Заподіяну підприємству, установі, організації

ГАРАНТИ ПРИ ПОКЛАДЕННІ НА ПРАЦІВНИКІВ

Оплата праці при невиконанні норм виробітку

При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплачується фактично виконана робота.

Оплата продукції, що виявилась браком не з вини працівника здійснюється за зниженими розцінками але не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду.

Час простою не з вини працівника оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду.

Простой і брак з вини працівника не оплачується.

МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ШКОДУ,

Матеріальна відповідальність являє собою обов'язок працівника відповісти перед роботодавцем за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків і відшкодувати збиток.

Умови і підстави наявність відносин між тим, хто завдав збитку і власником. Наявність прямого дійсного збитку (втрачена вигода, нестриманий прибуток за трудовим законодавством не відшкодовується).'Збиток заподіяно винними, протиправними діями працівника (провину особи доведено).

Обмежена матеріальна відповідальність полягає в обов'язкові працівника відшкодувати заподіяний збиток у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку.

Обмежену матеріальну відповідальність несуть у випадках:

• працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів; за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу, виданих підприєм­ством, установою, організацією; 1 керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню, зіпсуттю матеоіальних чи пюшових цінностей.

Повна матеріальна відповідальність полягає в обов'язку працівника відшкодувати заподіяні збитки у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організацій.

Повна матеріальна відповідальність настає у випадках, коли:

1. Про це укладено письмовий договір між власником і працівником.

2. Майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або ін. разовими документами.

3. Шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

4. Шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані.

5. Шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, спеціального одягу, вимірювальних приладів виданих підприємством працівникові в користування.

6. Шкоди заподіяно при виконанні трудових обов'язків (після роботи).

7. Відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду при виконанні трудових обов'язків.

8. службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Кратна матеріальна відповідальність полягає у тому, що особа, звинувачена у завданні збитку, відшкодовує його у розмірі, який перевищує його номінальний розмір (стосовно дорогоцінних металів, каменів, хутра, рідкісних тварин, книг та ін.).

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність) настає при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних із збереженням, обробкою, продажем, перевезенням, застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір. Укладається письмовий договір між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).

Перелік робіт, при виконанні яких запроваджується колективна матеріальна відповідальність, розробляється профспілковими об'єднаннями України і затверджується Кабінетом Міністрів України. Покриття шкоди, заподіяної працівниками, проводиться з розпорядження власника, з розпорядження вищого у порядку підлеглості органу чи за рішенням районного (міського) суду.

ТРУДОВА ДИСЦИПЛІНА

Трудова дисципліна – це заснований на загально визначених принципах моралі та санкціонований правовими нормами порядок взаємодій між сторонами трудових відносин у процесі праці, який забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи,) свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, ' а також заохоченням за сумлінну працю.

Внутрішній трудовий розпорядок системи відносин, що регулюються трудовим правом, які складаються між роботодавцем і працівником або їх колективом всередині підприємства, установи, організації в процесі праці і забезпечує виконання суб'єктивних прав і обов'язків усіма його учасниками.

Трудова дисципліна забезпечується двома методами впливу

1. Переконання - це метод впливу, спрямований на стимулювання суб'єкта права до такої поведінки, яка відповідає його волі. Переконання здійснюється засобом заохочення - публічне виявлення пошани працівникові за сумлінну працю у формі, встановленій законодавством.

2. Примушення - метод впливу, який забезпечує здійснення певних дій суб'єктів права всупереч його волі.

Примушення здійснюється накладанням на працівника дисциплінарної відповідальності. Під дисциплінарним проступком розуміється винне, протиправне невиконання або неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків, за яке до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Умови, за яких настає дисциплінарна відповідальність

• протиправність (порушення працівниками певних норм);

• винність дій працівника;

• анти суспільна спрямованість;

• встановлення дисциплінарне: відповідальності у вигляді санкд здійснення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Заохочення за успіхи у роботі пільги в галузі соціально-культурного, житлово-побутового обслуговування (путівки, поліпшення житла, просування по роботі). Заохочення за особливі трудові заслуги - нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками, присвоєння почесних звань і звання кращого працівника.

Строк застосування дисциплінарного стягнення дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом за виявленням проступку, але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку.

Порядок застосування дисциплінарного стягнення

1. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

2. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.

3. При обранні виду стягнення враховується ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

4. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дата добавления: 2014-01-07