Розвиток неформальних груп

Управління за цілями

Популярним методом керування, який намагається об'єднати планування і контроль у складній області людських ресурсів, є управління за цілями, звичайно в скороченні МВО (management by objectives — МВО). Крім того, МВО — ще і спосіб мотивації, що допомагає перебороти деякі негативні впливи контролю на поводження працівника.

Управління за цілями - процес, що складається з чотирьох взаємозалежних і взаємозалежних етапів.

1. Вироблення чітких, коротких формулювань цілей.

2. Розробка реалістичних планів їхнього досягнення.

3. Систематичний контроль, вимір і оцінка роботи і результатів.

4. Коригувальні міри для досягнення запланованих результатів.

Оцінка стратегії

При оцінці процесу стратегічного планування варто відповісти на п'ять питань:

1. Чи є стратегія внутрішньо сумісної з можливостями організації?

2. Чи припускає стратегія припустимий ступінь ризику?

3. Чи володіє організація достатніми ресурсами для реалізації стратегії?

4. Чи враховує стратегія зовнішні небезпеки і можливості?

5. Чи є ця стратегія кращим способом застосування ресурсів фірми?

Незважаючи на те, що неформальні організації створюються не з волі керівництва, вони є потужною силою, що за певних умов може фактично стати домінуючою в організації й зводити нанівець зусилля керівництва. Більше того, неформальні організації мають властивість взаємопроникнення. Деякі керівники часто не усвідомлюють, що вони самі належать до однієї або декількох таких неформальним організаціям. Цей феномен властивий не тільки людям, пов'язаним співпідпорядкованістю.

Неформальна організація - це спонтанно утворена група людей, регулярно взаємодіючих для досягнення якоїсь певної мети. Розвиток неформальних організацій заснований на соціальній взаємодії, яка відбувається у формальних організаціях.

Важливо зрозуміти, що у великій організації існує не одна неформальна організація. Більшість із них вільно об'єднані у свого роду мережу. Тому деякі дослідники вважають, що неформальна організація - це, по суті, мережа неформальних організацій. Для утворення таких груп особливо сприятливе трудове середовище. Завдяки формальній структурі організації і її завданням, ті самі люди звичайно збираються разом щодня, іноді протягом багатьох років.

У неформальних організацій багато загального з формальними організаціями, у які вони виявляються вписаними. У спонтанно утворених (емерджентних) організаціях також є неписані правила, називані нормами, які служать для членів організації еталонами поведінки. Ці норми підкріплюються системою заохочень і санкцій. Специфіка полягає у тому, що формальна організація створена по заздалегідь продуманому плану. Неформальна ж організація скоріше є спонтанною реакцією на незадоволені індивідуальні потреби.

Найважливіші причини участі в неформальній організації:

· почуття приналежності,

· взаємодопомога,

· взаємозахист,

· тісне спілкування

· зацікавленість (симпатія).

Основні характеристики неформальних організацій:

· соціальний контроль;

· опір змінам;

· неформальні лідери.

9.4 Управління неформальною групою

Дуже важливо, щоб керівники розуміли - неформальні організації динамічно взаємодіють із формальними. Одним з перших, хто приділив увагу цьому фактору, а також утворенню неформальних організацій був Джордж Хоманс, теоретик в області дослідження груп. У моделі Хоманса під видами діяльності розуміються завдання, виконувані людьми. У процесі виконання цих завдань люди вступають у взаємодію, що, у свою чергу, сприяє появі почуттів - позитивних і негативних емоцій стосовно один одного й керівництва. Ці емоції впливають на те, як люди будуть здійснювати свою діяльність і взаємодіяти в майбутньому.

Модель демонструє, як із процесу керування (делегування завдань, що викликають взаємодію) виникають неформальні організації, вона доводить необхідність керування неформальною організацією. Оскільки групові емоції впливають як на завдання, так і на взаємодію, вони можуть також впливати й на ефективність формальної організації. Залежно від характеру емоцій (сприятливих або несприятливих) вони можуть призводити або до підвищення, або до зниження ефективності, прогулів, плинності кадрів, скарг і інших явищ, які важливі для оцінки діяльності організації. Тому, навіть якщо формальна організація створена не з волі керівництва й не перебуває під його повним контролем, нею завжди необхідно ефективно управляти, щоб вона могла досягти поставлених цілей. Одна із найбільших і розповсюджених труднощів у ефективному керуванні групами й неформальними організаціями - це невисока думка про такі організації керівників. Деякі керівники вперто продовжують вважати, що неформальна організація - це результат неефективного керування. По суті виникнення неформальних організацій, як ми вже переконалися, явище природне й досить розповсюджене, - вони є в кожній організації. Подібно багатьом іншим факторам, що діють в області керування, вони несуть у собі як негативні, так і позитивні моменти.

Дійсно, деякі неформальні групи можуть поводитися непродуктивно, й це буде заважати досягненню формальних цілей. Неформальними каналами можуть поширюватися неправдиві чутки, які приводять до виникнення негативного ставлення до керівництва. Прийняті групою норми можуть призвести до того, що продуктивність організації буде нижче визначеної керівництвом. Тенденція до опору змінам і тенденція до збереження вкорінених стереотипів можуть затримувати необхідну модернізацію виробництва. Однак, така непродуктивна поведінка часто є реакцією на ставлення керівництва до самої групи. Правильно чи ні, але члени групи вважають, що до них ставляться несправедливо й відповідають так, як будь-яка людина на те, що їй здається несправедливим.

Такі випадки негативної реакції іноді заважають керівникам бачити численні потенційні вигоди від неформальних організацій. Оскільки для того, щоб бути членом групи, треба працювати в даній організації, відданість групі може перейти у відданість організації. Багато з людей відмовляються від більше високооплачуваних посад в інших компаніях тому, що вони не хочуть порушувати соціальні зв'язки, які вони набули в даній компанії. Цілі групи можуть збігатися із цілями формальної організації, а норми ефективності неформальної організації можуть перевищувати норми формальної організації. Наприклад, сильний дух колективізму, характерний для деяких організацій і підтримуючий сильне прагнення до успіху, часто виростає з неформальних взаємин, а не з дій керівництва. Навіть неформальні канали зв'язку можуть іноді допомагати формальної організації, доповнюючи формальну систему комунікацій.

Більш ранні автори вважали - щоб упоратися з неформальною організацією треба її просто знищити. Сьогоднішні теоретики вважають, що неформальна організація може допомогти формальній організації в досягненні її цілей.

Рекомендації з управління неформальною організацією:

1. Визнати існування неформальної організації й усвідомити, що її знищення спричинить знищення й формальної організації. Тому керівництву варто визнати неформальну організацію, працювати з нею й не загрожувати її існуванню.

2. Вислухувати думки членів і лідерів неформальних груп. «Кожному керівнику слід знати, хто є лідером у кожній неформальній групі й працювати з ним, заохочуючи тих, хто не заважає, а сприяє досягненню цілей організації. Коли неформальний лідер протистоїть своєму роботодавцеві, його широкий вплив може підірвати мотивацію й задоволеність виконуваною роботою в співробітників формальної організації».

3. Перед тим, як почати які-небудь дії, прорахуйте їх можливий негативний вплив на неформальну організацію.

4. Щоб послабити опір змінам з боку неформальної організації, дозволите групі брати участь у прийнятті рішень.

5. Швидко видавайте точну інформацію, тим самим перешкоджаючи поширенню слухів.

Дата добавления: 2014-01-07