Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Первинні принципи демократії та звичайні її ознаки




Демократія саморозвитку. Засновники Джон Стюарт Міль, Жан Жак Руссо. Передбачає широке залучення громадян у політику, як спосіб гармонійного розвитку особистості. Політична участь необхідна не лише заради захисту особистих прав і свобод, а для саморозвитку вільних поінформованих громадян.

Концепції демократії

Поняття демократії.

Демократія означає «владу людей», означає, що влада належить народу.

У повсякденному житті для багатьох вона – порожній звук або й гірше – засіб затуманювання свідомості й безсоромного ошуканства.

Демократія – це складне багатопланове явище.

Проблема демократії, крім того, двоїста: може йти мова про демократію ідеальну (нормативну) і демократію реальну (емпіричну).

Слово «демократія» перекладається з давньогрецької (demos – народ, cratos - влада) як «народовладдя». Американський президент Лінкольн розшифрував це поняття так: «Управління народу народом і для народу».

Сучасні політологи подають як правило кілька інтерпретацій поняття «народ», Дж. Сарторі, наприклад, - шість. Це: 1 – кожен; 2 – визначена більша частина; 3 – нижчий клас; 4 – неподільна сутність – органічне ціле; 5 – більшість, виражена принципом абсолютної більшості; 6 – більша частина, виражена принципом обмеженої більшості.

Класична представницька теорії демократії. Розробники Гоббс, Локк, Монтеск’є, Медісон, Джеферсон. Розглядає існування представницьких органів у держави. Ця теорія розглядає вибори не стільки як порядок, що дозволяє громадянам приймати участь у політичному житті, скільки як механізм, що захищає їх від беззаконня влади.

Християнська демократія. Розробники Й. Штраус, Г. Коль, А. Моро, А. Фанфані Л. Ерхардом. Найголовнішими відзнаками християнської демократії є пріоритет природних прав особистості та принципів свободи, солідарності та спільного блага., які має приводити у гармонійну відповідність держава та органи державного управління. Головну роль в християнській парадигмі відіграє принцип субсидіарності

Охоронна демократія. Засновники Джеймс Міль та Ієремія Бентам. Охоронна демократія є системою конституційної демократії в рамках формальних та неформальних правил, що обмежують владу держави. Вона гарантує громадянам політичні та громадянські права й свободи, залишаючи за ними повну відповідальність за власний вибір.

Партіципаторна демократія. ЗасновникиКерол Пейтман– демократія участі - передбачає активну участь громадян в обговоренні та прийнятті рішень з найголовніших проблем суспільного життя та державного управління, свідому й активну участь у політичних процесах, зокрема у виборах.

Елітарна демократія. Засновник Йозеф Шумпетер. Якщо „маси” не цікавляться політикою, не мають відповідних знань, навичок та інформації, не вміють приймати вірні політичні рішення, то найефективнішим державним механізмом буде такий, в якому право прийняття політичних рішень належить компетентним спеціалістам – еліті.

Плюралістична демократії (зокрема Г. Ласкі, Д. Труман, Р. Даль, Р. Мертон, Г. Екстайн). Плюралісти вважають, що найбільш ефективно в політичному плані очікування чи думки виборця може представити відповідна організаційно оформлена група інтересів. Жодна з груп інтересів не може домінувати в суспільстві, тому вона входить до різних груп інтересів і в ході досягнення політичного компромісу легітимізацію отримує інтерес фактичної більшості населення.

Консоціативна демократія Арендт Лейпхарт та Девід Аптер. передбачає здійснення державного управління великою коаліцією представників основних груп (сегментів) суспільства при значній автономії цих сегментів.

Плебісцитарна або партійна теорія демократії передбачає, що не всі соціальні групи мають займатися політикою, а віддають пріоритет групам політично спеціалізованим – політичним партіям. Влада формується шляхом прямих виборів, причому формування парламенту відбувається за виключно пропорційною системою, крім того право висування окремих посадових осіб (Президента, губернаторів, мерів тощо) також належить партіям.

Інформаційна демократія М. Рокар. Передбачає головними елементами інформаційної демократії виступають всезагальне виборче право та вільна інформація, оскільки найбільш справедливо й демократично громадяни можуть реалізувати свої виборчі права лише за умови вільного розповсюдження інформації, відсутності політичних заборон, цензури тощо.

Індустріальна демократія – термін, застосований у кінці ХІХ ст.. Сіднеєм і Беатрисосю Уебб. Це власне, демократія у рамках індустріальних підприємств.

Економічна демократія. Передбачає перерозподіл багатства і вирівнювання економічних можливостей і умов. Економічну демократію можна охарактеризувати і так: рівність контролю над економічним виробничим процесом.

 

Демократія поліархії. Роберт Даль. Поліархія – (грец.: polis – багато чисельний, archi – головний, старший), «влада багатьох», політичний порядок, що відрізняється в самому загальному вигляді двома масштабними характеристиками: громадянські права надані відносно великій кількості дорослих, а самі ці права дозволяють проявляти незгоду й шляхом голосування зміщувати найвищі посадові особи в державному управлінні

«Демократія - народовладдя»

Поняття демократії як народовладдя є нормативним, передбачає побудову категорії, виходячи з людських ідеалів і побажань.

Демократичні ідеали, безумовно, зіграли і досі відіграють конструктивну роль.

Демократія – результат і продукт взаємодії між ідеалами і реальністю. Процеси демократизації суспільства можна у найзагальнішому вигляді представити так: те, що має бути, тобто витікає з ідеалу, тягне вперед, а дійсна реальність опирається цьому і тягне назад.

 

 

1. Інституціональне виявлення суверенітету, верховної влади народу. Демократія означає юридичне визнання того факту, що народ є офіційним джерелом влади. Суверенітет народу в тім і виявляється, що саме йому належить установча і конституційна влада в державі.

2. Періодична виборність основних органів держави. Демократією можна вважати лише ту державу, в якій особи, що здійснюють верховну владу, не тільки обираються, а обирають на строго визначений термін. Ротація правителів у демократичному суспільстві – зворотна сторона їх виборності.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 290; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.