Соціальне навчання

Актуальними є визначені у соціально-педагогічних дослідженнях українських представників соціально-педагогічної науки (О.В. Безпалько, І.Д. Звєрєва та ін.) напрями соціально-педагогічної діяльності. Зокрема, О.В. Безпалько розглядає такі напрями: соціальна профілактика, соціальна реабілітація, соціально-культурна анімація, соціальне обслуговування та ін.

Соціально-педагогічна діяльність - це різновид професійної діяльності, спрямована на надання допомоги дитині в процесі її соціалізації, освоєння нею соціокультурного досвіду і на створення умов для її самореалізації в суспільстві. Здійснюється вона соціальними педагогами як в різних освітніх установах, так і в інших установах, організаціях, об'єднаннях, в яких може знаходитися дитина. Соціально-педагогічна діяльність завжди є адресною, спрямованою на конкретну дитину і рішення її індивідуальних проблем, що виникають в процесі соціалізації, інтеграції в суспільство, за допомогою вивчення особистості дитини і її навколишнього середовища, складання індивідуальної програми допомоги дитині.

Соціально-педагогічна діяльність

Розглянемо власні категорії соціальної педагогіки.

Соціально-педагогічна діяльність по своїй суті дуже близька до педагогічної діяльності, з якої вона виділилася, однак має і свою специфіку. Щоб виявити її відмінні особливості, розглянемо ці види діяльності в зіставленні. Педагогічна діяльність - це різновид професійної діяльності, спрямована на передачу соціокультурного досвіду через навчання і виховання, на створення умов для особистісного розвитку учнів. Професійна педагогічна діяльність здійснюється педагогами - працівниками дошкільних закладів, вчителями, викладачами фахових навчальних закладів та ін - в освітніх установах різних типів і видів: дошкільних, загальноосвітніх закладах, установах професійної та додаткової освіти та ін Діяльність в таких установах носить нормативний характер, оскільки вона регламентована освітніми стандартами, навчальними планами, програмами, припускає використання встановлених форм і засобів навчання і виховання, методичної літератури та інших атрибутів освітнього процесу.

Як зазначає І.Д. Звєрєва, коли застосовують поняття „соціально-педагогічна діяльність”, то мають на увазі педагогічну діяльність за умови дефіцитів, які відбиваються на способі життя дитини, дорослого, їх поведінці. В узагальненому вигляді соціальні дефіцити можна поділити на дві групи: дефіцити умов життя (відсутність сім’ї, батьків, які з різних причин не можуть виконувати свої функції); дефіцити взаємодії дитини, особистості й суспільства (групи, соціальні інституції).

Соціально-педагогічна діяльність реалізується у вигляді комплексу профілактичних, реабілітаційних, корекційно-розвивальних заходів, а також шляхом педагогічно доцільної організації різних сфер життєдіяльності дітей та молоді. До основних принципів соціально-педагогічної діяльності відносять: індивідуальний підхід, опору на позитивні сторони особистості, об’єктивність підходу до підопічного, конфіденційність (Н.І. Нікітіна).

Дата добавления: 2014-01-06