Ешелонована система захисту викладена в темі 5

Якщо мова йде про системи виявлення порушень варто пам'ятати одне - системи подачі тривоги самі по собі не запобігають злочинність. Їх завдання - доповісти вам, що хтось намагається викрасти майно, цінності.

Варто звернути увагу ще на одну обставину: системи подачі сигналів тривоги виявляють спроби проникнення на территорю фірми злочинців, але також можуть подавати сигнали тривоги та проти власного персоналу, якому заборонений доступ в окремі внутрішні структури (наприклад, сейфи, сховища, секретні ділянки та лабораторії й т.п.). Але немає ще технічних систем, які могли б виявляти злочинні наміри власних працівників фірми. Це обставину треба мати на увазі при формуванні технічних систем захисту.

Технічна система виявлення порушень і злочинів має певні функції в загальній системі безпеки об'єкта господарювання. З її допомогою необхідно вирішувати наступні завдання:

а) установлення факту виникнення небезпечної ситуації здійснення злочину;

б) подача сигналу тривоги;

в) контроль і моніторинг розвитку небезпечної ситуації;

г) активізація реагування на небезпечну ситуацію з метою припинення злочину або порушення.

Гарна система подачі сигналів тривоги повинна відповідати наступним вимогам:

1. Надійно виявляти присутність людини без дозволу на охоронюваному об'єкті.

2. Надійно виявляти проникнення порушників і злочинців у фірму через технічні бар'єри охорони.

3. Вчасно пускати в хід системи припинення порушень і злочинів.

4. Виключення фальшивої тривоги.

Згідно ЗЗДАНС, всі системи подачі тривоги можна умовно поділити на три групи:

- зовнішні системи подачі сигналів тривоги, які встановлюються незалежно;

- зовнішні системи подачі сигналів тривоги, які встановлюються на огорожах;

- внутрішні системи подачі сигналів тривоги.

Коротко охарактеризуємо ці системи.

У зовнішніх системах подачі сигналів тривоги, установлюваних незалежно, найчастіше використаються наступні технічні пристрої:

Пристрої інфрачервоного випромінювання. У цих технічних системах використаються генератори та приймачі інфрачервоного випромінювання, які встановлюються непримітно поза забором. У ясну, суху погоду горизонтальні інфрачервоні промені дають чітке зображення на значній відстані й фіксують всі факти їх перетинання. Під час інтенсивного дощу, або тумана, промені можуть послаблятися, або розсіюватися, що знижує їх ефективність. Таємне та захищене встановлення генераторів і приймачів ІЧ випромінювання необхідно для того, щоб вони не використалися злочинцями для подолання захисту та навмисного заподіяння фальшивої тривоги, щоб спланувати ефективне подолання перешкоди. Коштують ці системи дорого.

Мікрохвильовий "забір". Як й у попередньому випадку, використаються генератори й приймачі, але мікрохвильового випромінювання. При перетинанні променів, змінюються їх характеристики, що й фіксує приймач. Вважається, що ця система більш надійна, чим системи ІЧ випромінювання. Недолики: необхідність підтримувати чисту площу між приймачем і генератором, а також можливі фальшиві сигнали тривоги, які викликаються тваринами, легкими предметами, переміщуваними вітром, а також штучно створювані злочинцями. Монтуються також таємно.

Системи контролю тиску на ґрунт. Дуже ефективні системи нічного контролю проходження людини, або наземних транспортних засобів. У ґрунт монтуються оптико-волокнисті кабелі, які заповняються спеціальною рідиною, здатною за допомогою спеціальних детекторів фіксувати зміну тиску та виявляти несанкціоноване перетинання бар'єрів. Система дорога, але практично не викликає фальшивої тривога.

У зовнішнім середовищі також використаються системи подачі сигналів тривоги, які встановлюються на огорожах. Серед них можна виділити мікрофонні акустичні кабелі. Мікрофони на кабелі до 300 м монтуються на заборах. Вони дають можливість виявляти вібрацію й шум, що виникають при спробі перелізти через огорожу, або її розібрати. Порушення визначаються на підставі відхилення сигналів від нормального рівня. Система відносно дешева.

Широко використаються для певної мети також датчики вібрації. Звичайно такі пристрої складаються з інерційних або п'єзоелектричних пристроїв, які монтуються на заборах і підключаються до загальної електричної або електронної мережі. Якщо забір піддається механічному впливу, електрична або електронна мережа розмикається, що фіксується приладами.

Більш вдосконаленою є система застосування оптиковолоконних кабелів. Такий кабель монтується в забір і по ньому посилає світловий сигнал. При механічній дії на забір, змінюються параметри світлового сигналу, що фіксується й оцінюється спеціальними датчиками. Оскільки має високу чутливість, можливі помилкові сигнали.

Також для подачі сигналів тривоги на заборах широко використаються датчики електромагнітного поля. Це кабелі - провідники, які монтуються на заборі, або стіні, але заізольовані від прямого контакту з ними. Коли в електромагнітне поле попадає сторонній предмет, змінюється його частота. Висока чутливість системи вимагає очищення навколишнього середовища біля забору від сторонніх предметів, щоб не було помилкових сигналів.

Розташування технічних приладів по периметрі території, або на будинку охоронюваного об'єкта, ще не гарантує 100-процентного контролю доступу, тому що кожен будинок, або об'єкт має шість площин (плоскостей), устаткування яких технічними приладами дуже дорого. Тому, крім технічних засобів виявлення спроб проникнути на об'єкти захисту, широке застосування мають пристрої, за допомогою яких контролюється присутність на ньому людини або групи людей. Ці технічні засоби називаються волюметричними або об'ємно-просторовими.

Для цього використають детектори на пасивному інфрачервоному випромінюванні. Це найпоширеніші прилади, які дають можливість виявляти в приміщенні наявність або рух фізичних об'єктів. В основі їх дії лежить здатність приймати та фіксувати інфрачервоне випромінювання, що властиво кожному об'єкту в різній мері. Раніше використали датчики, що приймають інфрачервоне випромінювання, які можна було блокувати, тобто прикривати, чим і користувалися злочинці. Але останнім часом розроблені датчики, які подають сигнали на диспетчерські пункти й при спробі блокування.

Із цією же метою використають і мікрохвильові датчики. Вони посилають мікрохвилі в контрольований простір, тому поява стороннього предмета відбиває хвилі на приймач, що фіксує зміни у хвильовому полі.

Для об'ємно-просторового контролю також використаються ультразвукові детектори. Вони діють аналогічно мікрохвильовим датчикам, але в діапазоні високочастотних хвиль. Ультразвукові детектори особливо ефективні для контролю великих приміщень, але мають недоліки: не можуть перебороти стекла, або перегородки, подають фальшиві сигнали, коли близько є джерело ультразвукового випромінювання (наприклад, від дискових гальм авто й т.п.).

Для запобігання недоліків окремих технічних засобів охорони часто використаються прилади, які називаються "технологічними парами". Технологічна пара - це комбінування двох датчиків в одному корпусі. Найчастіше використається комбінація інфрачервоного детектора й мікрохвильового або ультразвукового датчика. Вартість таких пристроїв висока, але й ефективність висока.

4. Організація технічних систем контролю доступу до охоронюваних об'єктів

Коли прилади, пристрої і датчики фіксують появу на охоронюваному об'єкті порушника, за допомогою інших технічних засобів починається контроль і моніторинг його дій з метою припинення злочину.

Завдання, які стоять перед цією групою пристроїв визначають у такий спосіб:

1. Постійно контролювати стан первинної інформації, що виходить від датчиків, і передавати її для своєчасного реагування. Ці системи повинні надійно забезпечуватися енергією та бути максимально працездатними.

2. Одночасно із проходженням інформації на пункт моніторингу про порушення та порушників, вони повинні подавати сигнали тривоги: від дзвіночка до сирени.

3. Вони повинні виявляти місце порушення, для того, щоб оператор організував адекватну протидію.

4. Вони повинні відрізняти порушників від тих, кому дозволений доступ на охоронюваний об'єкт.

5. Пристрої контролю та моніторингу повинні бути розміщені на території охоронюваного об'єкта.

Серед технічних засобів контролю та моніторингу треба насамперед визначити системи контролю доступу. Вони необхідні тому, що зловмисники не обмежують свою діяльність часом, коли на об'єкті немає персоналу й діють прилади виявлення несанкціонованого перебування на ньому. Буває й так, що злочинець вчиняє злочин у той час, коли на об'єкті працює персонал. Тому, в організації охорони необхідно послідовно впроваджувати ключовий принцип стратегії забезпечення безпеки: "на об'єкті бути тому, хто повинен бути". Це означає, що присутність працюючих осіб, а тим більше сторонніх осіб у критичних місцях, з погляду безпеки, повинне жорстко контролюватися.

Забезпечення контролю доступу на об'єкт працюючих, або сторонніх осіб, може бути здійснене за допомогою наступних засобів:

а) за допомогою механічних пристроїв обмеження доступу (замки й т.п.);

б) за допомогою спеціально навчених тварин (собаки, птаха й т.д);

в) за допомогою технічних приладів;

г) за допомогою фахівців-охоронців.

Найбільш ефективними засобами контролю доступу є спеціально навчені тварини й фахівці-охоронці. Але, вони є найбільш дорогими засобами. Менш дорогими є технічні засоби. Але в практичному аспекті варто комбінувати всі ці засоби, відшукуючи найбільш дешевий й ефективний варіант. Тому розглянемо технічні засоби контролю доступу на охоронювані об'єкти.

Сьогодні широко використаються електронні засоби контролю доступу. Всі електронні засоби контролю доступу на об'єкти звичайно відомі як системи автоматизованого контролю доступу й вони складаються із трьох основних елементів:

1. Елементи ідентифікації осіб, яким дозволена присутність на охоронюваному об'єкті. Це можуть бути, наприклад, картка, або спеціальний знак, які підтверджують дозвіл, сканування біометричних характеристик особи. Нарешті, це може бути інформація, що надана особі про код або ідентифікаційний номер.

2. Пристроїв, які виявляють елементи ідентифікації. Вони розташовуються на постах контролю доступу на об'єкт і здатні розпізнавати елементи ідентифікації осіб, яким дозволений доступ.

3. Пристрїв, які здатні сприймати інформацію, оцінювати її й знімати, або ставити фізичні перешкоди на шляху особи. Це, як правило, комп'ютер разом з іншими фізичними пристроями.

Другий і третій елементи системи можуть поєднуватися в одному пристрої, що робить її більш дешевою. Електронні засоби контролю мають деякі переваги перед фахівцями й тваринами. Насамперед, це швидке блокування доступу, коли елементи ідентифікації особи не відповідають дозволу. Електронна система здійснює облік працівників і відвідувачів, які перебували на об'єкті. Як перевага вважається можливість дистанційної ідентифікації особи.

Ідентифікація осіб, які перебувають на об'єкті, відбувається за допомогою їх фізичних характеристик (відбитків пальців, голосу, сітківки ока й т.п.). Оскільки ці ознаки людини практично неповторні, контроль допуску по їх характеристиках є найбільш надійним і він застосовується на дуже важливих і коштовних об'єктах охорони. Але в разі їх застосування треба пам'ятати, що, по-перше, сьогодні це поки дуже дорога техніка, і, по-друге, вона має низьку "продуктивність", тобто пропускну здатність. Біометричний метод вимагає не менш 30 секунд часу, щоб ідентифікувати людину та пропустити, або заблокувати її прохід.

Відповідно елементам ідентифікації використають і пристрої для читання інформації й ухвалення рішення. Вони буваю безпосереднього контакту, якщо мова йде про картки Віганда й картки з магнітними стрічками, ідентифікаційні коди й біометричні та дистанційні методи.

У процесі конкретного рішення питання про застосування технічних засобів контролю варто враховувати наступні обставини:

а) допустимість застосування конкретної системи контролю доступу з урахуванням цінності охоронюваного об'єкта, максимальної кількості осіб, яку треба ідентифікувати, а також швидкості обробки інформації й ухвалення рішення системою та кількості пунктів контролю;

б) сумісність системи контролю із приміщеннями й устаткуванням приміщень (двері, вікна й т.п.). Часто технічні пристрої вступають у протиріччя із приміщеннями, їх архітектурою або естетикою;

в) пропускну здатність технічної системи;

г) адекватність вартості системи цінності охоронюваного об'єкта.

Дата добавления: 2014-01-07