Зв’язки (потоки). Види зв’язків

Зв’язок - це одна з категорій, що найчастіше застосовується в системному аналізі. Зв’язок (потік) є важливим, з точки зору дослідженняабо керування системою, обміном речовиною, енергією, інформацієюміж системою і зовнішнім середовищем, а також між елементами системи. Функції системи реалізуються через зв’язки, тобто через потоки енергії, людей, матеріальні та інформаційні. Структура ініціює потоки, спрямовуючи їх певними каналами, перетворює з певною затримкою в часі.

Зв’язки (потоки), які необхідні для збереження структури, називаютьсяпідтримуючими, а ті, що є результатом функціонування системи, – потоками продукції.

Зв’язок між предметами (процесами, подіями, явищами) можна визначити наступним чином: два та більше об’єктів пов’язані, якщо за наявністюабо відсутністю деяких властивостей в одних ми можемо робити висновкипро їхню наявність або відсутність в інших. Ця властивість зв’язків про їхню наявність або відсутність в інших. Ця властивість зв’язків й обумовлює особливу пізнавальну цінність їх виявлення. Дослідження зв’язківдає змогу пізнавати об’єкти не безпосередньо, а опосередковано, черезінші об’єкти, що знаходяться з ними в тому чи іншому зв’язку.

Між елементами довільної системи та між різними системами існують зв’язки, за допомогою яких вони взаємодіють між собою. Ці зв’язкиможуть виражатися в обміні речовиною, енергією чи інформацією міжвзаємодіючими системами або елементами. Система може мати зовнішні та внутрішні зв’язки. Зв’язки можуть бути також як прямими, так ізворотними.

Системи мають цілком нові якості, що відсутні в її елементах. Ці якості виникають саме завдяки наявності зв’язків між елементами. Лише з їхдопомогою здійснюється перенесення властивостей кожного елементасистеми до інших елементів.

Зворотні зв’язки є складною формою прояву причинної залежності іполягають у тому, що результат попередньої дії впливає на наступнийперебіг процесу в системі, тобто причина підпадає під зворотний впливнаслідку. Якщо зворотний зв’язок підсилює результат впливу наслідку,то його називають позитивним, а якщо послаблює - негативним. Негативні зворотні зв’язки сприяють збереженню стійкості системи. Лише завдяки наявності їх у системах можуть відбуватися процеси цілеспрямованої діяльності і регулювання. Зв’язки перетворюють систему з простого набору компонентів у єдине ціле і разом з компонентами визначаютьстан і структуру системи, але, безумовно, при визначальному впливі їїфункцій.

Системний підхід у науковому дослідженні передбачає наявністькласифікації зв’язків, зокрема:

1. Зв’язки взаємодії (координації), серед яких можна розрізнити

зв’язки властивостей і зв’язки об’єктів. Особливий вид зв’язків взаємодії – це зв’язки між окремими людьми, а також між колективами та соціальними групами. Специфіка їх полягає в тому, що вони опосередковуються цілями, які ставить перед собою кожна зі сторін взаємодії. Уцьому виді зв’язків можна розрізняти кооперативні та конфліктні. Слідзазначити, що зв’язки взаємодії - це найширший клас зв’язків, так чи інакше присутній у всіх інших типах зв’язків.

2. Зв’язки породження (генетичні), коли один об’єкт є основою, щопороджує до життя інший об’єкт.

3. Зв’язки перетворення, серед яких можна розрізняти ті, котрі реалізуються через певний об’єкт, що забезпечує це перетворення, і ті, якіреалізуються шляхом безпосередньої взаємодії двох або більшеоб’єктів, у процесі якої чи завдяки якій ці об’єкти разом або окремо переходять з одного стану в інший.

4. Зв’язки побудови (структурні), котрі передбачають, що наявність одних елементів системи обумовлює необхідність інших елементів,які взаємодіють з першими.

5. Зв’язки функціонування, що забезпечують життєдіяльністьоб’єкта або його діяльність (функціонування). Об’єкти, які поєднуютьсятакими зв’язками, спільно виконують певну функцію, причому ця функціяможе характеризувати або один об’єкт, або більш широке ціле, стосовноякого й існує функціональний зв’язок цих об’єктів. У загальному виглядізв’язки функціонування можна поділити на зв’язки стану (коли наступнийстан є функцією від попереднього) та зв’язки функціональні (коли об’єктипов’язані єдністю реалізованої функції).

6. Зв’язки розвитку, які можна розглядати як модифікацію функціональних зв’язків і зв’язків стану з тією різницею, що розвиток суттєвовідрізняється від простої зміни стану. Розвиток описується як зміна станів об’єкта, що розвивається, однак основним змістом процесу при цьому є достатньо суттєві зміни в побудові об’єкта і формах його життєдіяльності. З цієї точки зору функціонування є рух у стані одного і того ж рівня, котре пов’язане з перерозподілом елементів, функцій і зв’язків воб’єкті; при цьому кожний наступний стан або безпосередньо визначається попереднім, або так чи інакше “переформовується” всією побудовою об’єкта і не виходить за рамки його історії. Розвиток є не просто саморозкриття об’єкта, актуалізація закладених у ньому потенцій, а таказміна станів, в основі якої лежить неможливість збереження існуючихформ функціонування. Таким чином, системний об’єкт вимушений виходити на інший рівень функціонування, раніше недоступний або неможливий для нього, а умовою такого виходу є зміна його організації.

7. Зв’язки управління, які залежно від конкретного виду можутьутворювати різновид або функціональних зв’язків, або зв’язків розвитку.Крім наведеної, існують й інші класифікації зв’язків, наприклад, суттєві і несуттєві, внутрішньосистемні та міжсистемні, взаємні та односторонні, суперечливі та несуперечливі, корисні та шкідливі, слабкі та тісні,важливі і неважливі, жорсткі та гнучкі.

Особливу увагу доцільно звернути на наступні три види зв’язків. Рекурсивний – необхідний зв’язок між соціально-економічними явищами та об’єктами, при яких є очевидним, де причина, а де наслідок;наприклад, витрати ресурсів є причиною, а результати їх витрачання –наслідком. Синергічний – це зв’язок, який при спільних діях незалежних елементів системи забезпечує зростання загального ефекту до більшого значення, ніж сума ефектів цих елементів, якщо вони діють незалежно. Отже, це підсилюючий зв’язок елементів системи. Саме з синергічнихзв’язків випливають інтегративні (емерджентні) властивості, тобто властивості цілісної системи, які не властиві її елементам, що розглядаютьсяпоза системою.

Циклічний – складний обернений зв’язок, при якому функціонуванняабо розвиток однієї підсистеми створює основу для функціонування тарозвитку другої і навпаки.

Дата добавления: 2014-01-06