Загальні принципи прогнозування забруднення повітряного середовища хімічно небезпечними об'єктами

Тема 1. Методологія прогнозування забруднення повітряного середовища при нормальних експлуатаційних режимах роботи об’єктів-емітентів та при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.

Модуль 2. Моделювання, прогнозування та охорона повітряного басейну

Прогноз майбутнього стану за наявності впливу

Прогноз майбутнього стану за відсутності впливу

Визначення вихідного стану

Необхідно відібрати такі властивості, які відображатимуть сучасний стан довкілля. Деякі з них піддаються безпосередній зміні, про інші доводитися судити лише приблизно за статичним рядом спостережень. А такі аналізи популяцій пов'язані з великими труднощами.

Слід підкреслити складність встановлення вихідного стану природного середовища; природні системи, окрім властивої їм динамічності, містять в собі компоненти з циклічними і випадковими змінами. Тому не можна задовільно описати первинний стан таких систем на підставі одноразового обстеження; навіть в умовах постійного моніторингу визначення вихідних параметрів довкілля все-таки міститиме деяку міру суб'єктивності і невизначеності.

Наприклад, чисельність видів тварин і риб може знизитися в результаті перевипасання або надмірного вилову задовго до того, як буде побудовано металургійний завод.

Але в цих випадках необхідно, принаймні, в кількісних показниках, встановити міру невизначеності. По сьогодні не вдається скласти прогноз по сухи на 2-3 роки, але статистична вірогідність цього може бути оцінена з достовірністю.

Настільки ж невизначеним виглядає прогнозування поведінки бологических підсистем і їх відповідної реакції на техногенний стрес. Існує математичний апарат, здатний описати цю невизначеність, і що дозволяє піддати її критичному аналізу.

Для кожного виду передбачають очікувану зміну довкілля; його слід порівняти із зміною, яка повинна була б статися за відсутності дії. По кожному із запропонованих варіантів проекту мають бути зроблені прогнози, прив'язані до певних тимчасових інтервалів розвитку природного середовища «за наявності» і «за відсутності» впливу.

1. Загальні принципи прогнозування забруднення повітряного середовища хімічно-небезпечними об’єктами.

2. Методи прогнозування повітряного середовища міст при нормальних експлуатаційних режимах роботи об’єктів-емітентів.

3. Методи прогнозування хiмiчного стану довкілля та ураження людей при аварiях на хімічно-небезпечних об’єктах.

4. Прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті за методикою РД 52.04-253-90

При обгрунтуванні вимог до системи спостереження, оцінки і прогнозу забруднення довкілля, велике значення має аналіз методів прогнозування забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств. Виділяють два основні випадки. Перший випадок - нормального функціонування об'єктів-емітентів шкідливих хімічних речовин, у тому числі об'єктів з СДОР, другий, - до аварій на хімічно небезпечних об'єктах з викидами СДОР.

У обох випадках прогнозування проводиться з використанням закономірностей поширення домішок в приземному (приводному) шарі атмосфери. Враховуються метеорологічні, у тому числі мікрометеорологічні, синоптичні умови, характер міської забудови, а також перемішування викидів, якщо вони обумовлені багатьма джерелами. Мікрометеорологічні умови відображають вплив міської забудови.

Прогнозування забруднення атмосфери має двоякий сенс.

1) У аварійних ситуаціях це прогнозування рівнів забруднення СДЯВ.

2) При нормальних експлуатаційних режимах об'єктів - прогнозування зміни загального рівня забруднення у зв'язку з коливаннями кількості викидів і мінливістю метеоумов. В цілому, зміна рівня забруднення залежить від кількості джерел викидів.

При чималому числі джерел коливання викидів в одному з них не робить істотного впливу на загальну картину. У той же самий час зміна метеоумов може істотно вплинути на рівень забруднення міської атмосфери. В разі потужних по одиночних джерел викидів коливання рівнів забруднення безумовно стають помітними. Проте залежність концентрацій домішок від метеорологічних чинників виявляється все ж більшою мірою. При низьких викидах коливання і значній кількості викидів позначаються сильніше. Наприклад, концентрація оксиду вуглецю поблизу трас в основному визначається числом проходящих машин і у меншій мірі - впливом метеоумов.

Дата добавления: 2014-01-06