Злочини проти громадського порядку та моральності

ТЕМА 14.

1. Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності.

2. Кримінально-правова характеристика хуліганства.

3. Кримінально-правова характеристика втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

1. Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності. Родовим об'єктом даних злочинів є суспільні відносини, що забезпечують громадський порядок і моральність.

Під громадським порядком слід розуміти відносини, що забезпечують спокійні умови суспільно корисної діяльності, відпочинку та побуту людей.

Під громадською моральністю - етичні основи життя суспільства, що визначають поведінку, духовні та моральні якості людини.

Безпосередніми об'єктами злочинів проти громадського порядку та моральності є громадський порядок, а також громадська моральність в частині відношення до історичних і культурних цінностей, відносини до пам'яті померлих, до тварин, а також у сфері статевих відносин, духовного та фізичного розвитку неповнолітніх.

Додатковими безпосередніми об'єктами можуть виступати життя та здоров'я особи, її честь і гідність, право власності, нормальна робота підприємств, установ, організацій та ін.

Об'єктивна сторона більшості даних злочинів характеризується здійсненням активних дій, що посягають на громадський порядок або громадську моральність. Ці діяння в основному сформульовані як злочини з формальним складом, моментом закінчення яких є здійснення вказаних дій. І лише групове порушення громадського порядку (ст. 293 КК) і ч. 2 ст. 294 КК, тобто кваліфікований склад масового заворушення (матеріальний склад) передбачають обов'язкову ознаку настання суспільно небезпечних наслідків.

Суб'єктивна сторона аналізованих злочинів характеризується умисною формою вини. Для окремих злочинів необхідною ознакою є мотив (наприклад, хуліганський при вчинені злочину, передбаченого ст. 296 КК, корисливий при вчинені злочину, передбаченого ст. 303 КК).

Суб'єктом даних злочинів виступає фізична осудна особа, що досягла 16 років, а при вчинені хуліганства (ст. 296 КК) - 14 років.

Залежно від безпосереднього об'єкту дані злочини можна розділити на наступні види:

1. Злочини проти громадського порядку:

- групове порушення громадського порядку (ст. 293 КК);

- масові заворушення (ст. 294 КК);

- заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку (ст. 295 КК);

- хуліганство (ст. 296 КК).

2. Злочини проти суспільної моральності:

- наруга над могилою (ст. 297 КК);

- знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці (ст. 298 КК);

- ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ст. 300 КК);

- ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 КК);

- створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст. 302 КК);

- проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією (ст. 303 КК);

- втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 КК).

2. Кримінально-правова характеристика хуліганства. Основним безпосереднім об'єктом злочину є громадський порядок. Додатковим обов'язковим об'єктом є життя та здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо.

Об'єктивна сторона злочину характеризується активними діями, спрямованими на грубе порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень) до потерпілих, знищенні або пошкодженні майна, безладній стрілянині, використанні сильнодіючих речовин з метою зірвати проведення масового заходу, проявах безсоромності, знущанні над безпорадними людьми тощо.

Ознакою об'єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об'єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення. Кримінально караним є грубе порушення громадського порядку.

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до встановлених в суспільстві правил і норм поведінки, протиставити себе іншим громадянам.

Кваліфікованими ознаками злочину є дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені групою осіб (ч. 2 ст. 296 КК). Особливо кваліфікованими є: 1) вчинення його особою, раніше судимою за хуліганство; 2) хуліганство, пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. 3 ст. 296); 3) вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК).

3. Кримінально-правова характеристика втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Об'єктом злочину є моральні засади суспільства у ставленні до виховання підростаючого покоління. Вони передбачають охорону неповнолітніх від негативного впливу, який може викликати бажання займатися діяльністю, що негативно сприймається суспільством. Потерпілими від злочину є неповнолітні - особи чоловічої або жіночої статі, які не досягай 18-річного віку.

Втягнення - це дії, внаслідок яких інша особа спонукається до певної поведінки, залучається до неї; у такої особи виникає бажання поводитись певним чином.

Об'єктивна сторона злочину полягає у втягненні неповнолітніх: 1) у злочинну діяльність; 2) у пияцтво; 3) у зайняття жебрацтвом; 4) у заняття азартними іграми.

Втягування неповнолітнього в злочинну діяльність проявляється в діях дорослої особи, пов'язаних з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на неповнолітнього і вчинених з метою викликати у нього прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах: переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце і спосіб вчинення злочину, розпивання спиртних напоїв з неповнолітнім з метою полегшення схилення його до вчинення злочину.

Втягнення в злочинну діяльність означає втягнення у вчинення одного чи кількох злочинів. Втягнення в пияцтво - це неодноразове спільне з неповнолітнім вживання спиртних напоїв або придбання для нього таких напоїв. Зайняття жебрацтвом - це систематичне випрошування грошей у сторонніх осіб. Втягнення в азартні ігри - це умисне схилення до систематичної гри на гроші або інші матеріальні цінності.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення винною особою дій, спрямованих на втягнення неповнолітнього в злочинну або іншу антигромадську діяльність незалежно від того, чи вчинив неповнолітній злочин.

Суб'єкт злочину - осудна особа, яка досягла 18-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.

Література до теми

1. Горб Н. Термінологічна проблема застосування ст. 297 Карного кодексу // Підприємство, господарство і право. - 2003. - № 4. - С. 109.

2. Іваненко І.Проблеми відповідальності за заняття проституцією у законодавстві України // Юридичний журнал. - 2005. - № 9. - С. 48.

3. Кримінальне право України: Бібліографія. 1991-2002 / Уклали: М.В. Галабала, В.О. Навроцький, С.В. Хилюк. - К.: Атака, 2004. - С. 211-214.

4. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посіб. / Андрушко П.П., Шапченко С.Д. та ін.; За ред. С.С. Яценка. - 2-е вид., пере раб. і допов. - К.: Юрінком Інкрет, 2004. - С. 95-98.

Дата добавления: 2014-01-07