Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Матеріальні та супутні потоки, транспортні коридори




Тема 2: Міжнародна торгівля та експортно-імпортні операції.

План

1. Міжнародна торгівля

2. Основні поняття про експортно-імпортні операції.

3. Зовнішньоекономічні контракти, основні розділи.

4. Інкотермс-2010.

5. Договір морського перевезення.

6. Матеріальні потоки та їх параметри.

7. Фінансові та інформаційні потоки.

8. Основні вантажні потоки в міжнародному обміні товарами

9. Основні вантажі та міжнародні транспортні коридори.

 

Рекомендована література по темі: [2] c.32-44, [4] c.30-32, [10] c.36-38, [10] c.7-20.

Торгівля - це господарська діяльність з обороту, купівлі й продажу товарів. Товар - продукт праці, зроблений для продажу. Продукт - конкретний результат досліджень, розробок і виробництва. Продукт несе в собі ті властивості, заради яких товар потім буде куплений споживачем.

Основні операції міжнародної торгівлі: експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт.

Міжнародні торгівельні операції виконуються шляхом укладання договору. Під міжнародною торговельною угодою розуміється договір або угода між двома або декількома сторонами, що перебувають у різних країнах з поставки певної кількості та якості товарних одиниць або надання послуг відповідно до обговореного обома сторонами умовами договору.

Контрагентами міжнародної торгівлі називають сторони, що перебувають у договірних відносинах з купівлі, продажу товарів або надання різного роду послуг. Контрагентами можуть виступати фірми, союзи підприємців, державні органи (у країнах, що розвиваються), міжнародні економічні організації. Фірма – це підприємство, що здійснює господарську діяльність у певній області підприємництва.

Експортно-імпортні операції - це комерційна діяльність, пов'язана з купівлею - продажем товарів, що мають матеріально - речову форму й вважається виконаною, якщо товар пропущений через державний (митний) кордон країни контрагента. Митний облік є єдиною формою й способом обліку товарів, переміщуваних через кордон.

Експорт - вивіз із країни товарів, зроблених, вирощених або добутих у країні, а також товарів, раніше ввезеннях через кордон та що були обороблені, а також вивіз товарів, раніше ввезених, переробка яких відбувалася під митним контролем.

Реекспорт - вивіз із країни за кордон раніше ввезених товарів, які не були ніяким чином оброблені.

Імпорт - ввіз у країну товарів іноземного виробництва безпосередньо з країни виробника або країни посередника для споживання усередині країни або вивозу з неї, а також ввіз товарів з вільних зон і митних складів.

Реімпорт - ввіз раніше вивезених вітчизняних товарів.

Існують 2 методи здійснення експортно-імпортних операцій - прямий і непрямий. Прямий - безпосередній зв'язок між постачальником і споживачем. Непрямий - робота через посередника.

Контракт - комерційний документ, що представляє собою договір поставки товару й додаткових послуг, погоджений і підписаний експортером та імпортером. Неодмінна умова, що має бути в договорі - перехід права власності.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законами України.

Контракт укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Договір може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору.

1. До умов, які повинні бути передбачені в договорі, якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України, відносяться:

1.1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

1.2. Преамбула.

У преамбулі зазначається повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів ("Продавець", "Покупець", "Замовник", "Постачальник" тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір, та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (установчі документи тощо).

1.3. Предмет договору (контракту).

У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується.

У разі бартерного (товарообмінного) договору або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини).

Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна відмітка в тексті договору.

Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація), крім того, балансується іще за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).

У додатку до договору про переробку давальницької сировини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки.

Технологічна схема переробки давальницької сировини повинна відображати:

усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини на готову продукцію;

кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрунтуванням технологічних втрат сировини;

втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.

1.4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).

У цьому розділі визначається, залежно від номенклатури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики.

У тексті договору про виконання робіт (надання послуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.

1.5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг).

У цьому розділі зазначається вид транспорту та базисні умови поставки (у відповідності до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів чинної редакції), які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару).

У випадку укладення договору про виконання робіт (надання послуг) у цьому розділі визначаються умови та строки виконаних робіт (послуг).

1.6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

У цьому розділі визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором, крім випадків, коли ціна товару розраховується за формулою, та валюта контракту. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору зазначається його загальна вартість. У цьому разі цінові показники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в тексті договору.

При розрахунках ціни договору за формулою зазначається орієнтовна вартість договору на дату його укладення.

У договорі про переробку давальницької сировини крім того зазначається її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки.

У бартерному (товарообмінному) договорі зазначається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

1.7. Умови платежів.

Цей розділ визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору зазначаються:

умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару або умови документарного акредитива, або інкасо (з гарантією);

умови за гарантією, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.

1.8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг).

У цьому розділі визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів.

Приймання-здавання проводиться за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю - згідно з документами, що засвідчують якість товару.

1.9. Упаковка та маркування.

Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше), а за необхідності також умови її повернення.

1.10. Форс-мажорні обставини.

Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов'язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.

1.11. Санкції та рекламації.

Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань.

При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.

1.12. Урегулювання спорів у судовому порядку.

У цьому розділі визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання.

1.13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

При цьому зазначаються місцезнаходження (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (N рахунку, назва та місцезнаходження банку) контрагентів договору (контракту).

2. За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови:

страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір починає діяти, кількість підписаних примірників договору, можливість та порядок унесення змін до договору та ін.

У контракті поряд з іншими умовами повинні бути зафіксовані базисні умови поставки. Базисні умови поставки - спеціальні умови, які визначають обов'язки продавця й покупця по доставці й установлюють момент переходу ризику випадкової втрати або загибелі товару з продавця на покупця, а також розподіл витрат між ними по перевалці, страхуванню й митному оформленню товару. Базисні - тому, що витрати по доставці включають ціну товару й визначають базис ціни.

Існують систематизовані міжнародні правила по доставці - Инкотермс. (Розроблені в 1936 р. зі змінами 1953, 67, 76, 80, 90, 2000 та 2010 роках).

Инкотермс - 2000

Існує чотири категорії базисних умов поставки:

1. Е - відправлення

EXW - ex works (...named place) із заводу, фабрики;

2. F - основне перевезення не оплачене

FCA - free carrіer (...named place) вільно в перевізника;

FAS - free alongsіde shіp (...named port of shіpment) - вільно уздовж борта судна;

FOB - free on board (...named port of shіpment) - вільно на борту судна;

3. C - оплата основного перевезення

CFR - cost and freіght (...named port of destіnatіon) - вартість і фракт CІ - cost, іnsurance, freіght (...named port of destіnatіon) вартість + страховка і фрахт;

CIF – cost, insurance, freight (…named port of destination) вартість + страховка і фрахт;

CPT - carrіer paіd to (...named place of destіnatіon) - перевезення оплачене до пункту в країні призначення;

CІР - carrіer and іnsurance paіd to (...named place of destіnatіon) перевезення й страхування оплачені досогласованного пункту в країні призначення;

4. D - прибуття (доставка)

DAF - delіvered at frontіer(...named place) - поставлено на кордон;

DES - delіvered at shіp (...named port of destіnatіon) - здано із судна в погодженому порту призначення;

DEQ - delіvered at quay (...named port of destіnatіon) - здано із причалу в погодженому порту призначення;

DDU - delіvered duty unpaіd (...named port of destіnatіon) - здано в обумовленому місці (мито не оплачене);

DDP - delіvered duty paіd (...named port of destіnatіon) - здано в обумовленому місці з оплатою мита продавцем;

  • ИНКОТЕРМС (INCOTERMS) 2010 был опубликован 27 сентября 2010 года, с обновленными правилами торговли, вступающими в силу с 1 января 2011 года.


    О каких основных изменениях в ИНКОТЕРМС 2010 Вам необходимо знать?
  1. Исчезли 4 (DAF, DES, DEQ и DDU) и вводятся 2 новые условия поставки (DAP - Доставленно до места (Delivered at Place) and DAT - Доставленно на терминал (Delivered at Terminal)).
  2. Создание 2 классов ИНКОТЕРМС - (1) правил для любого вида транспорта и (2) правил для морских и речных перевозок (ИНКОТЕРМС 2000 имел 4 класса).
  3. Правила, которые теперь работают как для международных, так и для внутренних поставок.
  4. Введение ссылок на -использование электронных записей- в случае согласия сторон, или когда это общепринято.
  5. Пересмотренное страховое покрытие с учетом правок внесенных в Institute Cargo Clauses (Институт лондонских страховщиков).
  6. Четкое указание ответственности за уплату хранение на Терминале.


Детали

1. Исключение четырех видов из ИНКОТЕРМС 2000
ICC вводит две новее условия -Доставки-:

  • DAP (Delivered At Place) - Доставлено в месте, который будет использоваться вместо DAF, DES и DDU
  • DAT (Delivered At Terminal) - Доставленно на терминал, который будет использоваться вместо DEQ.

Эти условия могут быть использованы независимо от соглашения о виде транспорта.
Причина принятия решения о снижении количества условий было обусловлено тем, что трейдеры зачастую выбирали -неверные- или запутанные условия, ведущие к противоречивым или неясным контрактам.

2. Две категории, вместо четырех условий стали систематизированы в двух категориях:

  • Доставка любым видом транспорта (морским, наземным, воздушным, ж/д) - EXW, FCA, CPT, CIP, DAP, DAT и DDP. Они могут быть использованы, когда отсутствует морской транспорт.
  • Доставка морским/речным путем - FAS, FOB, CFR и CIF.

3. Адаптированные правила. Новый ИНКОТЕРМС особенно направлен для использования как в случаях международной, так и в случаях внутренней торговли. К слову, это указанно на титульной странице официального издания ИНКОТЕРМС. Для торговых организаций и блоков (к примеру ЕС), где -границы- формально отсутствуют - новые правила и условия стали проще для использования.

4. Электронные документы (записи). Обязательства покупателя и продавца предоставлять контрактную документацию теперь могут быть в виде электронных документов. Введением этого пункта, ICC отражает свое понимание возрастающего объема использования электронной документации.

5. Institute Cargo Clauses (Институт лондонских страховщиков). Там где условия требуют получения страховки, страховые требования изменены с учетом поправок в Институте лондонских страховщиков.


6. Безопасность Проблема безопасности товаров, судов и т.д., сейчас является одной из основных в умах людей, когда осуществляется международная торговля. Учитывая, что большинство стран сейчас предъявляют требования высочайших проверок безопасности, новые правила вводят обязательство обоих сторон предоставлять всю необходимую информацию по запросу в случаях проведения таможенной импортно/экспортной очистки. Предыдущая версия ИНКОТЕРМС не предъявляла такой вид сотрудничества.


7. Издержки по хранению на Терминале. Когда продавец должен организовать и оплатить за доставку товаров до согласованного места (CIP, CPT, CFR, CIF, DAT, DAP и CCP) может случиться, что уплата издержек за хранение на терминале переходят к покупателю как часть контрактной цены за товары. Тем не менее, исторически, в некоторых случаях, продавец также должен был платить терминалу за хранение (двойная уплата). ИНКОТЕРМС 2010 направлен для исправления ситуации и внесения ясности кто ответственен за уплату издержек по хранению на терминале. Однако еще предстоит выявить, положит ли это конец двойным оплатам, для тех, кто с ними сталкивался в прошлом.

Для виконання базисів поставки необхідне укладання договору морського перевезення вантажу, договору морського страхування, банківських угод і т.п. Ці договори є частиною загального договору купівлі-продажу, але зберігають свою юридичну самостійність.

Договір про перевезення вантажів морем може бути укладений з умовою, що до перевезення віддається судно, частина судна або певні приміщення судна (чартер), або без такої умови.

У чартері повинні бути зазначені назви сторін, величина фрахту, назва судна й вантажів, місце навантаження й вивантаження вантажів. За домовленістю сторін у чартер можуть бути занесені й іншої умови. Чартер підписує власник судна й фрахтувальник або їхні представники.

Розрізняють наступні форми договору морського перевезення: рейсовий чартер, коносамент, букинг-нота, берс-нота, генеральний контракт.

- Рейсовий чартер (voyage c/p) застосовується в регулярному і трамповому судноплавстві під час перевезення масових вантажів судновими партіями. Фрахтувальникові для виконання перевезення надається все судно, певна частина судна або певні вантажні приміщення. Перевізник зобов'язаний надати судно, повністю підготовлене до виконання майбутнього рейсу і після закінчення навантаження направити його зі звичайною швидкістю в порт вивантаження. Він не має право використати судно для інших навіть попутних перевезень, якщо це не погоджено із фрахтувальником. Фрахтувальник зобов'язаний надати погоджену кількість вантажу, забезпечити навантаження-вивантаження в певний термін (сталійний час) і оплатити фрахт відповідно до умов договору. У спеціальних статтях чартеру детально визначені рід і кількість вантажу, порти навантаження-вивантаження й порядок їхнього домінування, кількість причалів, строки подачі судна під навантаження, порядок розрахунку сталійного часу, розподіл між фрахтувальником і перевізником витрат по вантажних операціях і т.д. По кожному з цих пунктів передбачені права та обов'язки сторін у випадку будь-яких можливих відхилень реальних умов рейсу від погоджених у чартері. Всі умови перевезення, а також ставка перевізної оплати дійсні тільки для сторін, що домовились, і тільки на період даної угоди.

- Коносамент (bіll of ladіng) як форма договору морського перевезення застосовується звичайно при доставці генеральних вантажів у лінійному судноплавстві. На відміну від чартеру він не передбачає обов'язки перевізника надати вантажовласникові певне вантажне приміщення. Окремі партії вантажу можуть бути розміщені перевізником (капітаном) на судні за його розсудом виходячи зі спільного інтересу рейсу. Тільки розміщення вантажу на верхній палубі повинне бути погоджене з вантажовласником, про що робиться відмітка на лицьовій стороні коносаменту. Перевізник має право після прийняття даної партії вантажити або вивантажувати будь-які інші вантажі в цьому або іншому порту лінії, а також виконувати різні допоміжні операції і ремонтні роботи. Умови перевезення і тарифи розробляються лінійною компанією, діють для всіх відправників вантажу протягом тривалого періоду - аж до зміни.

- Букинг - нота (bookіng note) попередня заявка вантажовласника з метою забронювати на судні місце для певної партії вантажу. Застосовується звичайно в лінійному судноплавстві. Після підписання перевізником або його агентом букинг-нот здобуває характер договору морського перевезення. У ньому обмовляються конкретні характеристики угоди: кількість і рід вантажу, порти навантаження й вивантаження, дата готовності вантажу, найменування судна. Щодо інших умов перевезення і ставки провізної плати дається посилання на коносамент і тарифи даної лінії.

- Берс - нот (berth note) договір на перевезення попутних масових вантажів. Використається як у лінійному, так й у трамповому судноплавстві, звичайно при навантаженні в тім же порту (на тому ж причалі) де приймається основний вантаж. На відміну від букинг-ноти містить ряд статей, характерних для чартерних перевезень: порядок розрахунку сталійного часу, розподіл витрат по вантажних операціях, ставка фрахту. У частині інших комерційно-правових умов у берс-ноті дається посилання на одну з типових проформ чартерів.

- Генеральний контракт (general contract). Він являє собою довгострокову угоду на перевезення регулярними рейсами певної кількості вантажу даного фрахтувальника. Для виконання своїх зобов'язань перевізник має право залучати не тільки власний, але й орендований тоннаж, використати одне або кілька суден, робити без узгодження з вантажовласником заміну суден протягом строку договору. Основні умови генерального контракту: термін дії договору з вказівкою конкретних дат його початку й закінчення; порти (ренджи) навантаження й вивантаження; рід і особливі транспортні властивості вантажу; загальна кількість і розподіл перевезень по місяцях (у тоннах або по числу рейсів); тип і вантажопідйомність суден, які перевізник може використати для виконання договору, мінімальний інтервал подачі суден під навантаження.

Об'єктом дослідження логістики як науки і об'єктом управління логістики як сфери підприємництва є система матеріальних, інформаційних, фінансових і інших потоків. Принципова відмінність логістичного підходу від попереднього йому управління рухом матеріальних ресурсів полягає в тому, що тепер об'єктом управління став потік — безліч об'єктів, що сприймається як єдине ціле.

Головними категоріями логістики є потік і запас.

Потік є сукупністю об'єктів, що сприймається як єдине ціле, існуюче як процес на деякому тимчасовому інтервалі і вимірювану в абсолютних одиницях за певний період часу. Параметри потоку — це параметри, що характеризують число об'єктів, які є в наявності на конкретний момент часу, і вимірювані в абсолютних одиницях Між статичними величинами запасів і динамічними характеристиками потоків існує щільний взаємозв'язок:

• потік (П) характеризує процес зміни запасу (3), тобто

запас відображає результат зміни і накопичення потоку, тобто

Основні параметри, що характеризують потік, наступні: його початковий і кінцевий пункти, геометрія шляху (траєкторія), довжина шляху (міра траєкторії), швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність.

Матеріальний потік— це продукція (у вигляді вантажів, деталей, товарно-матеріальних цінностей), що розглядається у процесі додатку до неї різних логістичних (транспортування, складування та ін.) або технологічних (мехобробка, збірка та ін.) операцій і віднесена до певного тимчасового інтервалу. Матеріальний потік не на тимчасовому інтервалі, а в даний момент часу, переходить у матеріальний запас.

Матеріальний потік зовнішній — матеріальний потік, що протікає у зовнішньому (по відношенню до логістичної системи) середовищі.

Матеріальний потік внутрішній — матеріальний потік всередині даної логістичної системи.

Матеріальний потік вхідний — зовнішній матеріальний потік, що поступає у дану логістичну систему із зовнішнього середовища.

Матеріальний потік вихідний — зовнішній матеріальний потік, що поступає з даної логістичної системи у зовнішнє середовище.

Вантажний потік — кількість вантажів, перевезених окремими видами транспорту в певному напрямі від пункту відправлення до пункту призначення за певний період (звичайно за рік).

За ритмічністю:

а) неперервні;

б) дискретні;

в) бліц-потоки.

Залежно від предмета вивчення:

а) продуктові - об'єктом вивчення (аналізу, планування) яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці.

б) операційні — потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій.

в) ділянкові - сукупні потоки, які розглядаються на окремій ділянці логістичної системи; основою для їх розрахунку є операційні логістичні потоки.

г) системні потоки - матеріальні потоки, які циркулюють в цілому у логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків.

В умовах ринкової економіки, що як формується, так і стабільно розвивається, підвищення ефективності руху товарних потоків досягається, головним чином, за рахунок поліпшення їх фінансового обслуговування.

Під фінансовим потоком в логістиці розумітиметься направлений рух фінансових коштів, циркулюючих в логістичній системі, а також між логістичною системою і зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху певного товарного потоку.

Логістичні фінансові потоки неоднорідні по своєму складу, напряму руху, призначенню і ряду інших ознак. Для класифікації фінансових потоків в логістиці використовуються наступні основні ознаки: відношення до логістичної системи; напрям руху; призначення; спосіб перенесення авансованої вартості; форма розрахунку; вид господарських зв'язків.

Зовнішній фінансовий потік протікає в зовнішньому середовищі, тобто за межами даної логістичної системи.

Внутрішній фінансовий потік існує усередині логістичної системи і видозмінюється за рахунок виконання з відповідним товарним потоком цілого ряду логістичних операцій.

У свою чергу, зовнішні логістичні фінансові потоки підрозділяються на:

вхідний фінансовий потік поступає в дану логістичну систему із зовнішнього середовища;

фінансовий потік, що виходить, починає свій рух з даної логістичної системи і продовжує існувати в зовнішньому середовищі.

За призначенням логістичні фінансові потоки можна розділити на наступні групи:

фінансові потоки, обумовлені процесом закупівлі товарів;

• інвестиційні фінансові потоки;

• фінансові потоки по відтворюванню робочої сили;

фінансові потоки, пов'язані з формуванням матеріальних виmpam в процесі виробничої діяльності підприємств;

фінансові потоки, що виникають в процесі продажу товарів.

За способом перенесення авансованої вартості на товари логістичні фінансові потоки підрозділяються на потоки фінансових ресурсів, супутні руху основних засобів підприємства (до них відносяться інвестиційні фінансові потоки і частково фінансові потоки, пов'язані з формуванням матеріальних витрат), а також на потоки фінансових ресурсів, обумовлені рухом оборотних коштів підприємства (до них відноситься вся решта груп фінансових потоків, що виділяються при їх класифікації за призначенням). Залежно від вживаних форм розрахунків всі фінансові потоки в логістиці можна диференціювати на дві великі групи:

грошові фінансові потоки, що характеризують рух наявних фінансових коштів;

інформаційно-фінансові потоки, обумовлені рухом безготівкових фінансових коштів.

Основною метою фінансового обслуговування товарних потоків в логістиці є забезпечення їх руху фінансовими ресурсами в необхідних об'ємах, в потрібні терміни, з використанням найефективніших джерел фінансування. В найпростішому випадку кожному товарному потоку відповідає свої єдиний фінансовий потік.

Інформаційний потік – цепотік повідомлень в мовній, документальній (паперовій і електронній) та іншій формах, що генерується початковим матеріальним потоком в даній логістичній системі, між ланками логістичної системи або логістичною системою і зовнішнім середовищем, і призначений для реалізації управляючих функцій.

Різноманітні інформаційні потоки, циркулюючі всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють своєрідну логістичну інформаційну систему (ЛІС), яка може бути визначена як інтерактивна структура, що включає персонал, устаткування і процедури (технології), які з'єднані інформаційним потоком, логістичним менеджментом, що використовується, для планування, регулювання, контролю і аналізу функціонування логістичної системи.

Організаційна структура логістичної інформаційної системи може бути укрупнено сформована з чотирьох підсистем: управління процедурами замовлень, наукових досліджень і зв'язку, підтримки логістичних рішень і генерації вихідних форм і звітів. Ці взаємозв'язані підсистеми здійснюють інформаційно-комп'ютерну підтримку всіх функцій логістичного менеджменту і зв'язок з мікро- і макрологістичним зовнішнім середовищем.

Вантажопотоки - це кількість вантажів, перевезених на конкретному напрямку за певний проміжок часу.

За обсягом (потужністю) вантажопотоки при морських перевезеннях умовно поділяють на великі (перевозяться мільйони тонн) і малі (тисячі тонн). За ступенем рівномірності вантажопотоки діляться на цілорічні, сезонні та епізодичні.

Генеральні вантажі - в основному ряд сировинних товарів (вовна, бавовна, каучук). Розвинені країни ввозять і вивозять верстати, устаткування, папір, металопродукцию і т.п.

Міжнародні транспортні коридори - це частина національної або міжнародної транспортної системи, що забезпечує значні міжнародні вантажні й пасажирські перевезення між окремими географічними районами, містить у собі рухомий склад і стаціонарні пристрої всіх видів транспорту, що працюють на даному напрямку, а також сукупність технологічних, організаційних і правових умов здійснення цих перевезень.

Транспортний коридор (ТК) - це транспортні комунікації, що дозволяють перерозподіляти вантажі з одного виду транспорту на іншій, залежно від поставлених завдань. ТК значно спрощуються митний і фітосанітарний контроль, забезпечується можливість спостереження за вантажем на кожному етапі його транспортування.

Транспортні зв'язки між Сходом і Заходом Європи визначені Загальноєвропейською конференцією з транспорту у 1994 р. на острові Крит, звідси назва "Критські коридори", з 1997 року їх десять. Через Україну проходять найважливіші - третій, п'ятий, сьомий і дев'ятий, а також коридори Європа - Кавказ - Азія (TRACECA) і Балтійське море - Чорне море ("Північ - Південь").

Міжнародні транспортні коридори для України - це підвищення рівня економічної незалежності й національної безпеки, збільшення валютних надходжень у бюджет, можливість реконструювати національну транспортну мережу.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 427; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.095 сек.