Акти безпосередньої реалізації прав і обов’язків у механізмі правового регулювання

Правовідносини у механізмі правового врегулювання.

Норма права в механізмі правового регулювання.

Норми права є основою механізму правового регулювання. Якість правовою регулювання залежить від того, наскільки норми права вірно враховують закономірності суспільних відносин, що регулюються, наскільки високий рівень загальної і пра­вової культури законодавчого корпусу. Безпосереднім чинником виникнення правових норм є правотворча діяльність держави, що по­лягає у прийнятті, зміні або відміні певних правових норм.

Норма права – це нормативна основа механізму правового регулювання.

Норма права являє собою загальне обов’язкове правило (модель) поведінки, яке встановлює для суб’єкта як можливий варіант поведінки – суб’єктивні юридичні права, так і необхідний варіант поведінки – суб’єктивні юридичні обов’язки.

Завдання норми права в механізмі правового регу­лювання полягає в тому, щоб:

а) визначити загальне коло людей, на які вона поширює свою дію;

б) встановити зміст суспільних відносин (зміст поведінки суб’єкта),
а також об’єкти правовідносин;

в) визначити обставини, в яких особа повинна керуватися даним
правилом поведінки;

г) розкрити саме правило поведінки вказівкою на права і обов’яз­ки учасників відносин, що регулюються, характер їх зв’язку між со­бою, а також державно-примусові заході, що застосовуються до осіб у разі невиконання ними юридичних обов’язків.

Правові відносини – це суспільні відносини, які відбуваються у межах, визначених нормами права.

Правовідносини в механізмі правового регулювання виконують такі функції:

а) визначають конкретно коло осіб, на яких поширюється дія норм
поява у цей момент;

б) закріплюють конкретну поведінку, якої повинні або можуть до­держуватися особи;

в) служать умовою для можливого приведення в дію спеціаль­них юридичних засобів (прокуратурою, судом, міліцією) з метою за­безпечення суб`єктивних прав, обов’язків, відповідальності.

Правовідносини в механізмі правового регулювання це засіб "переведення" загальних розпоряджень юридичних норм у площину суб’єктивних прав і обов’язків для даних суб’єктів.

Акта реалізації пряв і обов’язків – це дії суб’єктів щодо здійснення приписів правових норм. На всіх етапах правового регулювання на нього суттєво впливають такі чинники як: а) законність; б) правосвідомість; в) правова культура.

Акти безпосередньої реалізації прав і обов’язків – це фактична поведінка суб’єктів правовідносин, пов’язана зі здійсненням (реалі­зацією) своїх прав і обов’язків.

Можливі два результати реагування на правове регулювання:

• активний – вчинення дій, що дозволяються (наприклад, брати участь у виборах органів влади);

• пасивний – утримування від заборонених дій (наприклад, не завдавати шкоди довкіллю).

Якщо активними діями реалізуються права – має місце викорис­тання правових норм.

Якщо активними діями реалізуються обов’язки – має місце вико­нання правових норм.

Якщо реалізація правових норм, що забороняють які-небудь дії, полягає в утримуванні від їх вчинення – має місце додержання норм права.

Дата добавления: 2014-01-07