Питання 3. Метод макроекономіки

Макроекономічні процеси вивчаються за допомогою різних методів. Під методом розуміють сукупність прийомів, способів и форм вивчення предмета даної науки. Макроекономіка використовує як загальнонаукові так і специфічні методи досліджень.

До загальнонаукових відносять:

· наукову абстракцію,

· аналіз і синтез,

· єдність історичного та логічного,

· економіко-математичний,

· об’єднаність нормативного и позитивного підходів.

Основними специфічними методами, які використовує макроекономіка є

1. макроекономічне агрегування – об’єднаність явищ та процесів в єдине ціле. Агреговані величини характеризують ринкову кон'юнктуру та її зміни (ринкова % ст., ВНП, загальний рівень цін та ін.).Макроекономічне агрегування розповсюджується на економічні суб'єкти, державу, зовнішньоекономічний сектор и ринки всіх видів.

2. економічне моделювання -це формалізовані описання різних економічних явищ і процесів, спрощене відображення економічної дійсності.

Макроекономічні моделі дозволяють відволіктися від другорядних елементів та зосередитися на головних елементах системи та їх взаємозв'язках. Так як моделі – абстрактне відображення реальної дійсності, то вони не можуть охватити всі процеси та явища.

В макроекономіці використовується багато моделей, які можуть бути класифіковані по різним критеріям:

· по ступеню узагальнення – абстрактно-економічні та конкретно-економічні

· по структурі – мало розмірні и великорозмірні

· по взаємозв’язку елементів – лінійні и нелінійні

· по ступеню обхвату – відкриті та закриті

· по фактору часу – статичні и динамічні

В макроекономічних моделях використовують два типа змінних:

1. екзогенні – це змінні, які модель бере як дані.

2. ендогенні – це змінні, які модель намагається пояснити. Метою моделі є з’ясування того, як екзогенні змінні впливають на ендогенні.

До екзогенних змінних найчастіше відносять державні видатки, ставки оподаткування, величину пропозиції грошей та ін. До ендогенних змінних здебільшого належать обсяг національного виробництва, рівень зайнятості, рівень інфляції тощо.

С. Р Досліджуючи національну економіку, макроекономісти використовують велику кількість різноманітних статистичних показників, які характеризують макроекономічні змінні. Існують численні класифікації макроекономічних показників; наведемо окремі з них.

Макроекономічні показники поділяють на натуральні, які вимірюють у різних фізичних одиницях, та вартісні (грошові). Вартісні показники можуть визначатися у постійних або поточних цінах. Постійна — це ціна базового року. Показники також поділяють на абсолютні(натуральні та вартісні) та відносні, визначені у відсотках.

Особливо важливе значення у макроекономіці має поділ показників на запасові й потокові та номінальні й реальні.

Запасові — це показники, які вимірюють кількість чого-небудь у певний момент часу. Потокові — це показники, що вимірюють кількість чого-небудь за одиницю часу, здебільшого за рік.

У макроекономіці існує певний взаємозв'язок між показниками запасу і потоку. По-перше, запас дорівнює нагромадженим за певний період часу потокам. По-друге, потік дорівнює різниці між запасами на початок і кінець періоду.

Наприклад: майно особи – запас, її доход і видатки – потік;

кількість безробітних – запас, кількість людей, що втрачають роботу – потік.

Слід розрізняти два типи кількісних змінних: запас і потік.

Запас – це кількість будь-чого в даний момент часу.

Потік – це кількісна визначеність зміни будь-чого за певний проміжок часу.

Вилучення – це частина поточного доходу, яка не використовується для здійснення видатків на виробництво ВВП.

Ін’єкції – це приріст видатків поточного періоду, які здійснюються за рахунок доходу попереднього періоду.

Термінологічний словник

Головна суперечність суспільства — суперечність між безмеж­ними матеріальними потребами і обмеженими економічними ресурсами.

Головне завдання макроекономіки — забезпечення суспільства знаннями, завдяки яким можна створювати умови для підвищення ефективності національної економіки.

Домашні господарства — економічні одиниці, що складаються з однієї або більше осіб, які забезпечують економіку ресурсами і використовують доходи для купівлі споживчих товарів та послуг.

Екзогенні змінні — зовнішні для моделі чинники, які визначаються до початку її побудови.

Ендогенні змінні — внутрішні чинники моделі, які визначаються в процесі її побудови.

Змішана економіка — економічна система, в якій співіснує приватна та державна власність, і яка спирається на ринковий механізм і державне регулювання.

Командно-адміністративна (планова) економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у державній власності, а основним регулятором економіки є директивний план.

Модель — спосіб абстрактного відображення фактичної поведінки досліджуваних явищ в економіці.

Нормативна функція макроекономіки — спрямованість макроекономіки на обґрунтування рекомендацій щодо подальшого розвитку національної економіки.

Позитивна функція макроекономіки — спрямованість макроекономіки на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан національної економіки.

Ринкова економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у приватній власності, а основним регулятором економіки є ринковий механізм.

Дата добавления: 2014-01-07