облік і пропаганда використання екологічних аспектів;

♦ здійснення земельного аудита земельно-правових документів, проектів, документації та землекористування;

♦ надання інформаційно-консультативних послуг з питань земе­льного права, оцінювання землі та її оподаткування, оренди, заста­ви, продажу, обміну, успадкування земельних ділянок;

♦ аналіз використання земель та розроблення бізнес-планів.

У процесі землевпорядного консалтингу аналізують організаційно-виробничу структуру господарства, систему використання земельних ресурсів, організації території тощо. В результаті опра­цьовуються концепція використання землі, землевпорядні рекомендації з підвищення ефективності її використання, удосконалюються організація території, розміщення виробничої інфраструктури культур та ін.

Землевпорядний консалтинг повинен виконувати три функції: о освітню, інформаційну, впровадження і поширення.

Перша функція реалізується через організацію освітньо-консультативних програм, у яких роз'яснюються земельно-правові « питання, системи ефективного використання земельних ресурсів, необхідність охорони земель тощо.

Друга — здійснюється через збирання, оброблення і поширення інформації про нові досягнення, передовий досвід організації тери-5торії, системи господарювання.

Третя — через підтримку і поширення нових рішень у цих сферах.

Землевпорядне обслуговування здійснюють землевпорядні спе­ціалісти, які повинні вміти провести аналіз, прогнозувати результати господарської діяльності і можливість зміни умов виробництва.

Консультант-землевпорядник зобов'язаний надавати:

♦ інформацію про існуючі методи раціонального і ефективного використання землі;

♦ інформацію про нові досягнення і пропозиції в сфері раціо­нального використання і охорони земель та допомогу в їх здійс­ненні;

♦ сільськогосподарському виробнику такі рішення, які дають змогу найефективніше використовувати землю і організовувати територію з метою приросту продукції та зниження її собівар­тості;

♦ консультації з нормативно-правового регулювання земельних відносин, особливо з питань купівлі-продажу земельних ділянок або земельних часток (паїв), застави землі, ціни землі, податку на землю.

Місце науково-дослідних інститутів і землевпорядних під­приємств у здійсненні землевпорядного обслуговування.Ін­ститути та підприємства проводять наукові дослідження та проект -но-вишукувальні роботи, пов'язані із землеустроєм, земельним ка­дастром і моніторингом земель та з іншими питаннями земельних відносин. При цьому вони здійснюють такі види діяльності:

1) у науково-дослідній роботі:

♦ аналіз процесів розвитку земельних перетворень і розроблення моделей і методів їх виконання по регіонах;

♦ розроблення методів ведення земельного кадастру, в тому чис­лі грошового оцінювання землі, для організації раціонального зем­леволодіння і землекористування;

♦ наукове обґрунтування платного землеволодіння, землекорис­тування і матеріального стимулювання за підвищення родючості землі;

♦ розроблення методів і нормативів охорони земель і створення стійких саморегулювальних антропогенних ландшафтів;

♦ розроблення методів ведення моніторингу земель;

♦ розроблення методів вивчення земельного фонду;

♦ розроблення єдиної технічної політики і впровадження науко­во-технічного прогресу в проведення землевпорядних, кадастрових, ґрунтових, агрохімічних, геоботанічних та інших вишукувальних і дослідницьких робіт і робіт, пов'язаних із землеустроєм, земельним кадастром та охороною земель;

♦ узагальнення і впровадження у виробництво передового досві­ду з реформування земельних відносин, раціонального використан­ня й охорони земель;

2) у сфері проектно-вишукувальної діяльності:

♦ вивчення стану і використання земельного фонду країни, роз­роблення і впровадження з урахуванням досягнень науки і передо­вого досвіду, проектних пропозицій із збереження і раціонального використання земельних ресурсів;

♦ розроблення заходів щодо охорони природи і раціонального використання земельних ресурсів, установлення режимів і умов ви­користання та охорони земель, наданих у власність або у користу­вання, в тому числі на умовах оренди;

♦ розроблення прогнозів, програм і схем використання та охоро­ни земельних ресурсів і схем землеустрою;

♦ виявлення меліоративного фонду, фонду перерозподілу земель і можливості залучення їх у сільськогосподарське виробництво, а також виведення з інтенсивного використання надто деградованих і малопродуктивних угідь;

♦ проведення земельно-оціночних робіт;

♦ участь у веденні державного земельного кадастру і моніторин­гу земель;

♦ підготовка вихідних даних для встановлення земельного по­датку, нормативного грошового оцінювання землі, відшкодування власникам землі, землекористувачам та орендарям збитків, втрат сільськогосподарського виробництва при вилученні земель;

♦ вивчення і поширення досвіду роботи землекористувачів з раціонального використання й охорони земель;

♦ проведення авторського нагляду за здійсненням схем, проектів шземлеустрою і робочих проектів на окремі заходи;

♦ розроблення проектів:

а) установлення меж нових землеволодінь та землекористувань і територій з особливим правовим режимом використання земель, міських і сільських меж;

б) надання земельних ділянок для державних і громадських потреб, громадянам, підприємствам, організаціям і установам;

в) внутрішньогосподарська організація території сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств тощо;

г) рекультивація, захист земель від ерозії, селів, підтоплення тощо, поліпшення сільськогосподарських угідь, створення багаторічних насаджень, культурних пасовищ та ін.;

♦ проведення топографо-геодезичних, кадастрових, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших дослідницьких і вишукувальних робіт, необхідних для розроблення проектно-кошторисної та технічної документації із землеустрою, ведення державного я земельного кадастру та інших цілей;

♦ перенесення на місцевість (у натуру) затверджених в установленому порядку проектів з видачею власникам відповідних документів, робочих креслень, карт, картограм та інших матеріа­лів.

Роботи виконують комплексні групи спеціалістів, у які крім зем­левпорядників входять агрономи, ґрунтознавці, агролісомеліорато­ри, економісти та інші спеціалісти.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Землевпорядне обслуговування сільськогосподарських підприємств

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 384; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.161.96.152
Генерация страницы за: 0.094 сек.