Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

V. Очікувані тенденції міграцій населення




Впродовж трансформаційного періоду міграційні процеси зазнали суттєвих змін. Внаслідок розпаду Радянського Союзу, поглиблення економічної кризи, зниження рівня життя населення значно знизився рівень міграційної мобільності (стаціонарної міграції). Після значного зростання міграційного приросту у 1991-1992 рр. до найбільшого за повоєнні часи рівня (+5,5%), відбувся надзвичайно різкий спад, а в останні роки сальдо зовнішніх міграцій є невеликим за розміром і від’ємним. Оскільки серед мігрантів переважають представники найбільш продуктивних у дітородному та економічному відношенні вікових груп населення, опосередковані втрати перевищують прямі.

Низький рівень оплати праці, особливо в еквіваленті до іншої валюти, значне безробіття перетворюють трудову міграцію на основний засіб забезпечення прийнятого рівня життя значної частини населення країни. Трудові міграційні поїздки до країн СНД, Західної і Центральної Європи стали поширеним явищем: їх обсяги, за найбільш вірогідними оцінками, становлять близько 2 млн. осіб у середньорічному обчисленні, при цьому за сприяння офіційних посередників за кордоном працевлаштоване близько 40 тис. осіб.

Більшість громадян України у країнах-реципієнтах приховує свої справжні наміри і, по суті, перебуває там на нелегальному становищі. Наслідком цього стає їх соціальна незахищеність, залежність від роботодавців і посередників. Висококваліфіковані українські спеціалісти часто працюють не за спеціальністю, займаються некваліфікованою роботою, що призводить до зниження їх професійного рівня.

Основна маса вибулих з України не має наміру повертатися. Еміграція за межі колишнього СРСР характеризується масштабним «відпливом мізків». На тлі зменшення інтенсивності стаціонарних міграцій значного поширення набули зовнішня трудова міграція, рух біженців, транзит нелегальних мігрантів.

Тривалість перебування на роботі за кордоном становить, як правило, від двох тижнів до кількох років, у середньому – близько 6 місяців. Таким чином, пропозиція робочої сили громадянами України за межами держави становить 5 відсотків загальної її кількості.

Основною тенденцією внутрішнього обміну населення є переміщення осіб до столиці. Починаючи з 1995 року Київ є єдиним регіоном України, де спостерігається стабільне додатне, зростаюче сальдо міграції; на нього припадає майже дві третини загального обсягу міграційних втрат регіонів-реципієнтів.

Дослідження з еміграційних процесів свідчать: кілька хвиль еміграції громадян України привели до того, що у даний момент поза межами України проживає 11 млн. осіб українського походження. Західна діаспора налічує приблизно 2 млн. українців, що проживають у Канаді, США, Австралії, країнах Південної Америки і Європі. Східна діаспора налічує близько 8 млн. українців, що проживають у Росії та інших країнах СНД.

До факторів, що посилюють загрозливість різкого скорочення кількості населення в Україні, належить посилення конкуренції за трудові ресурси між європейськими країнами, особливо тими, що переживають подібні до української демографічні проблеми – старіння населення і загальне скорочення його чисельності. Вже сьогодні в таких країнах працюють спеціальні програми для залучення населення працездатного віку на постійне місце проживання з подальшим працевлаштуванням, або на тимчасову роботу з перспективою отримання посвідки на проживання.

Зокрема, в Росії з лютого 2007 року впроваджено державну програму сприяння добровільному переселенню в РФ співвітчизників (термін «співвітчизники» трактується широко і поширюється на всіх громадян колишнього СРСР, які близькі до Росії за культурою, мовою і традиціями), що проживають за кордоном, а також працює спрощений порядок отримання громадянства РФ для громадян колишнього СРСР. З початку 2006 року українці, які легально працюють в Чехії, мають право на прискорене (2,5 року замість 10) отримання громадянства в межах пілотного проекту «Активний вибір кваліфікованих іноземних робітників». З 20 липня 2007 року уряд Польщі спростив правила працевлаштування для громадян Росії, України і Білорусії, знявши будь-які обмеження на роботу за трудовою візою протягом 3 місяців. Легально працюючі громадяни цих країн мають ті самі трудові і соціальні права, що і громадяни приймаючої сторони – мінімальний рівень заробітної плати, оплату лікарняного, обслуговування у державних медичних закладах. В найближчих планах Євросоюзу – введення так званої «блакитної карти» – права на вільне пересування країнами ЄС з метою працевлаштування для громадян країн, які не є членами ЄС.

Міграційні процеси піддаються регулюванню значно ліпше, ніж складові природного руху. За умови збереження існуючих тенденцій соціально-економічного розвитку України сальдо міграцій населення стабілізується на рівні, близькому до сучасного. В разі стійкого підвищення рівня та якості життя населення обсяг вибуття з України поступово зменшуватиметься внаслідок пом’якшення дії факторів, що стимулюють від’їзд, та завдяки розширенню можливостей здійснення зворотної трудової міграції без зміни місця проживання.

Згідно з песимістичним прогнозом за умови збереження наявних тенденцій соціально-економічного розвитку України кількість іммігрантів з пострадянських країн залишатиметься сталою, як і масштаби виїзду до цих держав. Виїзд до Росії та Білорусі дещо зростатиме. Загальне сальдо міграцій населення стабілізується на рівні, близькому до сучасного.

За оптимістичним варіантом прогнозу, протягом 2005-2015 рр. можлива інтенсифікація повернення етнічних українців та раніше депортованих за національною ознакою з країн колишнього СРСР. Щорічна кількість вибулих до економічно розвинених країн поступово зменшуватиметься:

- по-перше, через вичерпання етнічної складової цього потоку;

- по-друге, внаслідок пом'якшення дії чинників, які стимулюють від'їзд;

- по-третє, завдяки розширенню можливостей здійснення зворотної трудової міграції до цих країн без зміни місця проживання.

Підвищення рівня життя населення зробить Україну привабливою для мігрантів з різних регіонів світу, у першу чергу, з афроазійських держав.

Сумарна кількість прибулих до України перевищить чисельність вибулих уже всередині цього десятиліття. Сальдо міграцій населення може стати додатним вже через кілька років, далі воно постійно зростатиме і досягне до 2015 року 50 тис. осіб на рік та 55-60 тис. осіб у 2026 р., а коефіцієнт інтенсивності міграцій зросте з теперішніх 2,8% до 3,0-3,8%.

 

Рис. 39. Прогноз сальдо міграцій населення, тис. осіб

 

Питання для самоконтролю

1. У чому сутність демографічного прогнозу?

2. За якою формулою вираховується прогнозована чисельність населення?

3. На які види поділяють прогнози з точки зору часу?

4. Які прогнози вважаються найбільш точними?

5. Які виділяють демографічні передумови розміщення продуктивних сил?

6. Яким чином буде зростати чисельність населення світу за останніми оцінками і прогнозами Організації Об'єднаних Націй?

7. Яким чином буде змінюватись чисельність населення окремих частин світу?

8. Якими особливостями характеризуються сучасні тенденції демографічного розвитку України?

9. Скільки нині становить чисельність населення України?

10. Який прогноз чисельності населення України у майбутньому?

11. Що таке шлюб з точки зору демографії?

12. Яка структура шлюбного складу населення?

13. Які зміни відбулись у шлюбному стані населення України у міжпереписний період 1989 – 2001 рр.?

14. Що таке сім’я з точки зору демографії?

15. Які фактори є показниками поглибилася деформації шлюбно-сімейних процесів в Україні?

16. Яка середня кількість членів сім’ї в Україні?

17. Які існують причини загострення проблем формування та розвитку сімей в Україні?

18. Які перспективи змін шлюбно-сімейної ситуації в Україні?

19. Що є основною причиною загострення демографічної кризи в Україні?

20. Які негативні тенденції щодо народжуваності відзначаються в Україні?

21. Які основні причини зниження народжуваності в Україні?

22. Які прогнози сумарного коефіцієнта народжуваності в Україні?

23. Яка середня тривалість життя чоловіків і жінок в Україні?

24. Які основні причини втрати здоров`я, зростання смертності та зниження очікуваної тривалості життя в Україні?

25. Який прогноз основних параметрів режиму смертності населення України на майбутнє?

26. Які сучасні особливості старіння населення України?

27. Яким чином відбувається старіння населення України?

28. Який прогноз старіння населення України у майбутньому?

29. Яку роль грають міграційні процеси у скороченні населення України?

30. Які прогнози імміграції і еміграції в Україні?





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 705; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.025 сек.