Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Модуль 1. Загальні основи соціальної педагогіки

ПЛАН

1. Загальні поняття та визначення.

2. Загальна структура Web-сторінки.

3. Теги форматування тексту Web-сторінки.

4. Теги списків та таблиць.

5. Теги вставки графічних зображень та посилань.

1. Загальні поняття та визначення

Література

Основна:

[3] стор. 5–11.

Додаткова:

[12] стор. 19–23; [15] стор. 11–23.

Як вже відмічалося, на сьогодні основним і найбільш поширеним сервісом Internet є WWW. Він є масштабним, оперативним сховищем інформації, у якому користувачі можуть виконувати пошук з використанням браузера.

Браузер – це інтерактивна програма, яка дозволяє переглядати інформацію в Internet. Більшість браузерів мають інтерфейс, організований за принципом “вибрати та натиснути”, тобто браузер відображає інформацію на екрані комп’ютера і дозволяє переміщуватися по розділам цієї інформації за допомогою мишки. Інформація, яка відображається, може включати і текст, і графіку. Окрім того, вона може мати звуковий та відеосупровід.

Найбільшого поширення на сьогодні набули браузери: Internet Explorer, Netscape Navigator, Opera.

В WWW інформація зберігається у вигляді наборів документів. Окрім безпосередньої інформації, документ може містити посилання на інші документи в наборі. Кожне посилання зв’язане з елементом, доступним для вибору, що дозволяє вибрати елемент і перейти по посиланню до документа, який зв’язаний з поточним документом.

Розрізняють гіпертекстові документи, які містять тільки текстову інформацію та гіпермедійні документи, які окрім тексту можуть містити інформацію, представлену в інших формах, зокрема графічній формі. Гіпермедійний або гіпертекстовий документ, доступний в WWW носить назву Web-сторінка.

Web-сторінка може бути створена або за допомогою візуального редактора (наприклад, Microsoft Front Page), або за допомогою звичайного текстового редактора, з використанням конструкцій мови гіпертекстової розмітки (HTMLHyper Text Markup Language). Ця мова дає змогу включати в документ загальні вказівки по його відображенню і вибирати конкретні значення параметрів відображення інформації у браузері.

2. Загальна структура Web-сторінки

Література

Основна:

[3] стор. 11–18; [4] стор. 356–360; [9] стор. 25–34.

Додаткова:

[12] стор. 120–124; [15] стор. 13–17.

По синтаксичній структурі HTML-документ є текстовим файлом, який має розширення.html або.htm. Він містить основну інформацію та елементи розмітки, відомі під назвами дескриптори (тегиtags). Теги служать для виділення описання структури документу, атрибутів форматування тексту, зазначення посилань на інші документи, включення в тіло документу графічних об’єктів і т.д.

Загальна структура тега є наступною: <ім’я команди>. Виділяють теги непарні та парні. Наприклад, непарний тег <hr> служить для виведення на екран горизонтальної лінії, парні теги <p> та </p> – служать для створення нового абзацу. Більшість з тегів мають додаткові параметри – атрибути, які модифікують дію команди.

При написанні Web-сторінки не грає ролі у якому регістрі записані теги. Тобто, теги <HTML> та <html> браузером сприймаються однаково.

Крім тегів в мові HTML також використовується спеціальний управляючий символ & – амперсант. Він призначений для виведення на екран спеціальних символів та символів, які не можна ввести з клавіатури. Наприклад, для виведення символа “<” використовується послідовність &lt, а для символа “>” – послідовність &gt.

Web-сторінка складається з двох основних частин: заголовка та тіла. Заголовок містить загальні відомості про сторінку, такі як назва сторінки, базова адреса сторінки і т.п. Тіло документа містить основну частину інформації. Кожна Web-сторінка починається тегом <HTML> і закінчується закриваючим тегом </HTML>. Для зазначення початку заголовку використовується тег <HEAD>, а для зазначення його закінчення – тег </HEAD>. Назва сторінки вказується між тегами <TITLE> та </TITLE>. Вона відображається у заголовку вікна браузера. Максимальна довжина назви не повинна перевищувати 40 символів. Для представлення основного тексту документу використовуються теги <BODY> та </BODY>.

Загальна структура Web-сторінки наведена на рис. 7.1, а її зображення на рис. 7.2.

 

<HTML>

<HEAD>

<TITLE>

Назва Web-сторінки

</TITLE>

</HEAD>

<BODY>

Текст найпростішої Web-сторінки

</BODY>

</HTML>

Рис 7.1. Загальна структура Web-сторінки

Рис 7.2. Приклад найпростішої Web-сторінки

Як вже зазначалося, більшість тегів HTML мають атрибути, які призначені для модифікації параметрів документа, їх значення прийнято брати в лапки.

Зокрема тег <BODY> має наступні основні атрибути:

BGCOLOR=”…” – визначає колір фону документа;
BACKGROUND=”…” – вказує браузеру розташування файлу (gif або jpg), який буде використовуватися як фоновий малюнок;
TEXT=”…” – встановлює колір тексту;
ALINK=”…” – визначає колір активного посилання;
LINK=”…” – визначає колір непроглянутого посилання;
VLINK=”…” – визначає колір проглянутого посилання.

3. Теги форматування тексту Web-сторінки

Література

Основна:

[3] стор. 15–37; [4] стор. 361–366; [9] стор. 36–51.

Додаткова:

[15] стор. 17–19, 21–22.

Одним з основних елементів Web-сторінки (та й будь-якого документу) є абзац. Для зазначення нового абзацу у мові HTML використовуються теги <P> та </P>.

До тексту абзацу, заданого за допомогою даних тегів, може бути застосоване вирівнювання, яке задається за допомогою наступних атрибутів:

ALIGN=”LEFT” – вирівнювання по лівому краю;
ALIGN=”RIGHT” – вирівнювання по правому краю;
ALIGN=”CENTER” – вирівнювання по центру.

Приклад документу, створеного за допомогою даних атрибутів та результат наведено на рис. 7.3 та 7.4 відповідно.

<HTML>

<HEAD>

<TITLE> Вирівнювання тексту </TITLE>

</HEAD>

<BODY>

<P ALIGN="LEFT">Текст вирівняно по лівому краю</P>

<P ALIGN="CENTER">Текст вирівняно по центру</P>

<P ALIGN="RIGHT">Текст вирівняно по правому краю</P>

</BODY>

</HTML>

Рис 7.3. Лістинг прикладу вирівнювання тексту

Рис 7.4. Вирівнювання тексту

Для позначення початків розділів документу мова HTML дає змогу використовувати теги заголовків. Зокрема, виділено 6 рівнів заголовків: від Н1 до Н6. Текст, обмежений тегами <H1> та </H1> має найбільший розмір, текст обмежений тегами <H2> та </H2> – менший (підзаголовок) і т.д. Як правило, використовується не більше трьох рівнів заголовків. Вихідний код сторінки з заголовками наведений на рис. 7.5, а результат їх використання – на рис. 7.6.

<HTML>

<HEAD>

<TITLE> Створення заголовків </TITLE>

</HEAD>

<BODY>

<H1> Найбільший заголовок </H1>

<H2> Заголовок другого рівня </H2>

<H3> Заголовок третього рівня </H3>

<H4> Заголовок четвертого рівня</H4>

<H5> Заголовок п'ятого рівня </H5>

<H6> Найменший заголовок </H6>

</BODY>

</HTML>

Рис. 7.5. Створення заголовків

Рис. 7.6. Використання заголовків

<HTML>

<HEAD>

<TITLE>

Стилі форматування шрифта

</TITLE>

</HEAD>

<BODY>

<P><B> Напівжирне накреслення тексту </B></P>

<P><I> Текст, записаний курсивом </I></P>

<P><U> Підкреслений текст </U></P>

<P><TT> Моноширинний шрифт </TT></P>

<P>

Нижній <SUB> індекс </SUB>

Верхній <SUP> індекс </SUP></P>

<P>

<STRIKE> Перекреслений текст </STRIKE>

</P>

</BODY>

</HTML>

Рис. 7.7. Використання стилів форматування шрифта

Для виділення тексту в HTML-документах можуть використовуватися різні стилі шрифтів. Перелік основних тегів форматування шрифтів приведений нижче:

<B>…</B> – напівжирне накреслення тексту;
<I>…</I> – текст, записаний курсивом;
<U>…</U> – підкреслений текст;
<TT>…</TT> – моноширинний шрифт;
<SUB>…</SUB> – нижній індекс;
<SUP>…</SUP> – верхній індекс;
<STRIKE>…</STRIKE> – перекреслений текст

Приклад використання тегів форматування шрифту наведений на рис. 7.7, а результат – на рис. 7.8.

Рис. 7.8. Приклади форматування шрифта

Мова HTML дає змогу задавати вид шрифта, його розмір та колір. Ці параметри задаються за допомогою тегів <FONT> та </FONT>. Зокрема, для цього використовуються наступні атрибути:

FACE – задає назву шрифта;
SIZE – задає розмір шрифта від 1 до 7;
COLOR – задає колір шрифта.

Основні кольори, які використовуються при створенні Web-сторінок, наведені у табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Основні кольори шрифтів

Колір Назва Колір Назва
Чорний BLACK Сріблястий SILVER
Темно-черв. MAROON Червоний RED
Зелений GREEN Вапно LIME
Оливковий OLIVE Жовтий YELLOW
Темно-синій NAVY Синій BLUE
Фіолетовий PURPLE Фуксія FUCHSIA
Чирок TEAL Аква AQVA
Сірий GRAY Білий WHITE

Приклади використання тегів форматування шрифта наведені на рис. 7.9 та рис. 7.10.

<HTML>

<HEAD><TITLE> Атрибути шрифтів </TITLE></HEAD>

<BODY>

<P> Шрифт звичайного розміру </P>

<P> <FONT FACE = "Arial" COLOR = "RED">

Шрифт Arial звичайного розміру

червоного кольору </FONT> </P>

<P> <FONT FACE = "Bookman Old Style" Size = 5>

Шрифт Bookman Old Style розміру 5 </FONT></P>

</BODY>

</HTML>

Рис. 7.9. Використання атрибутів тегів <FONT> та </FONT>

Рис. 7.10. Приклади використання атрибутів тегів <FONT> та </FONT>

4. Теги списків та таблиць

Література

Основна:

[3] стор. 45–51; [4] стор. 379–391; [9] стор. 75–88, 151–169.

Додаткова:

[15] стор. 204–205, 247–248, 288–290.

При побудові Web-стрінки існує можливість не тільки розбивати текст на абзаци, а й включати різного роду списки. Мова HTML дає змогу створювати кілька видів списків. Зокрема, виділяють наступні види:

– маркіровані (ненумеровані) списки;

– нумеровані списки;

– списки визначень.

Списки можна використовувати в різних комбінаціях, що дає масу можливостей по організації багаторівневих списків.

Маркірований список задається за допомогою тегів <UL> та </UL>, нумерований список – тегів <OL> та </OL>, список визначень – тегів <DL> та </DL>.

Елементи маркірованого та нумерованого списків задаються за допомогою тегів <LI> та </LI>.

Теги маркірованого списку мають атрибути для зміни зовнішнього вигляду списку. Це зокрема:

TYPE=”SQUARE” – задаються маркери – квадратики;
TYPE=”CIRCLE” – задаються маркери – пусті кружечки;
TYPE=”DISC” – задаються маркери – темні кружечки.

Теги нумерованого списку мають атрибути для зазначення виду нумерації, зазначення числа з якого починається нумерація. Перелік таких атрибутів наведено нижче:

TYPE=”1” – нумерація арабськими цифрами;
TYPE=”a” – нумерація малими літерами;
TYPE=”A” – нумерація великими літерами;
TYPE=”i” – нумерація малими римськими цифрами;
TYPE=”I” – нумерація великими римськими цифрами;
START=”число” – зазначає число, з якого починається список.

Списки визначень для зазначення елементів списку використовують теги термінів <DT> та </DT> та теги визначень <DL> та </DL>.

Приклади використання маркірованого та нумерованого списків у Web-сторінці наведені на рис. 7.11 та рис. 7.12 відповідно.

<HTML>

<HEAD>

<TITLE> Використання списків </TITLE>

</HEAD>

<BODY>

<P> <B> Маркірований список </B>

<UL TYPE="DISC">

<LI> Перший елемент списку </LI>

<LI> Другий елемент списку </LI>

<LI> Третій елемент списку </LI>

</UL>

</P>

<P> <B> Нумерований список </B>

<OL TYPE= "I" START="1">

<LI> Перший елемент списку </LI>

<LI> Другий елемент списку </LI>

<LI> Третій елемент списку </LI>

</OL>

</P>

</BODY>

</HTML>

Рис. 7.11. Приклад запису списків

Рис. 7.12. Приклад використання списків

Створення таблиць у Web-сторінках проводиться за допомогою тегів <TABLE> та </TABLE>. Параметри таблиці задаються за допомогою наступних тегів: <TH> та </TH> – для заголовків таблиці; <TR> та </TR> – тегів рядків таблиці; <TD> та </TD> – тегів клітинок таблиці.

Приклади використання тегів таблиць у Web-сторінці наведені на рис. 7.13 та рис. 7.14 відповідно.

<HTML>

<HEAD>

<TITLE> Використання таблиць </TITLE>

</HEAD>

<BODY>

<P> <TABLE BORDER = "1">

<CAPTION ALIGN="RIGHT">Таблиця 1</CAPTION>

<TH> Стовпчик 1-й </TH>

<TH> Стовпчик 2-й </TH>

<TH> Стовпчик 3-й </TH>

<TR> <TD ALIGN="CENTER"> Значення 1 </TD>

<TD ALIGN="CENTER"> Значення 2 </TD>

<TD ALIGN="CENTER"> Значення 3 </TD>

</TR>

<TR> <TD ALIGN="CENTER"> Значення 5 </TD>

<TD ALIGN="CENTER"> Значення 6 </TD>

<TD ALIGN="CENTER"> Значення 7 </TD>

</TR> <TABLE> </P>

</BODY>

</HTML>

Рис. 7.13. Приклад запису тегів побудови таблиці

Рис. 7.14. Приклад використання таблиці

Ширина таблиці задається атрибутом WIDTH = ”…” для тега <TABLE>, а значення ширини таблиці задається в пікселах або в процентах від ширини екрану. Вміст кожної клітинки може бути вирівняний по горизонталі та вертикалі за допомогою атрибутів ALIGN = ”…” та VALIGN = ”…” відповідно для тегів <TR> та <TD>. Атрибут VALIGN = ”…” може приймати наступні значення: TOP – вирівняти по верхньому краю; BOTTOM – вирівняти по нижньому краю; MIDDLE – розмістити по центру. Атрибут ALIGN = ”…” використовується по аналогії з абзацом.

Для таблиці допускається додавати заголовок, який задається за допомогою тегів <CAPTION> та </CAPTION>, який розміщується після тега <TABLE>. Розміщення заголовка можна зазначити за допомогою відповідних атрибутів.

Атрибут BORDER = ”…” тега <TABLE> служить для зазначення рамки навколо або всієї таблиці, або окремої її клітинки. Ширина рамки задається в пікселах.

Для об’єднання клітинок для тегів <TR> та <TD> можуть використовуватися атрибути COLSPAN = ”…” та ROWSPAN = ”…”. Перший використовується для об’єднання рядків, другий – клітинок. Приклади використання даних атрибутів наведені на рис. 7.15 та рис. 7.16.

<HTML>

<HEAD>

<TITLE> Об'єднання клітинок в таблицях </TITLE>

</HEAD>

<BODY>

<P> <TABLE BORDER = "1">

<CAPTION ALIGN="RIGHT"> Таблиця 2 </CAPTION>

<TH> Стовпчик 1-й </TH>

<TH> Стовпчик 2-й </TH>

<TH> Стовпчик 3-й </TH>

<TR> <TD ALIGN="CENTER" ROWSPAN="2"> Значення 1 </TD>

<TD ALIGN="CENTER"> Значення 2 </TD>

<TD ALIGN="CENTER"> Значення 3 </TD>

</TR>

<TR> <TD ALIGN="CENTER"> Значення 4 </TD>

<TD ALIGN="CENTER"> Значення 5 </TD>

</TR>

<TABLE> </P>

</BODY>

</HTML>

Рис. 7.15

Рис. 7.16

5. Теги вставки графічних зображень та посилань

Література

Основна:

[3] стор. 37–43; [4] стор. 367–378, 398–404; [9] стор. 58–74, 89–101.

Додаткова:

[15] стор. 43–44, 146–147.

У Web-сторінках окрім тексту, списків, таблиць можуть також використовуватися графічні зображення, для вставки яких використовується тег <IMG>. Допускається використання файлів в форматах GIF та JPG/JPEG, оскільки більшість браузерів мають вбудовані модулі декодування для відображення файлів даних форматів. Браузери, які працюють під управлінням операційних систем сімейства Windows, допускається використання файлів формату BMP. Тег <IMG> має наступні атрибути:

SRC=”…” – визначає URL-адресу графічного файла;
HEIGHT=”…” – задає ширину області відображення;
WIDTH=”…” – задає висоту області відображення;
ALT=”…” – вказує браузеру, який текст слід підставляти замість рисунка та підказку до рисунка;
ALIGN=”…” – вирівнювання тексту, який йде за рисунком, відносно самого рисунку. Може приймати значення: TOP, BOTTOM, MIDDLE.

Приклади використання даних тегів наведені на рис. 7.17 та рис. 7.18.

<HTML>

<HEAD> <TITLE> Вставка рисунка </TITLE> </HEAD>

<BODY>

<P ALIGN = "CENTER">

<IMG SRC = "pict.bmp" WIDTH = 100

HEIGHT = 210 alt = "Що робити?">

</P>

</BODY>

</HTML>

Рис. 7.17.

Рис. 7.18.

Найважливішим поняттям в HTML є гіперпосилання, яке дозволяє зв'язати текст або будь-який об'єкт з іншими гіпертекстовими документами. Для визначення гіперпосилання використовуються теги <A> та </A>, структура якого має наступний вигляд:

<A HREF = "ім'я_файла">Текст гіперпосилання</A>

"Ім'я файла" – документ або адреса Internet, на який необхідно посилатися. "Текст гіперпосилання" – текст, який буде безпосередньо показаний в браузері. Наприклад:

<A HREF = "www.eufimb.edu.ua"> Європейський університет </A>

Контрольні питання до лекції 7

1. Призначення програми браузера. Приклади браузерів.

2. Гіпертекстові та гіпермедійні документи.

3. Призначення HTML.

4. Що таке дескриптор (тег). Його призначення.

5. Види дескрипторів. Приклади.

6. Загальна структура Web-сторінки.

7. Структура заголовка Web-сторінки.

8. Призначення атрибутів тега <BODY>.

9. Теги форматування абзацу та їх атрибути.

10. Призначення тегів заголовків.

11. Теги форматування шрифта.

12. Основні атрибути тега <FONT>.

13. Види списків у Web-сторінці.

14. Теги побудови списків.

15. Атрибути тегів списків. Приклади.

16. Теги побудови таблиць.

17. Атрибути тегів таблиць.

18. Призначення тега <IMG>.

19. Атрибути тега <IMG>.

20. Теги гіперпосилань.

Перелік питань для підготовки до іспиту

1. Етапи розвитку КМ.

2. Класифікація сучасних КМ.

3. Класифікація КМ за територіальним принципом.

4. Можливості ЛКМ.

5. Обладнання, яке використовується для побудови КМ.

6. Складові частини ЛКМ.

7. Призначення сервера та робочої станції в ЛКМ.

8. Типи серверів в ЛКМ.

9. Топології ЛКМ.

10. Повнозв'язкова, комірчаста, кільцева топології ЛКМ. Порівняльні характеристики.

11. Шинна, зіркоподібна, деревоподібна (ієрархічна) топології ЛКМ. Порівняльні характеристики.

12. Переваги та недоліки основних топологій ЛКМ.

13. Нематеріальні середовища передачі даних.

14. Матеріальні середовища передачі даних.

15. Характеристики коаксіального кабеля.

16. Характеристики звитої пари.

17. Характеристики волоконно-опитчного кабелю.

18. Основні технології побудови КМ.

19. Порівняльні характеристики технологій Ethernet.

20. Побудова ЛКМ на базі технології Ethernet 10Base-2.

21. Побудова ЛКМ на базі технології Ethernet 100Base-TX.

22. Поняття та функції мережевої ОС.

23. Структурна схема мережевої ОС.

24. Однорангові мережі та мережі з виділеними серверами.

25. Класифікація мережевих операційних систем. Приклади.

26. Вимоги до сучасних операційних систем.

27. Протоколи КМ.

28. Протокол NetBEUI.

29. Протокол IPX/SPX.

30. Протокол TCP/IP.

31. Порівняльні характеристики протоколів NetBEUI, IPX/SPX, TCP/IP.

32. ІР-адресація.

33. Класи ІР-адрес.

34. Загальна характеристика мережевої ОС Windows 98.

35. Мережеві компоненти ОС Windows 98.

36. Загальна характеристика серверної мережевої ОС Windows NT/2000 Server.

37. Моделі доменів Windows NT/2000 Server.

38. Адміністрування мережевої ОС.

39. Адміністрування мережевої ОС Windows 98.

40. Адміністрування мережевої ОС Windows NT/2000 Server.

41. Еволюція та структура Internet.

42. Служба імен DNS.

43. Сервіси Internet.

44. Електронна пошта.

45. Мова побудови Web-сторінок HTML.

46. Структура HTML-документа.

47. Теги форматування тексту Web-сторінки.

48. Теги роботи з графікою в Web-сторінки.

49. Побудова таблиць в Web-сторінках.

50. Побудова списків в Web-сторінках.

 

Перелік тем рефератів

Лекція 1

1. Еволюція комп’ютерних мереж.

2. Системи пакетної обробки даних, багатотермінальні системи.

3. Обчислювальні мережі.

4. Проблеми побудови комп’ютерних мереж.

5. Організації, які займаються стандартизацією у сфері комп’ютерних мереж.

6. Еталонна модель OSI.

7. Фізичні рівні моделі OSI.

8. Протокольні рівні моделі OSI.

9. Використання моделі OSI.

10. Класифікація комп’ютерних мереж.

11. Вимоги до сучасних комп’ютерних мереж.

12. Корпоративні комп’ютерних мереж.

13. Порівняльні характеристики ЛКМ та ГКМ.

14. Основні принципи організації комп’ютерних мереж.

15. Можливості ЛКМ.

16. Безпека в комп’ютерних мереж.

17. Методи комутації в комп’ютерних мережах.

18. Продуктивність комп’ютерних мереж.

19. Фізична передача даних по лініях зв’язку.

20. Мережеві служби

Лекція 2

1. Основні пристрої ЛКМ.

2. Типи комп’ютерних мереж.

3. Апаратні засоби сервера ЛКМ.

4. Функції файл-сервера.

5. Використання принт-серверів в ЛКМ.

6. Сервери баз даних.

7. Прості топології ЛКМ.

8. Складні топології ЛКМ.

9. Порівняльні характеристики топологій ЛКМ.

10. Мережеві пристрої.

11. Ефірні та матеріальні середовища передачі даних.

12. Кодування сигналів в комп’ютерних мережах.

13. Ефірні середовища передачі даних.

14. Фізичні середовища передачі даних.

15. Використання коаксіального кабелю.

16. Використання скрученої пари.

17. Використання волоконно-оптичного кабелю.

18. Безпровідні ЛКМ.

19. Супутниковий зв’язок в комп’ютерних мережах.

20. Стільниковий зв’язок в комп’ютерних мережах.

Лекція 3

1. Поняття мережевої технології.

2. Характеристики та класифікація мережевих адаптерів.

3. Будова мережевого адаптера.

4. Технології Ethernet.

5. Порівняльні характеристики технологій Ethernet.

6. Порівняльні характеристики технологій Ethernet 10Base-X.

7. Порівняльні характеристики технологій Ethernet 100Base-X.

8. Технологія Gigabit Ethernet.

9. Технологія Token Ring.

10. Технологія FDDI.

11. Технологія 100VG-AnyLan.

12. Технологія ArcNet.

13. Обладнання для побудови мережі Ethernet 10Base-2.

14. Обладнання для побудови мережі Ethernet 100Base-TX.

15. Концентратори.

16. Комутатори.

17. Мости.

18. Структуровані кабельні системи.

19. Тенденції розвитку технологій Ethernet.

20. Тенденції розвитку мережевих технологій.

Лекція 4

1. Мережева ОС.

2. Призначення та функції мережевої ОС.

3. Однорангові та серверні ОС.

4. Архітектура ОС.

5. Мережеві служби.

6. Мережеві оболонки.

7. Мережеві файлові системи.

8. Протоколи комп’ютерних мереж.

9. Протокол NetBEUI та його використання.

10. Протокол IPX/SPX та його використання.

11. Протокол TCP/IP та його використання.

12. Застосування TCP/IP як міжмережевого протоколу.

13. Протокол AppleTalk.

14. Порівняльні характеристики основних протоколів комп’ютерних мереж.

15. ІР-адресація.

16. Класи комп’ютерних адрес в мережі TCP/IP.

17. Протоколи прикладного рівня TCP/IP.

18. Мережеві ОС Windows.

19. Порівняльний аналіз сучасних мережевих ОС.

20. Мережеві ОС Novell Netware та UNIX.

Лекція 5

1. Загальна характеристика мережевих можливостей ОС Windows 9x.

2. Мережева архітектура Windows 9x.

3. Мережеві компоненти Windows 9x.

4. Функції адміністратора мережі Windows.

5. Адміністрування мережевої операційної системи.

6. Мережева операційна система Windows NT.

7. Мережева операційна система Windows 2000 Server.

8. Архітектура Windows NT.

9. Файлові системи Windows NT.

10. Файлова система NTFS.

11. Доступ до файлів та каталогів в NTFS.

12. Мережеві моделі Windows NT.

13. Однодоменна мережа Windows NT.

14. Багатодоменна мережа Windows NT.

15. Адміністрування Windows NT.

16. Адміністрування Windows 2000.

17. Облікові записи Windows NT.

18. Групи користувачів Windows NT.

19. Вбудовані групи користувачів Windows NT.

20. Друк в мережі Windows NT.

Лекція 6

1. Структура та функції ГКМ.

2. Типи ГКМ. Топології ГКМ.

3. Модеми.

4. Стандарти модемів.

5. Історія розвитку та структура мережі Internet.

6. Протокол TCP/IP та його роль в Internet.

7. Служба імен DNS (Domain Name Service). Доменні імена України.

8. Протоколи Internet.

9. Електронна пошта та її використання.

10. Поштові сервери Internet.

11. Телеконференції.

12. Word Wide Web.

13. Використання протоколу передачі файлів FTP.

14. Пошукові системи Internet.

15. Порівняльний аналіз пошукових систем Internet.

16. Браузери Internet.

17. Браузер Internet Explorer.

18. Браузер Netscape Navigator.

19. Підключення до Internet за допомогою локальної мережі та за допомогою модема.

20. Програми зчитування файлів з Internet.

Лекція 7

1. Word Wide Web.

2. Структура Web-вузла.

3. Мови побудови документів Web-вузлів.

4. Мова HTML та її застосування.

5. Структура HTML-документа.

6. Теги заголовків та теги форматування абзаців.

7. Гіперпосилання в HTML-документі.

8. Списки в HTML-документі.

9. Таблиці в HTML-документі.

10. Зображення в HTML-документі.

11. Фрейми в HTML-документі.

12. Форми в HTML-документі.

13. Листи стилів в HTML-документі.

14. Використання мультимедіа в HTML-документах.

15. Використання CGI в HTML-документах.

16. Призначення мови JavaScript.

17. Основи та синтаксис мови JavaScript.

18. Мова DHTML.

19. Мова VBSCRIPT.

20. Тенденції розвитку мов побудови Web-сторінок.

Література

Основна:

1. Буров Є. Комп’ютерні мережі. – Львів: БаК, 1999. – 468 с.

2. Глушаков С.В., Емец С.Н., Ломотько Д.В. Сетевые технологии Windows NT: Учебный курс. – Харьков: Фолио; М.: ООО “Издательство АСТ“, 2001. – 501 с.

3. Глушаков С.В., Жакин И.А., Хагиров Т.С. Программирование Web-страниц. – Харьков: Фолио, 2002. – 390 с.

4. Интернет: Энциклопедия. Под ред. Л. Мелиховой. – СПб.: Питер, 2001. – 528 с.

5. Кеннет Грег. Основы сетей Windows. – М.: Диалектика, 1999. – 368 с.

6. Кулаков Ю.О., Луцький Г.М. Комп'ютерні мережі. Підручник / За ред. Ю.С. Ковтанюка. – К.: Юніор, 2003. – 400 с.

7. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принци­пы, технологии, протоколы. – СПб.: Питер, 2001. – 612 с.

8. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Сетевые операционные системы. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.

9. Паттерсон Луиза и др. Использование HTML 4. – М.: Вильямс, 2001. – 400 с.

10. Спортак Марк, Паппас Френк и др. Компьютерные сети и сетевые технологии: Пер. с англ./Марк Спортак, Френк Паппас и др. – К.: ООО «ТИД "ДС"», 2002. – 736 с.

Додаткова:

11. Галіцин В.К., Левченко Ф.А. Багатокористувацькі обчислювальні системи та мережі. – К.: КНЕУ, 1998. – 360 с.

12. Глушаков С.В., Ломотько Д.В., Мельников В.В. Работа в сети Internet: Учебный курс. – Харьков: Фолио, М.: ООО «Издательство АСТ», 2002. – 346 с.

13. Гук М. Аппаратные средства локальных сетей. Энциклопедия. – СПб.: Питер, 2002. – 576 с.

14. Камер, Дуглас. Компьютерные сети и Internet. Разработка приложений для Internet: Пер. с англ. – М.: Издательский дом "Вильямс", 2002. – 640 с.

15. Пауэл Томас А., Уитворт Дэн. HTML: Справочник программиста. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2001. – 384 с.

16. Спортак Марк и др. Компьютерные сети. Книга 1. High-performance Networking. Энциклопедия пользователя. – К.: Изд-во “ДиаСофт”, 1998. – 432 с.

17. Спортак Марк и др. Компьютерные сети. Книга 2. Networking Essentials. Энциклопедия пользователя. – К.: Изд-во “ДиаСофт”, 1999. – 432 с.

ЗМІСТ

Передмова............................................................................... 3

Вступ........................................................................................ 6

Лекція 1. Етапи розвитку та класифікація комп’ютерних мереж 8

1. Етапи розвитку комп’ютерних мереж........................... 8

2. Класифікація сучасних комп’ютерних мереж............ 11

3. Класифікація комп’ютерних мереж за територіаль­ним принципом та сферою застосування 4

4. Можливості комп’ютерної мережі............................... 11

Контрольні питання до лекції 1....................................... 12

Лекція 2. Складові локальної комп'ютерної мережі. Топології локальних комп’ютерних мереж. Середовища передачі даних в комп’ютерних мережах........... 14

1. Складові частини локальної комп’ютерної мережі.... 14

2. Топології локальних комп’ютерних мереж.................. 16

3. Нематеріальні (ефірні) середовища передачі даних.. 22

4. Матеріальні середовища передачі даних................... 23

Контрольні питання до лекції 2....................................... 26

Лекція 3. Технології побудови комп'ютерних мереж... 27

1. Основні технології побудови комп'ютерних мереж.... 27

2. Порівняльні характеристики технологій комп’ютерних мереж 28

3. Побудова локальних комп’ютерних мереж на базі технології Ethernet 10Base-2 31

4. Побудова локальних комп’ютерних мереж на базі тех­нологій Ethernet 10Base-T та Ethernet 100Base-TX..................................................................................... 32

Контрольні питання до лекції 3....................................... 33

Лекція 4. Мережеві операційні системи. Протоколи комп’ютерних мереж 35

1. Поняття і функції мережевої операційної системи... 35

2. Однорангові і серверні мережеві операційні системи 37

3. Вимоги до сучасних операційних систем................... 40

4. Протоколи комп’ютерних мереж................................. 41

5. IP-адресація................................................................. 45

Контрольні питання до лекції 4....................................... 47

Лекція 5. Мережеві операційні системи Windows 98, Windows NT/2000 Server 48

1. Загальна характеристика операційної системи Windows 98. Мережеві компоненти Windows 98 48

2. Загальна характеристика мережевої серверної операційної системи Windows NT/2000 Server 50

3. Моделі доменів Windows NT/2000 Server.................. 51

4. Адміністрування мережевих операційних систем Windows 98 та Windows NT/2000 Server 55

Контрольні питання до лекції 5....................................... 58

Лекція 6. Глобальна мережа Internet............................... 59

1. Еволюція та структура Internet.................................. 59

2. Служба імен DNS......................................................... 61

3. Сервіси Internet........................................................... 64

4. Ресурси Internet........................................................... 67

Контрольні питання до лекції 6....................................... 68

Лекція 7. Мова побудови Web-сторінок HTML................ 70

1. Загальні поняття та визначення................................. 70

2. Загальна структура Web-сторінки.............................. 71

3. Теги форматування тексту Web-сторінки.................. 73

4. Теги списків та таблиць.............................................. 78

5. Теги вставки графічних зображень та посилань....... 83

Контрольні питання до лекції 7....................................... 85

Перелік питань для підготовки до іспиту...................... 86

Перелік тем рефератів........................................................ 88

Література............................................................................. 93

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Ресурси Internet | Об'єкт і предмет дослідження соціальної педагогіки
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 522; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.403 сек.