Організації з регулювання в галузі сільського господарства й продовольства

Ч

Головна мета АЯЕ — сприяння співробітництву країн ОЕСР у використанні ядерної енергії. Висхідною ідеєю при цьому є погляд на атомні електростанції^як на ефективне й економічно безпечне джере­ло енергії. Цілями Агенції є:

• координація й регулювання політики використання атомної енергії в країнах-членах;

• аналіз положення атомної енергетики в світовій енергетичній системі;

• сприяння обміну науково-технічною інформацією в галузі атомної енергетики;

• організація міжнародних досліджень і наукових програм. Членами АЯЕ є всі члени ОЕСР (за винятком Нової Зеландії). Основні напрями діяльності АЯЕ: дослідження тенденцій в роз­витку атомної енергії; безпека функціонування обладнання АЕС; за­хист від радіації; утилізація ядерних залишків; правові аспекти екс­плуатації ядерних установ; розроблення інформаційних програм в галузі атомної енергетики для держав-нечленів.

Агенція співробітничає з МАГАТЕ і Європейською комісією ЄС. Постійні комітети АЯЕ є допоміжними органами. Вони розробля­ють програми для Виконавчого комітету, спеціалізуючись по таких напрямах: розвиток ядерної енергії й паливний цикл; регулювання діяльності в галузі ядерної енергії; безпека ядерного обладнання; за­хист від радіації й охорона здоров'я.

Агенція проводить широку просвітницько-інформаційну робо­ту. Вона організовує семінари, симпозіуми, конференції з проблем •мирного використання атомної енергії, В її рамках діє Банк даних з питань атомної енергетики. АЯЕ організовує регулярні науково-технічні публікації.

6.1.4. Міжнародна енергетична агенція — МЕА (Іпіегоаїіопаї Епег§у А§епсу — ІЕА)

МЕА є автономним органом ОЕСР. Заснована в 1974 р. як засіб подолання енергетичної кризи, що вибухла на початку 70-х років. На відміну від АЯЕ, Міжнародна енергетична агенція поширює увагу на всі види енергетики, а не тільки на атомну.

Головною метою МЕА є регулювання енергетичного ринку країн-членів, забезпечення його стабільності й запобігання енергетичних криз. Основні цілі Агенції:

Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відносин..

• поліпшення структури балансу попиту й пропозицій на світо­вому ринку енергоносіїв;

• економічна безпека експлуатації енергетичних установ;

• забезпечення оперативної інформації про ринок нафти та ін­ших енергоносіїв;

• співробітництво з країнами-нечленами й міжнародними орга­нізаціями для вирішення енергетичних проблем глобального характеру.

Значна увага приділяється використанню різноманітних енерго­носіїв, пошуку і втіленню в практику альтернативних, екологічно без­печних джерел енергії. МЕА проводить дослідження по ефективному використанню палива з метою скорочення частки нафти в світовому енергобалансі, оскільки її запаси обмежені.

6.1.5. Європейська організація ядерних досліджень — ЦЕРН (Еигореап Ог^апігаііоп їог Писіеаг КевеагсЬ — СЕКГ^)

Утворена в 1954 р. Це — науково-дослідна організація, яка тіс­но пов'язана з розвитком атомної енергетики. Абревіатура СЕІУ^Г походить з первісної назви організації французькою мовою: Сопзеіі Еигорееп роиг 1а Кеспегспе Микіеаге. До складу організації входять 20 країн Західної і Центральної Європи. З СНД тут поки що нікого немає; Росія має статус спостерігача.

Головною метою ЦЕРН є співробітництво європейських країн у галузі ядерних досліджень. Наголос робиться на фундаментальні до­слідження. Ця мета визначає подальші цілі Організації:

• відмова від будь-якої діяльності в цілях ядерних озбро­єнь;

• створення й експлуатація міжнародних лабораторій для дослі­дження часток високих енергій;

• публікації й забезпечення доступу до результатів експеримен­тальних і торговельних праць.

В основному ЦЕРН займається проблемами ядерної фізики. Він має великий протонний прискорювач на території Франції й Швей­царії для здійснення необхідних дослідів. ЦЕРН організує семінари, курси лекцій, готує фахівців у галузі ядерної фізики. В його розпо­рядженні є Школа з вивчення прискорювачів, обчислювальна школа, є Європейська школа фізики.

Міжнародні організації з регулювання відносин у виробничій сфері _________

До цієї групи належать Продовольча й сільськогосподарська організація (ФАО), Світова продовольча програма (СПП), Міжна­родний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР), Світова яродовольча рада (СГІР). Всі вони входять до системи ООН. Їх штаб-квартири розташовані в одному місті — Римі, що сприяє координації спільних дій цих організацій. Вони мають спільну мету: ліквідувати голод у світі й підвищити рівень харчування через підйом сільсько­господарського виробництва. В той же час кожна з організацій має свої специфічні функції, вони немовби доповнюють одна одну в до­сягненні спільної мети. Розглянемо цю специфіку на прикладі пер­ших трьох організацій.

6.2.1. Продовольча й сільськогосподарська організація ФАО (Рооа апгі А§гіси1<;ига1 Ог§апігайоп — РАО)

Це один з найстаріших спеціалізованих закладів ООН, вона була заснована ще в 1945 р. До її складу входить 191 держава і Європей­ський Союз. Україна є членом ФАО.

Головна мета ФАО — ліквідація голоду й поліпшення харчуван­ня. Досягнення мети вбачається через підвищення продуктивності сільського господарства, рибальства й лісництва та через справедли­вий розподіл продовольства. Прямування до цієї мети буде логічно супроводжуватися розвитком сільських місцевостей та поліпшенням життя сільського населення.

Функції ФАО:

• • розробка й здійснення програм допомоги сільському госпо­дарству;

• надання консультацій урядам з питань політики й планування в галузі сільського господарства;

• аналіз і розповсюдження інформації про сільське господар­ство й продовольчу ситуацію в світі;

• обговорення на міжурядовому рівні проблем продовольства й сільського господарства.

Особлива увага надається раціональному використанню ресур­сів — земельних, водних, біологічних. Йдеться про заходи проти ерозії, засолення й заболочення ґрунтів; ефективне використання

Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відносин...

зрошувальних систем; збереження генетичного фонду біоресурсів, в першу чергу лісів і риби. Розробляються і реалізуються програми інвестицій у сільське господарство.

Допомога ФАО спрямована переважно на країни, що розвива­ються; саме їм надається основана маса технологічної документації, консультації з прогресивних методів виробництва в агропромислово­му комплексі.

Діяльність ФАО здійснюється в двох напрямах:

• регулярні програми, що фінансують ФАО, спрямовані на ор­ганізацію консультацій та послуг членам організації;

• програми на місцях, що фінансуються національними трасто­вими фондами, ПРООН і ФАО, забезпечують надання допо­моги урядам і сільському населенню.

Джерелами формування коштів для реалізації програм є: внески держав-членів; трастові фонди членів; ПРООН; внески Всесвітнього

банку.

ФАО здійснює значну інформаційну програму в галузі продо­вольства й сільського господарства. В Римі розташований Світовий центр сільськогосподарської інформації, який контролює спектр даних з цієї галузі. Інформаційна система ФАО поділяється на два

напрями:

• глобальна система інформації про продовольство й сільське господарство (відомості про негативні явища в галузі з метою їм запобігання або їхнє знешкодження);

• система географічної інформації (дані про земельні, біологічні й водні ресурси).

ФАО організовує регулярні конференції з проблем продоволь­ства й сільського господарства. Серед них: Світова продовольча кон­ференція (1974); Міжнародна конференція з харчування (1994); Сві­това зустріч на вищому рівні з продовольчого забезпечення (1996).

6.2.2. Світова продовольча програма — СПП (ЛУогШ роогі Рго@гат$ - \УРР)

Ця програма є організаційним елементом системи' ООН. Вона була заснована в 1962 р. як центральна міжнародна організація по розподілу продовольчої допомоги. В своїй діяльності СПП співробіт­ничає з ФАО та ПРООН.

Міжнародні організації з регулювання відносин у виробничій сфері _________

Головна мета Програми — надання продовольчої допомоги краї­нам, які мають низький економічний рівень розвитку або потерпали від стихійного лиха. Цій меті підпорядкована координація надзви­чайної допомоги продовольством, яка здійснюється органами й ор­ганізаціями ООН.

Допомога СПП реалізується через уряди країн, до яких вона спрямована. Надходження продовольства й грошових коштів до СПП здійснюється через країн-донорів.

Фінансування СПП здійснюється в основному за рахунок країн-донорів, які надають або грошові кошти, або продовольчі товари. Третина грошових коштів покриває внутрішні витрати СПП (ад­міністративні, транспортні й інші витрати), решта йде на допомогу країнам. Для того щоб допомога була стабільною й не залежала від несподіванок, при СПП засновано Міжнародний надзвичайний про­довольчий резерв, який контролює необхідні запаси продовольства;

ці запаси зберігаються в країнах-донорах і в разі потреби негайно над­ходять у розпорядження СПП.

СПП впливає на формування цін світового ринку. Якщо ціни па зерно дуже високі, а зерна не вистачає, СПП із резервних запасів ви­кидає його на ринок за низькими цінами. На одержані кошти закупо­вується продовольство.

Для здійснення контролю за продовольчою ситуацією у світі при СПП діє Міжнародна інформаційна система з продовольчої допомо­ги (ШТЕКРАІ8).

6.2.3. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку — МФСР (Іпіегпайопаї Ріша Гог А§гіси11:ига1 Оеуеіортепі — ІРАО)

МФСР є спеціалізованим органом системи ООН, заснований в 1977 р.

Головна мета МФСР — сприяння розвитку сільського господар­ства в країнах, що розвиваються, для подолання голоду й злиденності.

Функції МФСР:

• надання позик і кредитів на пільгових умовах для здійснення проектів і програм щодо удосконалення виробництва продо­вольства в країнах-членах;

• фінансування розвитку сільських районів і населених пунк­тів;

Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відносин...

• надання фінансової допомоги дрібним фермерам і безземель­ним селянам у країнах, що розвиваються. Членами МФРС є 158 держав, що поділяються на три категорії:

категорія А — 22 розвинуті країни ОЕСР; категорія В — 12 країн ~ експортерів нафти (члени ОПЕК); категорія С — 124 країни, що роз­виваються. Країни категорій А і В є донорами, країни категорії С — одержувачами допомоги. Україна не є членом Фонду; з країн СНД до нього входять (в категорію С) Азербайджан, Вірменія, Грузія, Кир­гизстан, Таджикистан. Внески країн-донорів є основним джерелом фінансування Фонду.

Фонд фінансує проекти й програми, які розробляються для кращ, що розвиваються, й спрямовані на прискорення розвитку сільського господарства, вирішення продовольчої проблеми. Проекти охоплю­ють такі основні напрями: сільськогосподарський розвиток; розви­ток сільських районів і населених пунктів; кредитування; меліорація;

тваринництво; переробка сільськогосподарської продукції; підготов­ка кадрів; рибальство; зберігання й збут продукції.

Фонд надає позики на пільгових і звичайних умовах. Пільгові по­зики безвідсоткові, з 50-річним строком погашення, причому початок погашення — через 10 років.

Таким чином, ми вже можемо виявити різницю в аспектах діяль­ності між ФАО, СПП і МФСР. Якщо ФАО займається комплексни­ми проблемами продовольства й сільського госпордарства, то СПИ надає основну увагу розподілу продовольства, а МФСР — розвитку сільського господарства.

Дата добавления: 2014-01-06