Властивості відчуттів та сприймання

Особливості відчуттів та сприймання

ПЛАН

Тема 5. Психологічна характеристика пізнавальних процесів розумово відсталих учнів

1. Особливості відчуттів та сприймання.

2. Особливості пам'яті.

3. Мислення.

4. Особливості мовлення розумово відсталих дітей.

5. Особливості уваги.

Відчуття — це психічний процес безпосереднього відображення окремих якостей навколишнього світу, які діють на органи відчуттів. Сприймання — це психічний процес безпосереднього цілісного відображення предметів та явищ навколишнього світу, що діють на органи відчуттів.

Повноцінність відчуттів та сприймання залежить від діяльності усіх ланок аналізатора — рецепторної, що переводить фізичну енергію подразнень в енергію нервових імпульсів, провідної та центральної, яка здійснює опрацювання інформації. Рецептори у дітей-олігофренів можуть бути неушкодженими, проте через дифузне пошкодження кори головного мозку порушеною виявляється центральна частина усіх аналізаторів. Тому всі види відчуттів при олігофренії характеризуються сповільненістю, дифузністю, недиференційованістю унаслідок зниження рухливості та іррадіації нервових процесів.

У дітей-олігофренів виявляються зміщеними пороги чутливості. Нижній поріг, що визначає мінімальну інтенсивність подразника, на яку реагує рецептор, у них завищеним. Це означає, що подразники малої інтенсивності не викликають у них реакції. Верхній поріг, що визначає максимальну інтенсивність подразника, який ще сприймається як специфічний і не викликає больових відчуттів, у дітей з недорозвиненим інтелектом виявляється зниженим. Отже, діапазон, у якому діти-олігофрени адекватно реагують на зорові, слухові, дотикові та інші стимули, виявляється звуженим.

Хоч первинного пошкодження органів відчуттів при олігофренії найчастіше немає, сприймання у цих дітей характеризується бідністю і неточністю. Усі властивості сприймання виявляються недорозвиненими. К.І. Вересотська експериментально показала його сповільненість і слабку активність, Е.С. Бейн — недорозвиток константності, М.М. Нудельман та І.М. Соловйов — звужений обсяг.

Для правильного впізнавання предметів діти з розумовою відсталістю потребують удвічі більше часу, ніж їхні нормальні однолітки. Виразно спостерігається сповільненість опрацювання сенсорної інформації при ускладненні перцептивного завдання. Сприйманню розумово відсталих дітей властиві хаотичність, безсистемність. Це означає, що вивчення предмета відбувається неорганізовано, через що не всі його ознаки відображаються. У процесі сприймання дитина не відокремлює істотні ознаки від другорядних, не встановлює зв'язків між ними.

Є об'єкти, дослідження яких потребує послідовного вивчення кожної їх частини, оскільки вони складаються з декількох рівноцінних елементів. Ознайомлення з іншими об'єктами вимагає виділення і ретельного обстеження лише істотних ознак. Організація сприймання у дітей-олігофренів не залежить від структури предмета, як це буває характерно для здорових дітей.

Цілісність і константність сприймання, властиві дітям з нормальним психофізичним розвитком, дають їм змогу впізнати предмет незалежно від його розташування, а також за його окремою частиною, об'єднувати елементи в структуру, за ускладнених умов сприймання висувати гіпотези й уточнювати їх. При розумовій відсталості діти неправильно впізнають предмет за його частиною, додаткова інформація не змінює їхніх установок, не сприяє виправленню помилок. Збільшення відстані до предмета, розташування його в незвичних умовах також позначається на правильності сприймання. Наприклад, зображення тарілки, перевернутої догори дном, діти-олігофрени впізнають як капелюх, автомобіль, зображений на відстані, сприймається ними як іграшковий тощо. Об'єкти, що складаються з окремих елементів, також не відображаються цими дітьми. Вони бачать тільки елементи, а не ціле. Якщо їм показати малюнок предмета, контур якого зображено за допомогою кругів, вони можуть сказати, що бачать багато кружечків.

Сприймання розумово відсталих учнів є недостатньо усвідомленим. Причиною цього можуть бути бідність словникового запасу. Адже якщо дитина не знає, як називається те чи інше явище, то вона і не виділяє його у свідомості.

Підпорядкування сприймання мисленню сприяє розвиткові його еталонності. У нормальних дітей це відбувається у дошкільному віці, коли за певними ознаками дитина одразу відносить предмет чи явище, яке сприймає, до певної категорії й приписує їм відповідні властивості. Еталонне узагальнене сприймання при розумовій відсталості замінюється загальним, неспецифічним, при якому нехтуються певні істотні властивості, через що різні предмети упізнаються як тотожні. Наприклад, уперше побачивши корову, дитина називає її великою собакою.

Звуження обсягу сприймання, характерне для дітей-олігофренів, які відображають одномоментно вдвічі менше об'єктів, ніж здорові діти, призводить до того, що вони не можуть сприйняти ситуацію цілісно і вивчають її послідовно. Послідовне сприймання елементів ситуації замість цілісного ускладнює розуміння зв'язків та відношень, перешкоджає осмисленню, а також лежить в основі труднощів засвоєння процесу читання.

З віком, завдяки навчанню у допоміжній школі сприймання розумово відсталих дітей удосконалюється у напрямі збільшення його швидкості, розширення обсягу, розвитку усвідомленості, впорядкованості, системності.

Дата добавления: 2014-01-07