Поняття, мета, особливості науково-дослідної роботи

План заняття

ЗМ.1.2. Теоретичні основи наукових досліджень

Контрольні запитання і завдання

1. Що таке наука та її мата?

2. В яких вимірах можна розглядати науку?

3. Як систематизують і узагальнюють факти?

4. Проаналізуйте такі форми знань як принципи (постулати), аксіоми.

5. Що є найбільш високою формою узагальнення та систематизації знань?

6. Проаналізуйте такі методи дослідження: індукції, дедукції, аналізу, синтезу, порівняння теоретичних і експериментальних досліджень.

7. Що таке наукова гіпотеза?

8. Що таке наукове дослідження?

9. Яка мета наукового дослідження?

10. Проаналізуйте метод пізнання за допомогою спостереження.

11. Що таке експеримент, емпіричні методи пізнання, теоретичні завдання, логічні методи пізнання, наукове узагальнення, теоретичні дослідження, прикладні дослідження?

12. В якій послідовності виконують науково-дослідницьку роботу?

13. За якими ознаками класифікують наукові дослідження?

14. Які документи виступають у ролі носіїв інформації?

15. Що таке інформаційний пошук і як його здійснюють?

16. Чому сприяє математизація, автоматизація та комп’ютерізація наукових досліджень?

17. Поняття і характеристика науки як системи знань.

18. Основні функції науки в сучасних умовах.

19. Наука як особливий вид людської діяльності.

20. Наукові знання, їх відмінності від звичайних знань.

21. Виникнення та становлення науки.

22. Класифікація наук, її призначення та способи побудови.

23. Фундаментальні науки, їх характеристика.

24. Прикладні науки і їх значення в підвищенні ефективності народного

господарства.

25. Диверсифікація та інтеграція наук як наслідок їх розвитку.

26. Організація науки в Україні.

27. Організаційна побудова та роль НАНУ.

28. Управління наукою в Україні.

29. Структура науки як системи знань та визначення її окремих елементів,

складових частин.

31. Підготовка науковців в аспірантурах та докторантурах.

32. Особливості функціонування інкубаторів, технопарків, технополісів.

Лекція 4.(2год)

1. Поняття, мета, особливості науково-дослідної роботи

2. Класифікація об'єктів наукового дослідження

3. Класифікація наукових досліджень

4. Принципи організації наукової праці

Наукове дослідження - це цілеспрямований процес пізнання, який здійснюється з метою викриття закономірностей зміни об'єктів в залежності від певних умов місця і часу їх функціонування для подальшого використання їх в практичній діяльності. Це - організований процес розумової праці, безпосередньо направлений на виробництво нових знань. Отримання нових наукових даних - соціальна потреба суспільства, яка

зросла в останній час, в епоху НТР.

Кожну науково-дослідну роботу можна віднести до певного напрямку. Під науковим напрямком розуміють науку або комплекс наук, в сфері яких ведуться дослідження. В зв'язку з цим розрізняють технічний, біологічний, соціальний, історичний та інші напрямки з можливою подальшою деталізацією. Основою наукового напрямку виступає спеціальна наука, а також притаманні їй методи дослідження та технічні засоби їх здійснення.

Структурними одиницями наукового напрямку є комплексні проблеми теми та наукові питання. Комплексна проблема - це сукупність проблем, об'єднаних єдиною метою. Проблема являє собою ряд складних теоретичних та практичних завдань, вирішення яких назріло в суспільстві. З соціальних позицій проблема - це відображення протиріччя між суспільною потребою в знаннях та відомими шляхами їх отримання, протиріччя між знанням і незнанням. В залежності від масштабу завдань, що виникають, розрізняють глобальні, національні, регіональні, галузеві та міжгалузеві проблеми. Тема є складовою частиною проблеми. В результаті здійснення науково-дослідних робіт по тій чи іншій темі одержують відповіді на певне коло наукових питань, що охоплюють частину проблеми. Узагальнення результатів досліджень по комплексу тем може дозволити вирішити наукову проблему. Під науковими питаннями розуміють дрібні наукові завдання, що відносяться до конкретної теми наукового дослідження.

Специфіка наукової праці обумовлює мету науково-дослідної роботи. Мета наукового дослідження - всебічне, достовірне вивчення об'єкту, процесу чи явища, їх структури, зв'язків та відносин на основі розроблених в науці принципів і методів пізнання, а також отримання та впровадження в практику корисних для людини результатів. Сучасні наукові дослідження мають певні особливості, що впливають на ефективність наукової праці:

- спадковість характеризує зв'язок між живою і уречевленою науковою працею в раніше виконаних дослідженнях. Науковець творить, використовуючи спадок минулого, що дозволяє уникнути паралелізму і помилок в науково-дослідній роботі;

- імовірний характер результатів дослідження проявляється в тому, що воно направлене на створення нової інформації. В зв'язку з цим результати наукового дослідження можуть значно перевершити сподівання дослідника, а можуть бути і мізерними. Ця особливість наукових досліджень вимагає від наукових працівників вольових та моральних якостей (організованості, настійливості, твердості);

- унікальність дослідження знаходить своє відображення в обмеженні використання багатьох умов або типових методів та нормативних матеріалів, що полегшують організацію праці в матеріальному виробництві (технологічних карт, норм виробітку і т.ін.). Це потребує від дослідника самостійності, оперативності, ініціативності;

- складність та комплексність дослідження підвищують вимоги до наукових працівників до їх здібностей, професійної кваліфікації та організованості - і створюють додаткові труднощі при кооперації праці дослідників різного профілю. В першу чергу це відноситься до економічних аспектів досліджуваної проблеми. Вони вимагають не лише розширення економічного світогляду, але й використання знань суміжних професій,

залучення кваліфікованих економістів;

- масштабність та трудоємкість дослідження грунтуються на вивченні великої кількості об'єктів та експериментальній перевірці отриманих результатів;

тривалість дослідження вимагає від наукового працівника чіткого

планування робіт як в часі, так і в просторі; зв'язок дослідження з практикою обумовлений необхідністю перетворення науки в безпосередню виробничу силу. Він передбачає постійний контакт науковців з практиками та кооперацію їх праці.

Дата добавления: 2014-01-07