Устаткування для використання захисних газів

Постачання підприємств захисними газами

Способи постачання підприємств захисними газами.

Через істотне розходження фізико-хімічних властивостей з погляду постачання й поставки від підприємства-постачальника до споживача захисні гази, можуть бути розділені на наступні групи: 1) кисень, азот, аргон; 2) двоокис вуглецю; 3) гелій, водень.

Поставка аргону, кисню й азоту залежно від прийнятої в споживача схеми постачання зварювальних постів може здійснюватися в рідкому або газоподібному стані прямо або через роздавальні бази. Для транспортування й зберігання цих газів у рідкому стані і їхній газифікації використають однакове встаткування, звичайні кисневі установки.

Постачання споживачів двоокисом вуглецю завжди здійснюється в рідкому виді, за винятком случаючи, коли вуглекислотна станція перебуває на підприємстві, на якому роздача двоокису вуглецю на зварювальні пости здійснюється за допомогою газопроводу.

Через особливі вимоги по техніці безпеки поставка водню здійснюється в газоподібному стані у водневих балонах, постачених спеціальним водневим вентилем ВВ-73.

Найпоширенішим способом постачання споживачів захисними газами є поставка цих газів у газових балонах: аргон, кисень, азот, гелій і водень — у газоподібному стані, двоокис вуглецю — у вигляді рідини.

В останні роки для постачання великих споживачів захисними газами широке застосування одержує поставка захисних газів у рідкому стані в спеціальних ізотермічних цистернах. Такий спосіб постачання називається безбалонним забезпеченням.

Балони. Для зберігання й транспортування стислих і зріджених захисних, газів використають сталеві балони (р < 20 МПа), виготовлені за ГОСТ 949-73. Газ у цих балонах перебуває при температурі навколишнього повітря.

Для транспортування й роздачі на зварювальні пости аргону, гелію, вуглекислого газу, азоту й водню використають в основному сталеві балони місткістю 40 л. Аргон, гелій, азот і водень перебувають у балонах у газоподібному стані при тиску 15 МПа, а вуглекислий газ — у зрідженому при тиску 6—7 МПа. Балон місткістю 40 л при тиску 15 МПа й температурі 20 °С містить близько 6 м³ аргону, гелію або азоту (табл. 1).

Таблиця 1 - Характеристика сталевих балонів для стислих і зріджених газів обсягом 40 л і масою 58,5 кг

У балоні такої ж місткості при температурі 20°С міститься 25 кг рідкої вуглекислоти. Тиск у балоні з вуглекислотою істотно залежить від температури навколишнього повітря. При нульовій температурі тиск у балоні становить 3,6 МПа, а при 31 С уже 7,5 МПа. При випарі 25 кг рідкої вуглекислоти утвориться 12,6 м² газоподібного СО₂.

Балони офарблюють у строго певні кольори й на них роблять напису відповідно ГОСТ 949-73 (див. табл. 1) Щоб уникнути вибуху балонів, що супроводжується великою руйнівною силою, слід особливо ретельно дотримуватися правил пристрою й безпеки експлуатації посудин, що працюють під тиском, і вживати заходів, що передбачають недопущення перегріву й перевищення тиску в них.

Балонні вентилі. Балонні вентилі призначені для установки на сталевих балонах середньої місткості (за ГОСТ 949-73), вони є запірним пристосуванням для балонів при їхньому наповненні, а також при зберіганні й витраті газів. Балонні вентилі випускають двох марок: кисневі вентилі ВК-74, установлювані на балони з аргоном, киснем, азотом, гелієм і воднем, і водневі вентилі ВВ-73, установлювані на водневі балони. Ці вентилі розрізняються тим, що водневий вентиль ВВ-73 має ущільнення підвищеної якості, його штуцер, що відводить, має ліве різьблення й комплектується спеціальною різьбовою заглушкою.

Дата добавления: 2014-01-07