Стан платіжного балансу України

Методи регулювання платіжного балансу

Фактори, що впливають на стан платіжного балансу та його регулювання

Відтак аналіз платіжного балансу дозволяє робити висновок про доходи, отримувані країною від інших країн, і платежі іншим країнам, про пропо­зиції і попит на ту чи іншу валюту, про суб'єкти міжнародних відносин, в руках яких акумулюються валюти, про тих, хто хоче продати, і тих, хто хо­че купити валюту. Платіжний баланс говорить про стан офіційних резервів іноземної валюти, про позиції національної валюти і спроможності країни платити за своїми зобов'язаннями. В кінцевому підсумку в платіжному ба­лансі відображається стан національної економіки та її місце в системі світогосподарських зв'язків. Така інформація необхідна для вибору варіан­та формування грошової, податкової й валютної політики, адекватної со­ціально-економічним і політичним умовам даної країни.

На платіжний баланс країни впливають чотири економічних фактора: темп інфляції, реальний рівень зростання ВВП, відсоткові ставки, валютний курс «спот».

Порівняльне підвищення рівня цін в країні позначається на конкурентоспроможності її товарів і послуг. Товари і послуги, які виробляються всередині країни, виявляються дорогими для покупців зарубіжжя. Внас­лідок цього відбувається скорочення експорту. Водночас збільшується імпорт через підвищення рівня цін на вітчизняні товари. Це означає змен­шення припливу і збільшення відпливу валюти.

Високі темпи ВВП також призводять до збільшення імпорту товарів і послуг. Це пояснюється тим, що високі темпи зростання ВВП означають підвищення рівня доходів всередині країни, частина яких витрачатиметь­ся на імпорт.

Рівні відсоткових ставок впливають на рух капіталу. Підвищення відсоткових ставок може потягти за собою приплив капіталів, знижен­ня — відплив.

В умовах плаваючих валютних курсів високий поточний курс «спот» іноземної валюти перешкоджає проведенню імпортних операцій і сприяє проведенню експортних. Низький валютний курс сприяє імпорту і пере­шкоджає експорту.

1. Прямий контроль за зовнішньоекономічними операціями.

2. Дефляційна політика, яка передбачає використання ставки рефінансування центрального банку для впливу на валютний ринок.

3. Девальвація валюти шляхом її знецінення.

4. Валютні обмеження на операції з валютою.

У сучасних умовах особливого значення набуває ріст позитивного сальдо міжнародного платіжного балансу країни. По-перше, джерелом надходжень може бути активне сальдо торго­вельних операцій за рахунок стимулювання експорту й стримування, за­міщення імпорту; регулювання курсу національної валюти; управління внутрішнім попитом. По-друге, поліпшити показники міжнародного платіжного балансу країни можливо і по рахунках руху капіталів (прямі інвестиції міжнародні займи, іноземна допомога).

Причини дефіциту платіжного балансу:

• низька продуктивність праці;

• нерозвиненість економіки;

• диспропорції у виробництві;

• несприятлива світова кон'юнктура (низька ціна на сировину і високі ціни на високотехнологічні товари);

• необхідність імпорту як засобу підвищення життєвого рівня народу;

• масовий вивіз капіталів за кордон.

Припинення відтоку капіталу та залучення іноземних інвести­цій є одним із джерел забезпечення структурної перебудови еконо­міки. Передумовами цього є придушення інфляції, корупції, форму­вання ринкової інфраструктури.

Негативний вплив на формування ПБ України справляють:

• коливання світових цін і глобальна економічна криза;

• платіжна криза в Україні;

• утрата зовнішніх ринків збуту;

• несприятливий інвестиційний клімат в Україні;

• нерозвиненість фондового ринку;

• нестабільність економічної ситуації.

Переваги України у сфері вкладення капіталів:

· зручне географічне положення;

· значна місткість внутрішнього ринку;

· багаті природні ресурси;

· кваліфікована та відносно недорога робоча сила.

Дата добавления: 2014-01-07