Дніпропетровськ

ІІІ. ПИТАННЯ

Дніпропетровськ. Під час революційних подій 1917—1919 рр. місто неодноразово переходило з рук в руки і прийшло у занепад. Але протягом перших п'ятирічок було, в основному, відновлено, а в подальшому стало одним з центрів сталінської індустріалізації.

1926 р. Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ (на честь видатного діяча комуністичної партії місцевого походження Г. І. Петровського).

22 червня 1941 р. почалася Велика вітчизняна війна. 25 серпня 1941 р. Дніпропетровськ було окуповано німецькими військами. 25 жовтня 1943 року Дніпропетровськ було відвойовано радянськими військами, після чого почалось відродження промисловості, відбудова міста.

Всебічний розвиток міста продовжувався до середини 1980-х, коли настала «перебудова». Промисловість почала занепадати, масове житлове будівництво припинилось, у плачевному стані опинились міський комунальне господарство. З початку Незалежності з'явились деякі ознаки поліпшення становища міста, що знайшло відображення у будівництві окремих житлових комплексів, торгівельних комплексів, торгово-розважальних центрів, капітальному ремонті окремих вулиць.

Дніпропетровськ – місто багатих культурних традицій. В ньому працює 7 державних театрів та 3 концертні організації, функціонує 6 державних та 173 музеї на громадських засадах, Будинок органної та камерної музики. 55 бібліотек, фонд яких складає 1,4 млн. примірників, 287 пам’яток історії та культури нагадують нам про видатні події та видатних діячів науки, історії, мистецтва. У 1999 році своє 150-річчя відзначив дніпропетровський Національний історичний музей ім.. Д.І.Яворницького. Помітним явищем культурного життя став Дніпропетровський театр одного актора «Крик» (керівник і виконавець – Михайло Мельник).

Дніпропетровський вузівський регіон об’єднує 35 вищих навчальних закладів. У тому числі 21 І-ІІ рівня акредитації та 14 ІІІ-ІУ рівня акредитації, в яких навчається майже 90 тис. студентів денної, заочної та вечірньої форм навчання, у 180 загальноосвітніх школах навчається майже 130 тис. дітей.

В місті існує розвинена мережа закладів охорони здоров’я, через які реалізуються національні, регіональні, міжнародні проекти профілактики охорони здоров’я громадян. В лікувально-профілактичних закладах працює біля 4,5 тис. лікарів та більше 7 тис. молодших медичних спеціалістів. Лікувально-діагностичну допомогу надають 53 заклади, у тому числі і приватні.

У місті функціонує розвинена мережа спортивних споруд: 10 стадіонів. 370 спортивних майданчиків, 18 плавальних басейнів, 286 спортивних залів. В 46 дитячо-юнацьких спортивних школах займаються біля 17 тис. дітей. В спортивних секціях – більше 30 тис. чоловік. 10 професійних команд з ігрових видів спорту відстоюють честь міста. Широкий інтерес в Україні викликають змагання на Кубок Президента України з волейболу. В складі збірної команди України в ХХУІІ Олімпійських іграх брали участь 25 спорстменів, 21 увійшов до складу Національної Параолімпійської збірної, всього на іграх було завойовано 20 медалей, 43 представники міста стали призерами міжнародних змагань.

3.2. Культурні заклади

Дніпропетровськ має низку прекрасних музеїв. Найбільший і найстаріший музей Дніпропетровська – Історичний музей ім.. Д.І.Яворницького. Музей розташований у приміщенні колишнього Катеринославського крайового історико-археологічного музею ім. А. М. Поля (це – засновник музею, видатний громадський діяч), і є пам'яткою національного значення. Музей було засновано у 1849 році, як "Музеум стародавності Катеринославської губернії. Музей названий в честь відомого історика, діяча культури і науки України Дмитра Івановича Яворницького, котрий був завідувачем музею більше 30 років з 1902 року. На його долю випало захищати музей від Революції та Громадянської війни.

Дніпропетровськ — один із найбільших наукових центрів України. В ньому зосереджено багато науково — дослідних та проектно-конструкторських організацій і перед усім: Придніпровський науковий центр Національної Академії Наук України та її інститути геотехнічної і технічної механіки; чорної металургії; транспортних систем і технологій, проблем природокористування і екології і т. д. Дніпропетровськ — кузня вчених, широко відомих і за межами України. Науковці вирішують багатопланові завдання від формування і реалізації космічної програми України до створення енергозберігаючих екологічно чистих технологій у гірничій справі, металургійній, хімічній промисловості, будівництві, сільському господарстві. Багато проектів, які розроблені та впроваджені дістали світове визнання і швидко знайшли практичне застосування. За досягнення на рівні світової науки вченим міста неодноразово присуджувались як міжнародні так і Державні премії України в галузі науки і техніки.

Театри. Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка засновано театр у 1918 році у Києві як перший професійний театр України, який мав назву Державний драматичний театр. У перші десятиріччя існування театру на чолі з О.Загаровим працювали: Л.Курбас, І.Мар’яненко, Г.Борисоглібська, Л.Гаккебуш, М.Тінський, О.Сердюк. У 1927 році театр влаштовується у м. Дніпропетровськ. Афіші театру сповіщали про вистави українських класиків: «Гайдамаки» Т.Г.Шевченка у постановці відомого театрального режисера і реформатора Леся Курбаса, «Лісова пісня», "На полі крові", "Камінний господар" Л.Українки, п’єси І.К.Карпенка-Карого, І.Г.Котляревського, вистави за творами Г.Ібсена, К.Ґольдоні, Мольєра, В.Шекспіра та інших зарубіжних драматургів.
Після проголошення незалежності України у репертуарі з’являються п’єси за творами письменників, які за радянських часів були «persona non grata», наприклад драма „Маруся Чурай” за однойменним твором Ліни Костенко. Глядач знайомиться також з виставою про життя історика Дмитра Яворницького „Народжений під знаком Скорпіона” В.Савченка. Спектакль „Мазепа – гетьман України” за Б.Лепким розповідає про історичне минуле України.
У 2004 році театру надано статус „академічний”.
У 2009 році відбулася реставрація приміщення і фасаду. Пройшли урочистості з нагоди 90-річчя від дня народження першого державного театру України.
У 2010 році бульвар перед театром, який називається Театральний було реконструйовано до Дня міста.
На сьогоднішній день театр є найбільшим у місті.

Дніпропетровський академічний театр російської драми імені Максима Горького засновано у 1927 році за рішенням виконкому міської ради. Першою прем'єрою стала п'єса "Любов Ярова" Костянтина Треньова.
У 1932 році театру було присвоєно ім'я Максима Горького.
Площа перед театром також носить ім'я Максима Горького, однак після початку будівництва станції метро "Театральна", площа була закрита для проходу.

Дніпропетровський державний академічний театр опери та балету засновано у 1974 році. Першою ластівкою стала нова версія геніального балету Петра Чайковського "Лебедине озеро".
Театр користується великим попитом серед містян. До театру також часто навідуються зірки світової величини.
Архітектура театру - радянський конструктивізм, тому останнім часом все частіше ведеться мова про перебудову театру[1]..
Біля театру розташований один з найкрасивіших фонтанів міста.

Особливе місце у театральному житті Дніпропетровська займає Дніпропетровський державний цирк. Цирк знаходиться у самісінькому центрі міста на набережній. Малеча та дорослі з великим захватом відвідують його. Фасад Цирку виконано таким чином, що він нагадує якусь фортецю.

Дата добавления: 2014-01-07