Завдання на закріплення лекційного матеріалу. Писемність “не писемних” першоукраїнців

Писемність “не писемних” першоукраїнців

Об’єктивні, на нашу думку, дослідники доводять, що історія українців бере початок на кілька тисячоліть раніше, ніж звикли ми читати про це в різних джерелах, що був у нас літопис, який починався з 1-го року української (руської ери), а, якщо був дохристиянський першоукраїнський літопис, то була значить і відповідна писемність (Д.Т.Федоренко, 1999). Здійснена дешефровка етрутський текстів дала можливість втановити основні голосні букви першоукраїнської мови. Як з’ясувалося вони тотожні у звучанні з етруськими звуками. Виявилося й те, що начерком (написом) були прообразні буквиць... старослов’янської мови.

Вивчення Паннонських легенд, які відображають події давнини (ІХ ст.), зокрема, життя Кирила і Мефодія, взагалі подають цікаву версію щодо створення азбуки-кирилиці. Якщо вірити цим легендам, то Кирило, перебуваючи в Херсонесі знайшов Євангелію та Псалтир руською мовою, зустрівся з якимось чоловіком, який говорив тією ж мовою, порівняв її зі своєю та вивчив, після чого й почав говорити нею (С.Караславов, 1992). Таким чином має право на існування версія, що в основу азбуки-кирилиці він поклав першоукраїнські (давноруські) письмена, вдосконаливши, видозмінивши деякі букви та їх графіку, систему голосних і приголосних тощо (Д.Т.Федоренко, 1999).

Докирилівська абетка на стінах Софії Київської (ІХ ст.)

Під час вивчення графіті в Софії Київській була виявлена невідома азбука. Складалася вона з 27 букв, з яких 23 – грецькі, 4 (Б, Ж, Ш, Щ) – слов’янські. Відкрив її археолог С.О.Висоцький. Дослідження показали, що це архаїчна азбука ІХ століття. Це є вагомим свідченням, яке спростовує існуючі антинаукові версії концепцій щодо виникнення писемності та школи на терені сучасної України лише з запровадженням християнської релігії та підтвердженням давності існування на цих землях писемності.

Договори київських князів (Х ст.)

Підтвердженням існування писемності на Русі до введення християнства як офіційної релігії (988) слугують торговий договір князя Олега (911), мирні договори Ігоря (944) і Святослава (968) з Візантією, що написані грецькою та давньоруською мовами. Кожен із договорів частково торкався слов’янської писемності. Так, у договорі Олега згадується про існування писемних духівниць, в Ігоря – про грамоти, що укладалися двома мовами – грецькою та слов’янською. Саме це приводило до необхідності утримання князями канцелярії грамотних людей для складання документів торговим людям, які мали приїжджати до Візантії не з печатками, а з грамотами.

Після аналізу матеріалів лекції дайте відповіді на запитання:

· Яке історичне значення виникнення сім¢ї у наших предків?

· Які особливості “вузликового письма”?

· У чому полягає спорідненість мови та санскриту?

Підготуйтеся до розгорнутої відповіді на запитання:

· Розселення, заняття, суспільний лад праукраїнців.

· Побут, віра, мова праукраїнців.

· Погляди на виховання та навчання предків українців.

Дата добавления: 2014-01-07