Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Конфлікти й проблеми в гуманітарній сфері




Проблеми свободи слова. Одним з головних досягнень «помаранчевої» влади звичайно вважається свобода ЗМІ, й це не викликає жодних заперечень. Дійсно, рівень цієї свободи в Україні й донині достатньо високий і значно перевищує рівень свободи в інших країнах СНД, разюче відрізняючись від рівня в більшості з них.

Загалом можна сказати, що «помаранчевій» владі вдалося налагодити тісні партнерські стосунки з більшістю ЗМІ, не вживаючи жорстких заходів контролю над редакційною політикою. Не можна говорити, що в цій ділянці зовсім не було проблем – були й спроби тиску, й боротьба за контроль над телеканалами, тісно зв’язана з питанням власності, й суперечки навколо нової редакції Закону про телебачення і радіомовлення, підписаного президентом 10. 02. 2006 р., який став сильним ударом по електронних ЗМІ. Значний резонанс мала також постанова комісії з радіомовлення (січень 2006 р.) про обов’язкове дублювання фільмів державною мовою.

Мовні проблеми. Ці проблеми в Україні майже повністю зводяться й донині до проблем функціонування двох основних мов – української й російської. Проблема кримськотатарської мови актуальна для Криму, але вона є частиною загальної проблеми – матеріального й правового становища кримських татар. Проблеми мов інших меншин не мають такого політичного характеру, як дві основні. Але саме останні й ділять країну на дві частини.

Політичні українофони (захисники української мови) вважають, що українську мову треба захищати шляхом введення жорстких норм і вимог використання державної мови в усіх суспільних сферах. Російська мова, на їхню думку, не потребує захисту, оскільки вона й так достатньо поширена в Україні.

Політичні рософони (захисники російської мови) натискають на порушеннях прав російськомовних громадян – у сфері освіти, в судовій, адміністративній сферах тощо. Вони вимагають захисту цих прав. Включно з наданням російській мові статусу другої державної.

Мовні проблеми в Україні надзвичайно політизовані, про що свідчить те, що особливо вони загострюються під час виборних кампаній – для того. щоб конкуруючі сили могли залучити на свій бік ту чи іншу частину електорату. Після виборів звичайно увага до мовної проблеми затухає. Так було й до 2004 року, не стали виключенням і парламентські вибори 2006 (як і дострокові вибори 2007 р.).

З обранням В. Ющенка президентом посилився процес поступового витіснення російської мови з різних сфер громадського життя. Це відстежувалося й раніше, але особливістю цього періоду стало витіснення російської мови з електронних ЗМІ й судочинства при збереженні певного status quo в шкільній освіті (останнє було так до дострокових виборів 2007 р. і посідання в новому КМ посади міністра освіти і науки І. Вакарчуком, який до цього працював ректором Львівського національного університету ім. І. Франка).

У період, що розглядається, загострилася боротьба навколо Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Перший варіант Закону про ратифікацію цієї Хартії був прийнятий ще 24. 12. 1999 р., але був відмінений Конституційним Судом України. Другий варіант такого Закону був прийнятий 15. 05. 2003 р., а ратифікаційна грамота була передана в Раду Європи тільки у 2005 році. Цей варіант Закону значно послаблений порівняно з першим його варіантом. Він охоплює 13 розповсюджених в Україні мов, у тому числі й російську, передбачаючи для всіх них однаковий, у більшості випадків мінімальний, рівень захисту. Але навіть цей мінімальний рівень підвищує можливості використання російської мови порівняно з діючою практикою – наприклад, в освіті. (Новий варіант Закону про ратифікацію Хартії був схвалений 12. 07. 2006 р. президентською комісією з укріплення демократії. Він все ще зберігає доволі м’які формулювання відносно недержавних мов).

На Сході України і в Криму то затихали, то розпалювалися, але ніколи не вщухали громадянські акції на захист російської мови. Їх активно використовували місцеві еліти у різних виборчих кампаніях.

У свою чергу розвивався й рух українофонів. З нових акцій на підтримку української мови, відмінних від всього того, що відбувалося протягом 1991 – 2004 рр., можна назвати суспільний рух «Не будь байдужим!», створений в жовтні 2005 р. Учасники руху виступали за відродження української громадянської свідомості і «вирівнювання» ситуації з функціонуванням державної мови.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 351; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.