Метод суми цифр років експлуатації

РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЇ ВЕРСТАТА МЕТОДОМ ПРИСКОРЕНОЇ АМОРТИЗАЦІЇ

Метод подвійної норми амортизації

Це метод прискореної амортизації. Норму прискореної амортизації визначають множенням норми лінійної амортизації на встановлений коефіцієнт для прискореної амортизації. У США прийнято єдиний коефіцієнт прискореної амортизації — 2,0.

У Франції, наприклад, застосовують три рівні коефіцієнтів прискореної амортизації — залежно від терміну служби основних засобів:

1) 1,5, якщо термін експлуатації 3—4 роки;

2) 2,0, якщо термін експлуатації 5—6 років;

3) 2,5, якщо термін експлуатації понад 6 років.

У нашому прикладі лінійна норма амортизації становить 20 %. Отже, норма прискореної амортизації буде 40 % (20 % × 2,0). Розрахунок амортизації наведено в табл. 6.2.

Таблиця 6.2

Роки	Залишкова вартість на початок року	Норма амортизації, %	Річна сума амортизації	Залишкова вартість на кінець року
	33 000		13 200	19 800
	19 800			11 880
	11 880
		—

Таким чином, прискорену амортизацію розраховують, застосовуючи норми прискореної амортизації до залишкової вартості об’єкта основних засобів на початок року.

Перелік основних засобів, щодо яких використовують прискорену амортизацію, установлює законодавство. Це здебільшого активна частина основних засобів (машини, обладнання, транспортні засоби тощо).

У нашому прикладі термін експлуатації 5 років. Сума цифр буде 1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15.

Розрахунок амортизації за цим методом:

Роки	Первісна вартість за мінусом ліквідаційної	Частка вартості	Сума амортизації	Залишкова вартість
	30 000	5/15	10 000	20 000
	30 000	4/15		12 000
	30 000	3/15
	30 000	2/15
	30 000	1/15		—

Як бачимо, це різновид розрахунку прискореної амортизації.
Метою прискореної амортизації є швидше перенесення балансової вартості основних засобів на витрати виробництва. У результаті акумулюються кошти для здійснення технічного прогресу, упровадження нової техніки, модернізації виробництва.

Згідно з міжнародними стандартами, кожне підприємство самостійно обирає метод нарахування амортизації основних засобів. Проте, обравши той чи інший метод, підприємство не повин­но змінювати його на інший упродовж звітного чи звітних періодів. Будь-які зміни повинні обґрунтуватися й висвітлюватися в пояснювальній записці до річної фінансової звітності.

Нараховані суми амортизації відображають в обліку як витрати підприємства, з одного боку, і як накопичену амортизацію (знос) — з іншого. Згідно з даними таблиці, сума амортизації за перший рік експлуатації верстата буде відображена таким бухгал­терським записом, дол.:

Д-т рах. «Витрати на амортизацію» 10 000

К-т рах. «Амортизація (знос) основних засобів
(устаткування)» 10 000

Зазначмо, що в зарубіжній практиці рахунок «Амортизація основних засобів» ведеться до кожної класифікаційної групи основних засобів: «Амортизація устаткування», «Амортизація транс­портних засобів», «Амортизація будинків» тощо.

ТЕМА 6.

(сем.9)

Тема 6 Облік довгострокових активів

1. Облік надходження та вибуття основних засобів.

2. Облік природних ресурсів та їх виснаження.

1. Облік надходження та вибуття основних засобів

Для обліку руху основних засобів ведуть рахунок основних засобів, який має субрахунки за їх класифікаційними групами (будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби тощо).

У зарубіжних країнах з високорозвинутою економікою не створюють спеціальних джерел фінансування капітальних вкладень. Тому основні засоби, що надійшли під час купівлі, відображають в обліку так, як і надходження матеріалів.

Приклад

Рахунок постачальника. Придбано устаткування на суму
30 000 дол. Рахунок буде сплачено пізніше.

Проводка:

Д-т рах. «Устаткування» 30 000

К-т рах. «Розрахунки з постачальниками»

(або «Рахунки до сплати») 30 000

Якщо практикується податок на додану вартість, то наведену вище операцію буде відображено в обліку таким записом (ПДВ — 18,6 %):

Д-т рах. «Устаткування» 30 000

Д-т рах. «Розрахунки з бюджетом (ПДВ)» 5580

К-т рах. «Розрахунки з постачальниками»

(або «Рахунки до сплати») 35 580

Витрати на власне будівництво об’єктів попередньо обліковують на рахунку витрат «Незавершене будівництво». Наприклад, компанія збудувала цех, фактична собівартість якого становить 157 000 дол. Прийняття в експлуатацію готового об’єкта відображено таким записом (США):

Д-т рах. «Основні засоби» 157 000

К-т рах. «Незавершене будівництво» 157 000

Вибуття основних засобів відбувається здебільшого в результаті їх ліквідації внаслідок зносу або реалізації. Згідно з Міжнародними стандартами (стандарт № 16), результати вибуття основ­них засобів слід відображати у фінансових результатах діяль-
ності підприємства — у розділі інших або надзвичайних результатів.

Прибутки чи збитки від ліквідації або реалізації основних засобів визначають як різницю між чистими надходженнями та залишковою вартістю об’єктів основних засобів. Це міжнародний стандарт. Проте техніка відображення в обліку операцій, зв’язаних з вибуттям основних засобів, у різних країнах може бути різна. Покажемо це на прикладі США та Франції.

Приклад

Фірма реалізувала верстат, первісна вартість якого 12 000 дол., нарахована амортизація — 4000 дол. Договірна ціна реалізації —
10 000 дол.

США

Д-т рах. «Рахунки до одержання» 10 000

Д-т рах. «Амортизація устаткування» 4000

К-т рах. «Прибутки від вибуття основних засобів» 2000

К-т рах. «Устаткування» 12 000

Франція

1. Списується балансова вартість реалізованого верстата:

Д-т рах. «Амортизація устаткування» 4000

Д-т рах. «Витрати з недоамортизованої вартості основних засобів» 8000

К-т рах. «Устаткування» 12 000

2. Відображається надходження доходів від реалізації верстата:

Д-т рах. «Розрахунки з клієнтами» 10 000

К-т рах. «Доходи від вибуття основних засобів» 10 000

Різниця між сумою рахунку «Доходи від вибуття основних засобів» і рахунку «Витрати з недоамортизованої вартості основних засобів» покаже результат від реалізації (вибуття) верстата. Але цей результат буде виявлено на рахунку «Фінансові результати звітного періоду», куди переносять усі доходи й витрати звіт­ного періоду.

Зазначмо, що розглянуті методики відображення вибуття основних засобів однакові для різних напрямів (ліквідація, реалізація) і для всіх підприємств, незалежно від форм власності та господарювання.

Вивчаючи тему 6, слід звернути увагу також на питання переоцінки основних засобів та інших необоротних активів, що регулюються МСБО № 16 «Основні засоби» та № 38 «Нематеріальні активи». Переоцінку об’єктів основних засобів, нематеріальних активів здійснюють, якщо їх залишкова вартість значно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

2. Облік природних ресурсів та їх виснаження

До природних ресурсів належать ліс, родовища нафти й газу, мінеральної сировини тощо. У зарубіжних країнах вони є об’єктом купівлі/продажу. У балансі природні ресурси відобра­жаються як довгострокові (позаоборотні) активи («Запаси вугілля», «Запаси нафти й газу», «Ліс»).

Характерними особливостями природних ресурсів є те, що:

1) після видобутку вони стають матеріальними (складськими) запасами;

2) запаси природних ресурсів не відновлюються.

Тому природні ресурси ще називають «виснажувані активи».

Природні ресурси у разі їх придбання оцінюють за фактич­ними затратами на їх придбання. У фактичні затрати, як і придбання основних засобів, входять ціна постачальника, комісійні, брокерські затрати тощо.

Надходження відображають записом, дол.:

Д-т рах. «Природні ресурси» 4 000 000

К-т рах. «Розрахунок з постачальником» 4 000 000

У результаті видобутку природних ресурсів родовища виснажуються, зменшується їхня первісна вартість. Цей процес називають виснаженням і відображають в обліку.

Для обліку виснаження (амортизації) застосовують метод нарахування амортизації — залежно від кількості видобутої про-
дукції.

Величину (ступінь) виснаження визначають за формулою:

Фактична собівартість родовища:
: Оцінна кількість корисних копалин родовища =

Ставка виснаження на одиницю копалин

Ставка виснаження на одиницю ×
× Кількість видобутої продукції =

= Витрати на виснаження звітного періоду

Приклад

Компанія інвестувала на придбання родовища кам’яного вугілля 4 млн дол. Згідно з оцінкою, родовище має 8 млн т вугілля. Ліквідаційної вартості немає.

Першого року було видобуто й реалізовано 800 000 т вугілля. Визначити й відобразити суму виснаження:

1) визначимо ставку виснаження на 1 т вугілля:

4 000 000 дол.: 8 000 000 т = 0,50 дол.;

2) визначимо суму виснаження за перший рік експлуатації родовища:

0,50 дол. × 800 000 т = 400 000 дол.

Проводка:

Д-т рах. «Витрати на виснаження» 400 000

К-т рах. «Виснаження (амортизація) родовища» 400 000

Деякі компанії не використовують рахунок «Виснаження» і проводять пряме списання з рахунку «Природні ресурси».

Зазначмо, що природні ресурси, розроблені (видобуті), але не реалізовані в поточному році, відображають як товарно-ма­теріальні запаси. Витрати на виснаження відображають тільки того року, коли видобуту продукцію реалізовано.

ТЕМА 6.

(сем.10)

Тема 6 Облік довгострокових активів

1) Система обліку товарно-матеріальних запасів

2) Методи оцінки товарно-матеріальних запасів

Дата добавления: 2014-01-07