Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття, принципи та правове регулювання виборчого процесу




ВП по різному розуміється у законодавстві та літературі.

Згідно з-ву: ВП – здійснення уповноваженими субєктами виборчих процедур, передбачених зак-вом.

Виборчі процедури – проц. форми проведення виборів представників органів влади, які здійснюються у визначених по стадіях виборчого процесу послідовності.

В юр. літ. ВП – одна з різновидностей конст процесу, яка представляє собою сукупність конст проц норми, регулюючих порядок кількісного або якісного формування персонального складу органів влади, а також заміщення виборних посадових осіб органів держави та м.с.

ВП в Укр. регулюється:

- КУ, - ЗУ «Про вибори ПУ» - ЗУ «Про вибори народ депутатів Укр», - ЗУ «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», - ЗУ «Про центральну виборчу комісію», - ЗУ «Про державну реєстрацію виборців», - Акти ЦВК, - Рішення КСУ.

Принципи: 1. Загальне, рівне, пряме, виборче право. Таємне голосування. 2. Право політичної ідеології, плюралізму, багатопартійності. 3. Публічності. 4. Свободи агітації. 5. Рівності субєктів ВП перед законом. 6. Рівності прав всіх кандидатів на посаду або певний орган. 7. Неупередженого ставлення до кандидатів зі сторони органів держ влади, органів м.с, посадових і службових осіб.

 

18. Субєкти виборчого процесу.

1. В залежності від ступеня заінтересованості реалізації своїх прав і обовязків:

- обовязкові (виборці, зареєстровані кандидати, політичні партії, виборчі комісії)

- факультативні (розпорядники виборчого фонду, представники від кандидатів і політичних партій, розпорядники накопичувального рахунку політичних партій)

2. Від цілі участі:

- полічні(громадяни, виборці,кандидати,політичні партії, громадські спостерігачі) – для достовірного оприлюднення політично значущих результатів.

- адміністративні (виборчі комісії, органи держ влади, органи м.с., посадові або службові особи)

3. Від юридичної природи звязку субєктів з організацією і проведенням виборів:

- особливі (виборчі комісії, посадові особи)

- звичайні (ЗМІ, орг держ влади і орг м.с., їх посадові та службові особи)

4. Від кількістного складу:

- індивідуальні (кандидати, виборці)

- колективні (партії, комісії).

 

19. Загальна характеристика територіальної організації виборів.

225 територіальних округів і закордонних виборчих округів в кожному визначена кількість виборчих голосів. Загальнодержавний одномандатний орган – в рамках виборів 1 мандат, 1 посадова оособа (ПУ або голова селищної ради, депутат по мажоритарній системі.

Вибори ПУ проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України. Для проведення виборів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів. 3. Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається ЦВК не пізніш як за сто десять днів до дня виборів.

Для проведення голосування та підрахунку голосів по виборах ПУ територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці. Виборчі дільниці поділяються на звичайні, спеціальні та закордонні.

 

20. Стадії (етапи) виборчого процесу.

1. Підготовча, включає в себе етапи, повязані з підготовкою до проведення виборів: призначення дати або оголошення про початок виборів, створення виборчих округів, виборчих комісій, списки виборців.

2. Основна стадія передбачає процес визначення кола осіб, з числа яких буде обиратися посадові особи і склад представників органів влади. Реєстрація в ЦВК – обовязкова.

3. Третя стадія це сукупність заходів, які проводять з ціллю ознайомити виборців з кандидатами та їх передвиборчими програмами.

4. Завершальна стадія, яка включає у себе такі етапи: - голосування, - підрахунок голосів, - встановлення результатів голосування, - встановлення і оголошення результатів виборів. – реєстрація обраних кандидатів. – у разі необхідності, проведення повторного голосування.

 

21. Відповідальність субєктів виборчого процесу за порушення законодавства про вибори.

Сфера виборчого процесу передбачає собою конституційно правову або іншу юр галузеву відповідальність, встановлену нормам иправа, яка повязана з примушенням, сенс якого полягає в невідворотності покарання субєкта.

Ознаки: 1. Умисне або з необережності порушення виборчого зак-ва. 2. Правопорушення у вигляді дії або бездіяльності у виборчому процесі. 3. Відповідальніть несуть тільки посадові особи. 4. Є засобом відновлення порушених виборчих прав. 5. Міра відповідальності політико-юридичного характеру. 6. Застосовується у порядку, встановленому виборчим, кримінальним, адміністративним або цивільним законодавством. 7. Міра відповідальності встановлюється спеціальним уповноваженим органом.

Порушенням є: перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права (підкуп, обман, насильство і тд); незаконне виготовлення або зберігання чи використання виборчих бюлетенів, підробка виборчих документів, псування бюлетенів; незаконне знищення виборчої документації, або її пошкодження; умисне порушення таємниці голосування.

 

22. Поняття, сутність та стадії правотворчого процесу.

Правотворча діяльність – прийняття уповноваженим субєктом рішення про встановлення, зміну чи відміну правових приписів, а також форми яка визначає послідовність засобів і способів втілення в життя змісту цієї діяльності. Основу правотворчості складає підзнаня і оцінка правових вимог держави і суспільства, направлена на створення і підтримку в належному порядку системи права, яке б відповідало обєктивно існуючим вимогам.

Правотворча діяльність: 1. Дослідження різних за своєю природою приписів. 2. Відпрацювання найбільш ефективних форм і засобів правового впливу. 3. Мінімалізація соціального тиску в суспільстві. 4. Зрозуміле, конкретне, адекватне виявлення позиції держави відносно правової системи. 5. Реальність і простоту правових приписів.

Правотворча діяльність здійснюється у відповідності з прийняттям:

-загальних – правову діяльність в цілому незалежно від форми, видів, субєктів і сфери регулювання: *гуманізм, *демократизм, *верховенство права, *законності, *професіоналізма, *науковості, *узгодженості.

-спеціальних – які відображають специфіку і особливості окремих видів правотворчості і особливості відповідної сфери правового регулювання. Наприклад для муніципальної правотворчої діяльності: *поєднання держ і місцевих інтересів, *нормотворчі повноваження по питанням місцевого значення.

Правотворча діяльність:

1. В залежності від форми:- безпосередня правотворчість субєкта народовладдя.- правотворчість органів держ влади.- правотворчість органів м.с.- договірна правотворчість

2. За юр силою:- законодавча.- підзаконна: *державна, *муніципальна.

3. В залежності від способів створення норми:- створення нової.- санкионування уже існуючої.- інтерпретаційне судове.

4. Залежно від субєкта:- правотворчість субєкта народовладння.- правотворчість представницього органу законодавчої влади.- правотворчість органів м.с.

Стадії: 1. діяльність відносно формування владної волі2. прийняття рішення про підготовку нормативного акта.3. аналіз майбутнього правового акта.4. складання проекту правового акта.5. розгляд даного проекта.6. прийняття проекта уповноваженими субєктами та його структурними підрозділами.7. доведення змісту нормативного акта до відому адресата.

 

23. Законотворчий процес як різновид правотворчого процесу.

Законотворчий процес є різновидом правового процесу і представляє з себе діяльність, направлену на формування системи законодавства держави і підтримку цієї системи в такому стані, який буде відповідати існуючим суспільним відносинам, забезпечуватиме належну ступінь врегулювання, а також процес оцінки ефективності реалізації прийнятих законодавчих актів, простоти їх реалізації.

Він охоплює 2 підвида:

- законопроектний

- законодавчий.

Законопроект – діяльність, направлена на прогнозування і визначену необхідність законодавчого врегулюювання, підготовку і розробку. Проведення спеціальних експертиз і обговорення проекта закона з ціллю підвищення його якості як регулятора суспільних відносин.

Законодавча – сукупність норм упорядкованих врегульовувати норми законодавства, дій уповноважених субєктів по розробці, обговоренню і оприлюдненню закона згідно регламентно встановлених стадій та процедур.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 1326; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.023 сек.