Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Корекція недоліків пам'яті




Відтворення засвоєного матеріалу

Відтворення — це процес пам'яті, який полягає в актуалізації матеріалу, що запам'ятовувався. Відтворення може бути мимовільним, тоді це пригадування окремих фрагментів минулого досвіду під впливом певних зовнішніх обставин. Довільне відтворення полягає в цілеспрямованому, логічному, послідовному викладі інформації індивідом.

Особливості відтворення при розумовій відсталості залежать від того, як матеріал запам'ятовувався. При довільному заучуванні відтворення виявляється більш-менш логічним, послідовним та повним, а при мимовільному — безсистемним, фрагментарним, хаотичним. Проте у розумово відсталих учнів мимовільне відтворення часто замінює довільне. Тоді пригадування навчального матеріалу виявляється позбавленим послідовності. Наприклад, діти можуть почати переказувати текст з середини, а потім повернутись до його першої частини, у процесі переказу втрачати думку і згодом повертатись до неї, повторювати сказане декілька разів, а якусь важливу частину інформації не згадати зовсім. Під час відтворення розумово відсталі школярі схильні вносити в текст, що запам'ятовувався, дані, яких у самому тексті не було і які до нього не мають ніякого відношення, можуть бути хибними й недоречними, такими, що руйнують логіку. На актуалізацію засвоєного матеріалу часто впливають сторонні подразники. Наприклад, в експериментальній ситуації з десяти запропонованих слів учні з інтелектуальними вадами відтворюють 3—5; при цьому деякі з них повторюють декілька разів, деякі спотворюють або замінюють близькими за звучанням або значенням. А крім цього, до запропонованого ряду слів додають свої, які позначають предмети, що їх оточують.

У процесі відтворення учні допоміжної школи не схильні самостійно користуватися планом або якимось іншим матеріалом (опорними словами, картинками, схемами тощо), який допомагає дотримуватися повноти, логіки та послідовності викладу.

 

Пам'ять посідає важливе місце у розвитку та навчальній діяльності учнів. Щоправда, іноді значення пам'яті у процесі засвоєння знань перебільшується. Традиційна директивна педагогіка ґрунтується на уявленні про те, що основним механізмом формування знань, умінь, навичок є їх багаторазове повторення аж до запам'ятовування. Осмислення матеріалу, що вивчається, у цьому контексті сприймається як засіб полегшення процесу засвоєння. Відповідно успішність навчання залежить від якостей пам'яті дитини. Проте заучений напам'ять матеріал ще не є привласненим, оскільки не гарантує успішного його використання на практиці. І, навпаки, потреба вчити правило напам'ять відпадає, якщо учень з нормальним інтелектом зрозумів його, оскільки може переказати своїми словами.

Серед учнів з нормальним інтелектом є такі, які спочатку запам'ятовують матеріал і лише згодом осмислюють його і привласнюють. У дітей з розумовою відсталістю цього не відбувається. У них виразно спостерігається тенденція до формального зазубрювання. Знання, здобуті у такий спосіб, виявляються поверховими, недієвими і, зрештою, непотрібними. З іншого боку, учні допоміжної школи не спроможні своїми словами відтворити навіть той навчальний матеріал, який добре розуміють. Тому перед педагогом стоїть завдання спочатку домогтися осмисленого засвоєння знань розумово відсталими дітьми, а потім уже заучування їх напам'ять.

Враховуючи слабкість пам'яті учнів допоміжної школи, необхідно спочатку створити умови для полегшення цього процесу. З цією метою інформація подається малими порціями, задіюється максимально можлива кількість аналізаторів при сприйманні, новий матеріал пов'язується з досвідом дитини, організовуються різноманітні форми повторення. Взагалі повторення у допоміжній школі посідає особливе місце. Діти повторюють одразу після заучування, на початку і в кінці чверті тощо. Проте всі ці заходи є лише пристосуванням до дефекту.

Як уже зазначалося, мимовільне запам'ятовування дітей-олігофренів є дуже слабким і погано піддається корекції, тому використовувати поширені у масовій школі для полегшення засвоєння знань прийоми, такі як дидактичні ігри, у допоміжній школі слід дуже обережно.

Завданням "власне корекції" недоліків пам'яті є формування раціональних прийомів запам'ятовування та відтворення, розвиток довільності цих процесів, підпорядкування пам'яті мисленню.

Учитель повинен не просто дати дітям завдання вивчити напам'ять, а навчити, як це можна зробити, як полегшити цей процес шляхом активного повторення, групування матеріалу, складання плану, виділення головного, встановлення логічних та образних зв'язків тощо. Слід звертати увагу дітей на те, що добір прийому заучування залежить від структури навчального матеріалу. Запам'ятовування тексту, таблички множення, граматичного правила, вірша потребують різних прийомів.

Цікаві можливості пам'яті розумово відсталих учнів були виявлені Ю. Приян. Вона пропонувала їм запам'ятати і згодом відтворити групи слів, використовуючи при цьому різні допоміжні прийоми: класифікацію, складання зі словами речень, позначення слів за допомогою схематичних та символічних зображень (піктограм). Виявилося, що найпродуктивнішим є останній спосіб, який викликав зацікавленість, стимулював до творчості, сприяв активізації мислення та уяви респондентів. Ефективність запам'ятовування за допомогою піктограм була доведена не лише в лабораторних умовах, а й під час уроків. Учням пропонували у процесі пояснення нової теми з природничих та гуманітарних навчальних дисциплін робити схематичні малюнки. Використання цих малюнків під час відтворення значно полегшували актуалізацію знань. Піктограми виконували роль зовнішньої опори, що сприяла мобілізації діяльності мозку в певному напрямі.

Велике значення для точності й міцності запам'ятовування та тривалості зберігання має повторення. Повторення — це відтворення знань та умінь з метою полегшення їх засвоєння. Дослідженням ролі повторення у процесі навчання розумово відсталих дітей займалися Л.В. Занков, Б.І. Пінський, Х.С. Замський.

Для якісного запам'ятовування розумово відсталим учням потрібна значно більша кількість повторень, ніж дітям з нормальним психічним розвитком. Перші відтворення дітей, як зазначалося, характеризуються неточністю, хаотичністю, помилковими привнесеннями. Через стереотипію, що властива розумово відсталим, ці помилки виявляються дуже стійкими — діти тривалий час при відтворенні не виправляють їх.

Повторюючи матеріал, розумово відсталі діти на відміну від тих, що розвиваються нормально, не перевіряють себе, не зосереджують уваги на тих місцях, які погано або неправильно запам'ятали. Вони повторюють весь матеріал від початку до кінця багато разів, не виявляючи, яка частина матеріалу засвоєна краще, а яка гірше, на запам'ятовування чого треба докласти більше зусиль. Впізнавання діти приймають за запам'ятовування. Щоб запобігти цим недолікам, процес повторення на етапі "пристосування до дефекту" слід спеціально організовувати, а "власне корекція" зводиться до формування у школярів прийомів ефективного повторення (модифікація повторення).

Першою умовою ефективності повторення є урізноманітнення його способів. Потрібно зробити так, щоб один і той самий матеріал діти повторювали, виконуючи найрізноманітніші завдання. Вивчаючи якесь правило правопису, діти повинні не лише повторювати його за підручником, а й добирати самостійно відповідні приклади, знаходити у тексті слова, написані за цим правилом; текстову інформацію можна повторювати шляхом перечитування, складання плану, пошуку відповідей на запитання тощо. Модифікація прийомів повторення пов'язана з активною роботою мислення, потребує від учнів свідомості й самостійності і не зводить засвоєння знань до простого зазубрювання.

Важливо навчити розумово відсталих дітей повторювати матеріал не тільки весь у цілому, до чого вони завжди вдаються, а й частинами або комбіновано. Цими двома способами розумово відсталим користуватися дуже важко. Оскільки вони погано виокремлюють смислові зв'язки, не вміють поділяти текст на смислові частини. Учнів треба вчити самостійно перевіряти міцність засвоєння, визначати, що запам'яталося краще, а що варто ще раз повторити.

Ефективність повторення великою мірою залежить від розподілу його в часі. Наприклад, індивід запам'ятає краще, якщо буде повторювати двічі на день протягом трьох днів, ніж шість разів протягом одного дня. Пояснюється це тим, що велика кількість повторень одних і тих самих подразників викликає в корі головного мозку гальмування і тим самим ускладнює вироблення тимчасових нервових зв'язків, що лежать в основі запам'ятовування. У розумово відсталих дітей гальмування під впливом повторень наступає швидше, ніж у нормально розвинених. Вироблення нервових зв'язків у загальмованій корі є або занадто ускладненим, або й зовсім неможливим. Тому в допоміжних школах організація повторення потребує особливої уваги педагога.

Забування вивченого особливо інтенсивно відбувається одразу після заучування, а далі його темп сповільнюється. Отже, щоб запобігти забуванню, треба організовувати повторення одразу після заучування. У допоміжних школах це має виняткове значення, оскільки тимчасові нервові зв'язки, що лежать в основі пам'яті, виробляються дуже повільно і, якщо їх одразу міцно не закріпити, вони швидко згаснуть, і тоді доведеться знову заучувати матеріал, а не закріплювати. Вивчати удруге матеріал значно важче, адже він сприймається учнями вже без інтересу, не викликає у них орієнтовного рефлексу.

На повторення вивченого у навчальних програмах допоміжної школи виділяється багато часу. Діти займаються повторенням на початку і наприкінці чверті та навчального року, повторюють щойно засвоєний матеріал, а також той, що вивчався давно, але потрібен для опанування нової теми.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 994; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.