Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція 3. Тема: Фоностилістичні ресурси мови

СТИЛІСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1. Фоностилістика.

2. Орфоепічні особливості української літературної мови.

3. Звукова організація художньої мови.

4. Ритмо-мелодійна організація мовлення.

1. Фоностилістика (стилістична фонетика) вивчає засоби звукової організації мовлення, виділяє найдоцільніші способи використання природних і функціональних ознак звуків для певного типу мовлення (художнього, офіційно-ділового, розмовного, конфесійного...). Стилістика української мови, а саме її розділ фоностилістика, відрізняється від фонетики тим, що, спираючись на неї, вивчає частоту вживання фонем у різних стилях, їх сполучуваність і співвідношення, вибирає з ряду акустико-артикуляторних і лінгвістичних ознак, досліджених фонетикою, ті, що здатні створювати звуковий ефект, вмотивований змістом і образністю тексту.

Не слід забувати, що об’єктом дослідження фонослилістики є звукова організація мовлення різних стилів: публіцистичного, офіційно-ділового, наукового, розмовного (хоча плідним матеріалом виступає саме художній стиль). Звукова та ритмо-мелодійна організація неекспресивних стилів загалом відповідає орфоепічним особливостям СУЛМ. Особливої уваги заслуговує звукове оформлення художнього мовлення.

Фоностилістика відображає фоносемантичні зв'язки між словами в тексті. Вони можуть бути первинними (звуконаслідувальними) і вторинними (звукосимволічними). Наявність фонетичного значення спостерігається у словах, що позначають рух, звучання, якість, форму, колір, світло. Фонетичне значення таких слів може мати природну (фізичну) вмотивованість (гуп, клац, кукуріку) і психологічну, зумовлену синестезією значення, тобто поєднанням або транспозицією одних видів відчуттів у інші за асоціацією. Наприклад, з твердими звуками асоціюється щось велике, тверде, різке, неприємне, сильне (кремінь, гострий, бридкий, труп), а з м'якими — м'яке, маленьке, легке, приємне, ласкаве (неня, льоля, манюня). а Більша частина слів демонструє узгодження звучання звуків з відчуттями (мукати, бубоніти, шепотіти). Пряма фонетична мотивація може видозмінюватися або втрачатися, а натомість закріплюється мовна звичка сприймати певні звукосполучення саме так (ляля, льоля, лелека, шури-мури). В основі звуконаслідування лежить відповідність (мотив) природних звучань, уявлень і акустико-артикуляторних ознак мовних звуків. Загальновідоме повторювальне звуконаслідування шу-шу, завдяки зображальній базовій функції приголосного шумного щшинного шиплячого звука [ш], традиційно використовується для створення звукообразу шуму, шепоту тощо.

Інтерес до питань стилістики фонетичних одиниць (сегментних і надсегментних) виник одночасно з розвитком досліджень у галузі загальної лінгвостилістики. Визначення фоностилістики як дисципліни, яка вивчає закономірності функціонування фонетичних засобів у різних сферах і ситуаціях спілкування, робить її складовою частиною лінгвостилістики. Основи фонетичної стилістики були закладені ще Ш.Баллі та М.С.Трубецьким, відповідні дослідження продовжено Л.В.Щербою, С.М.Гайдучиком, Д.Х.Баранником, Н.В.Черемісіною, А.М.Антиповою, Г.М.Івановою-Лук’яновою, Н.І.Портновою, О.М.Масюкевичем, І.Г.Чередниченком, В.В.Шиприкевич, К.С.Серажим та ін.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | Орфоепічні особливості української літературної мови
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2081; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.