Безробіття як наслідок порушення макроекономічної рівноваги. Причини виникнення безробіття та види

Економічні коливання як форма розвитку економіки

У ринковій економіці обсяг реального ВНП, реальні доходи та зайнятість то зростають то спадають. Такі зміни називають економічними коливаннями. Ці коливання пов язані з неоднаковим рівнем ділової активності в різні періоди.

Ділові цикли неоднакові за тривалістю. Вони тривають від двох –трьох років до двох десятиліть, але всі вони мають однакові фази: спад(криза), депресія (дно), пожвавлення, піднесення.

Спад - це фаза ділового циклу, в якій обсяг національного виробництва скорочується протягом не менш як двох кварталів поспіль. У фазі спаду домогосподарства купують менше споживчих товарів, особливого тривалого користування. Як наслідок- зростають запаси цих товарів на складах- скорочуються обсяги виробництва- скорочуються інвестиції- збільшується безробіття- ВВП зменшується- скорочуються всі види доходів.

Дно (депресія) - найнижча точка спаду. Початок піднесення, що наступає за спадом називають пожвавленням, а глибокий і тривалий спад-депресією.

Піднесення- є дзеркальним відображенням спаду. Кожна з названих ознак спаду виявляється у протилежній формі.

Уникнути циклічного розвитку ринкової економіки неможливо. Це є генетичною її рисою, хоча пом як шити перебіг економічної кризи, скоротити тривалість депресії цілком можливо за допомогою ефективної антициклічної політики.

Причини економічних коливань розрізняють як екстернальні теорії, які пояснюють коливання ділової активності зовнішніми факторами, які лежать поза межами економічної системи(війни, революції, міграції робочої сили, наукові прориви, технологічні інновації, зміна цін на нафту, політичні процеси.і т. і.) та інфернальні які пояснюють циклічний розвиток причинами внутрішніми (монетарна теорія, зміна обсягів інвестиційних видатків, що призводять до зміни сукупного попиту.)

Найчастіше рівень зайнятості в національній економіці характеризують за допомогою показника- рівня безробіття

Відношення чисельності безробітних до загальної кількості робочої сили називають рівнем безробіття. Ще одним показником зайнятості є коефіцієнт участі в робочій силі. Його обчислюють як відношення робочої сили до дорослого населення країни.

Економісти відокремлюють три види безробіття:

- фрикційне

- структурне

- циклічне.

Повна зайнятість не означає абсолютної відсутності безробіття. Рівень безробіття за умов повної зайнятості дорівнює сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття.

Безробіття спричиняє значні матеріальні втрати. Ці втрати пов язані перш за все з циклічним безробіттям. Для вимірювання втрат від циклічного безробіття економісти використовують закон Оукена. Суть цього закону полягає в тому,що зростання безробіття на 1% зверх природного рівня спричиняє потенційні втрати ВНП на 2,5%.Цей закон можна записати формулою:

(ВВП*-ВВП)/ВВП*=Y(Б’-Б), де

ВВП*-природний обсяг виробництва,

ВВП- фактичний обсяг виробництва;

(ВВП*-ВВП)-ВВП-розрив;

Б*-природня норма безробіття;

Б’-фактичний рівень безробіття;

Y-коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття. Саме він у більшості країн дорівнює-2,5%

ВВП-розрив=Y(Б’-Б*)х ВВП*

Природна норма безробіття-це стаціонарний рівень безробіття. Вона залежить від коефіцієнта звільнень з роботи та коефіцієнта працевлаштування. Коефіцієнт звільнення працівників-це частка зайнятих, яка втрачає роботу щомісяця, коєфіцієнт працевлаштування- частка безробітних,яка знаходить роботу щомісяця. Для зниження природної норми безробіття треба знизити коефіцієнт звільнення або підвищити коефіцієнт працевлаштування.

Економісти нині вважають, що в розвинутій ринковій економіці безробіття зумовлене 3 основними причинами:1) пошуком роботи; 2) негнучкістю заробітної плати; 3) недостатнім сукупним попитом. Пошук нового місця роботи потребує певного часу, впродовж якого люди не мають роботи. 2) за надто високої зар. плати кількість робочих місць менша від кількості кваліфікованих працівників. Негнучкість заробітної плати обумовлена законодавством та діяльністю профспілок.

У другій половині хх століття рівень безробіття в розвинених країнах коливався в широкому діапазоні. У США в 1960-х роках середній рівень безробіття становив 4%, а в 80-х зріс до 6% і опустився до 5% в 1990р. У країнах Західної Європи динаміка середнього рівня безробіття була іншою: з 3% у 1960р він зріс до 8-10% у 1990-х р. Динаміку природної норми безробіття в США одні економісти пояснюють глибокими структурними змінами в економіці, а інші - змінами у складі робочої сили. Щодо західноєвропейських країн, то більшість економістів вважає, що зростання природної норми безробіття зумовлене щедрими виплатами безробітним, а також зменшенням попиту на працю некваліфікованих працівників, порівняно з кваліфікованими, що пов’ язано з НТП.

У країнах, що розвиваються рівень безробіття становить близько чверті робочої сили. Основними причинами цих величезних масштабів є високі темпи зростання населення, неспроможність промисловості поглинути приріст робочої сили, а також орієнтація цих країн на капіталомісткі технології.

В адміністративно-командній економіці використання робочої сили характеризується над зайнятістю. Повна зайнятість перетворюється там у поголовну зайнятість мало мобільної робочої сили, яка отримує зарплату не за працю, а вихід на роботу. Ця модель використання трудових ресурсів орієнтована на дешеву робочу силу з недорозвиненими потребами.

Становлення ринку праці в Україні відбувається повільно, оскільки успадкована з радянських часів сфера зайнятості є найбільш деформована. Попит на працю звужується внаслідок скорочення інвестиційних видатків фірм та споживчих видатків.

Упродовж останнього десятиліття нагромаджено значний потенціал прихованого безробіття, в структурі якого можна виділити: 1) надлишкову зайнятість;2) працівників, що вимушені працювати не повний робочий час; 3) працівників, що перебували у примусових відпустках без збереження зарплати. В Україні існують величезні можливості для підвищення рівня зайнятості - розвиток приватного підприємництва, малого та середнього бізнесу, сфери послуг, фермерства, всієї ринкової інфраструктури

Дата добавления: 2014-01-07