Державна реєстрація нормативно-правового акта

7.1. Державна реєстрація нормативно-правового акта здійснюєть­ся шляхом проведення його правової експертизи.

7.2. Державна реєстрація нормативно-правового акта проводить­ся протягом 10, а якщо акт має великий обсяг – 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до реєструючого органу.

7.3. Реєструючий орган у разі потреби може залучати вчених та фахівців центральних або місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій для проведення аналізу і підготов­ки експертного висновку щодо підстав прийняття поданого на державну реєстрацію нормативно-правового акта.

7.4. У разі проведення аналізу нормативного акта та при потребі вивчення значної кількості актів законодавства, термін здійснення дер­жавної реєстрації може бути продовжений керівником реєструючого органу ще на 10 робочих днів, про що повідомляється орган, який надіслав акт на реєстрацію. Форма повідомлення довільна.

7.5. При виявленні порушень чинного законодавства та інших не­доліків нормативний акт після висловлених реєструючим органом за­уважень на прохання органу, що його видав, може бути повернутий на доопрацювання. Термін доопрацювання визначається реєструючим органом за погодженням з органом, що подав акт.

7.6. По закінченні строку доопрацювання нормативний акт знову подається на державну реєстрацію з обов'язковим зазначенням, що акт подається після доопрацювання, які зауваження не враховані та мотивація неприйняття зауважень.

7.7. Внаслідок проведеної правової експертизи у державній реє­страції може бути відмовлено, якщо нормативно-правовий акт:

а) не відповідає Конституції України;

б) видано з порушенням чинного законодавства, зокрема акт:

порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й за­конні інтереси громадян, підприємств, установ, організацій або покла­дає на них не передбачені законодавством обов'язки;

виходить за межі компетенції органу, що його видав: не відповідає вимогам законодавства про мови;

суперечить установленому порядку ведення діловодства;

в) не узгоджено із заінтересованими органами, якщо таке узгод­ження відповідно до чинного законодавства є обов'язковим;

г) викладено з порушенням правил правопису;

д) не узгоджується з дорученням, даним органу, що видав акт.

7.8. Про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта письмово повідомляється орган, що його видав, із зазначенням конкретних причин відмови, примірний зразок якої додається.

7.9. Рішення про відмову у державній реєстрації нормативно-правового акта може бути оскаржено у 10-денний термін з дня отримання рішення:

до Кабінету Міністрів України – рішення Мін`юсту;

до Міністерства юстиції – рішення управління юстиції.

7.10. Акт, у державній реєстрації якого відмовлено, у 5-денний термін з дня отримання рішення про відмову в реєстрації або висновку за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в державній реєстрації, підлягає скасуванню, про що повідомляється орган, що відмовив у державній реєстрації.

7.11. Якщо нормативно-правовий акт відповідає вимогам, зазначеним у пункті 1.10 цих Рекомендацій, реєструючий орган складає висновок, який затверджує керівник органу, та робить на оригіналі акта і копіях напис про дату державної реєстрації та номер акта за держав­ним реєстром і заносить його до державного реєстру.

7.12. Оригінал зареєстрованого нормативного акта повертається органу, що його видав, наступного дня після державної реєстрації.

7.13. При розсилці і опублікуванні зареєстрованого нормативного акта посилання на номер і дату державної реєстрації є обов'язковим.

7.14. Зміни і доповнення, що вносяться до нормативних актів, підлягають підготовці і державній реєстрації у порядку, передбачено­му цими Рекомендаціями.

7.15. Рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути скасовано, про що складається вмотивований висновок.

Дата добавления: 2014-01-07