Методологічні засади бухгалтерського обліку наданих банками кредитів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про кредитні операції регламентуються на міжнародному рівні такими стандартами:

• МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання»;

• МСБО 37 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи»;

• МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»;

• МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації».

Згідно з класифікацією, що наводиться у Міжнародних стандартах фінансової звітності, надані банками кредити відносяться до категорії фінансових активів, які є одним із видів фінансових інструментів.

Нагадаємо, що фінансовий інструмент — це будь_який контракт, який приводить до фінансового активу одного суб’єкта господарювання і фінансового зобов’язання або інструмента власного капіталу іншого суб’єкта господарювання.

Згідно з МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», фінансовий актив — це будь - який актив, що є:

а) грошовими коштами;

б) інструментом власного капіталу іншого суб’єкта господарювання;

в) контрактним правом:

• отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб’єкта господарювання або

• обмінювати фінансові інструменти з іншим суб’єктом господарювання за умов, які є потенційно сприятливими, або

г) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу суб’єкта господарювання та який є:

• непохідним інструментом, за який суб’єкт господарювання зобов’язаний або може бути зобов’язаний отримати змінну кількість власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання, або

• похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися іншим чином, ніж обміном фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання. З цією метою власні інструменти капіталу суб’єкта господарювання не включають інструментів, які самі є контрактами на майбутнє отримання або надання власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання.

Амортизована собівартість фінансового активу — це сума, за якою фінансовий актив оцінюється при первісному визнанні, мінус виплати основної суми, плюс (або мінус) накопичена амортизація будь_якої різниці між цією первісною сумою та сумою погашення із застосуванням методу ефективної ставки відсотка та мінус будь_яке зменшення (прямо чи через застосування рахунку резервів) унаслідок зменшення корисності або неможливості інкасації.

Дата добавления: 2014-01-07