Особливості психічного розвитку розумово відсталої дитини раннього віку

Дитина раннього віку (від 1 до 3 років)

У ранньому віці порушення у розвитку розумово відсталої дитини стосуються опанування ходьбою (прямоходіння), розвитку предметної діяльності та мовлення.

Опанування ходьбою. Малюки з нормальним розвитком починають самостійно ходити на другому році життя. У багатьох розумово відсталих дітей опанування ходьбою затримується інколи і до трьох років.

Предметна діяльність. Коли дитина починає ходити, у неї настає період посиленого ознайомлення з навколишнім предметним світом. Починається й інтенсивний розвиток предметних дій, тобто функціональних дій з предметом (ложка — щоб їсти, чашка — щоб пити тощо). Розумово відстала дитина хоч і починає ходити, але посиленого ознайомлення з довкіллям у неї не відбувається. У неї формується "польова поведінка": хапає все, що потрапляє на очі, але одразу ж залишає, не маючи інтересу ні до його властивостей, ні до призначення.

На другому році життя у дитини, що нормально розвивається, на основі предметних дій виникає предметна діяльність, яка передбачає розв'язання певних завдань на основі дій з предметами. На третьому році життя така діяльність стає провідною, тобто такою, що максимально позначається на її психічному розвиткові. Найбільший вплив на розвиток дитини мають предметні дії зіставлення та знарядійні, що використовуються у предметній діяльності. Дії зіставлення передбачають привести один предмет (або його частину) у відповідність до іншого, спираючись на його певні ознаки. Наприклад, щоб скласти матрьошку з двох частин, необхідно до однієї частини підібрати іншу, відповідну за величиною; щоб закрити коробочку, потрібно підібрати до неї кришку за величиною та формою. Знарядійні дії — це ті, в процесі яких один предмет-знаряддя використовується для впливу на інший (наприклад, паличка використовується для діставання кульки з-під ліжка). Якщо дії зіставлення дитина опановує завдяки особистому досвідові, то знарядійні засвоюються за допомогою дорослого. У період становлення предметної діяльності у дітей спостерігається зацікавлене ставлення до предметів, у них постають запитання: «Що це?», «Що з цим робити?».

У розумово відсталих дітей раннього віку предметна діяльність самостійно не формується. Предмети у них не викликають зацікавленості, і вони не виконують з ними предметних дій, а лише маніпулювання (тобто дії, на основі яких дитина не пізнає властивостей предметів), неадекватні дії, які не відповідають призначенню предметів, їх властивостям (наприклад, стукання тарілкою по столу, намагання покласти велику ляльку в маленьку шухляду тощо).

У розумово відсталої дитини раннього віку самостійно не формуються й інші види діяльності, зокрема, гра, малювання, елементи трудової діяльності, які у дитини з нормальним інте­лектом розвиваються вже на кінець третього року життя.

Мовлення. У дитини з нормальним розвитком у період від одного до трьох років відбувається значний розвиток мовлення та спілкування. Якщо дитина, якій один рік, має у своєму запасі до 16 слів, то в три роки її словник нараховує понад 400. Спочатку вона використовує однослівні речення ("каса" — каша, що означає хочу каші), пізніше — з двох слів ("на Машу", тобто візьми мене на руки). До трьох років вона спроможна будувати речення з більшої кількості слів, поки що граматично не оформлених. У дитини розвивається пасивне мовлення (те, що вона розуміє, але не використовує) й активне мовлення (що використовує). Більшість слів, які засвоює малюк у цьому віці, — це назви предметів і дій. Протягом раннього віку мовлення стає основним засобом спілкування дитини.

Розумово відсталі діти перші слова промовляють після двох років, а речення не можуть скласти і до трьох. Вони повторюють за дорослими слова, речення, але за ними не стоїть їхній чуттєвий досвід, конкретні уявлення. Мовлення для них не є ні засобом спілкування, ні засобом передачі малюку суспільного досвіду.

Дата добавления: 2014-01-07