Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ерозія ґрунтів

План

Охорона земельних ресурсів

Лекція 5

Охорона малих річок

Водні ресурси малих річок складають до 40% річкового фонду. Безсистемне вирубування лісів призводить до змиву ґрунтів та пересихання у літній період. Великої шкоди завдають пестициди та мінеральні добрива, що змиваються з полів.

Одним з наслідків цього є евтрофікація – підвищення біологічної продуктивності. Фізико-хімічні властивості при цьому значно погіршуються. Вода стає мутною, зеленою, різко підвищується кислотність. Під час масового відмирання водоростей на дні накопичуються їх рештки, що розкладаються. Продукти розпаду водоростей знижують вміст кисню у воді, деякі є токсичними. Спостерігається масова загибель риби.

Охорона таких водойм передбачає великий комплекс протиерозійних заходів, створення лісових смуг, заселення балок, берегів. Особливу увагу приділяють створенню водорегулюючих гребель, які потребують точного наукового підходу з урахуванням багатьох факторів. Створюють водоохоронні зони з чагарниковою рослинністю. Насадження захищають від забруднення зносами та добривами. Від стану рослинності біля водостоків залежать процеси самоочищення.

У водоохоронній зоні забороняється: застосування пестицидів на полях, розміщення складів для зберігання добрив, тваринницьких комплексів та ферм, зрошувальних систем, місць та складування гною, відходів.

На малих річках ширину водоохоронної зони встановлюють: для річок довжиною до 50 км – 100 м, до 100 км – 200 м, понад 100 км – 300 м. Розміри прибережних смуг визначають характеристикою прилеглих до вододжерел угідь та крутизною схилів. Так, якщо з вододжерелом межує рілля, при крутизні схилу до 30 ширина прибережної смуги становить 35-55м, а при більшій крутизні – 55-100 м. Якщо до річки прилягають пасовища та сіножаті, то ширина смуги залежно від схилу повинна бути 25-35 та 35-50 м, а якщо прилягає ліс чи чагарник – відповідно 35-55 та 55-100 м.


 

1. Ерозія ґрунтів

2. Переущільнення та рекультивація земель

3. Системи альтернативного землеробства

 

Ерозія – різноманітні та широко поширені явища руйнування і знесення ґрунту та пухких порід потоками води та вітру. Розрізняють водну та вітрову ерозії.

Водна ерозія – сукупність процесів руйнування ґрунтів, формування наносів та деградація ґрунтів під впливом води. За походженням фактори водної ерозії бувають природні, сільськогосподарські та ландшафтні. До природних відносяться поверхневий, струминний та підгрунтовий змиви, а до сільськогосподарських та ландшафтних – недоліки розміщення робочих ділянок, культур та польових доріг. Інтенсивність водної ерозії залежить від розміру полів, використання чистих парів та потужної техніки.

Вітрова ерозія – винесення, перенесення і відкладання ґрунтового матеріалу під впливом вітрів, при якому відбувається збіднення ґрунтів елементами живлення. Інтенсивність вітрової ерозії залежить від виду культур та особливостей агротехніки.

Ґрунтозахисний комплекс представляє собою систему організаційно-господарських, агротехнічних, луко-, лісо- та гідромеліоративних заходів. При цьому враховують: склад, співвідношення сільськогосподарських угідь, типи та види сівозмін, прийоми підвищення родючості ґрунтів, кількість, межі і розміщення виробничих ділянок, гідротехнічних споруд, лісосмуг та інше. Протиерозійна організація території дозволяє зменшити змив на 50%, додаткове смугове розміщення культур – на 70%, а поєднання земляних валів з контурним обробітком ґрунту – на 90%.

У цьому аспекті достатньо ефективним є ведення контурно-меліоративного землеробства, яке включає: контурну організацію території з паралельним нарізуванням контурів смуг, обладнання в межах полів сівозмін постійних водонаправляючих валів, спорудження в середині полів постійних пологих валів, насадження однорядних лісових смуг, поєднаних з водонаправляючими валами, проведення культуртехнічних робіт з метою об’єднання відокремлених робочих ділянок у єдині смуги-контури, проведення спеціальних агротехнічних заходів, що підвищують водопроникність ґрунту.

У боротьбі з еро­зією найважливіше значення надається збереженню рослинних решток на поверхні ґрунту. Вважається, що це є найефективнішим заходом захисту ґрунтів від руйнування і підвищення їх родючості. Ґрунтозахисна здатність польових культур протягом вегетаційного періоду змінюється в досить значній мірі, що дає можливість максимально її використовувати. Так сільськогосподарські культури розміщують за елементами рельєфу диференційовано з врахуванням еродованості земель, водного режиму ґрунту і біологічних особливостей культур. Смугове розміщення культур сприяє підвищенню екологічної ста­більності агробіоценозів. Зосередження ботанічної різнома­нітності культур на невеликій території сприяє зниженню чисельності багатьох шкідників і скороченню обсягів застосування інсектицидів.

У зв'язку з широким розвитком зрошування земель все більше значення набуває іригаційна ерозія ґрунтів. Причи­нами її розвитку є недоліки проектування і експлуатації зрошувальних систем, у результаті яких зменшуєть­ся родючий гумусовий горизонт, вимиваються поживні ре­човини і насіння, непродуктивно витрачається вода для зро­шення, забруднюються добривами і пестицидами водоприй­мальники, розмиваються канали, шляхові покриття, утворюються іригаційні яри, погіршується якість продукції, значно знижується родючість ґрунту. Крім того змінюється якісний склад гумусу, втрачається структура, ґрунт набуває високої щіль­ності, низької водопроникненності та вологоємкості. Втрати від забруднення навколишнього середовища продуктами змиву в багато разів перевищують ті, що завдаються безпосередньо ерозією.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Забруднення водного басейну. Охорона малих річок | Переущільнення та рекультивація земель
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 480; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.