Танці скоморохів. Малюнок із літопису

Скоморохи — мандрівні середньовічні актори і музиканти на Русі. Зображення музик і танцюристів на фресках Софійського собору в Києві та музичні інструменти часів Київської Русі.

Після прийняття християнства церква стала засуджувати й переслідувати скоморохів за їхні «сатанинські» забави. Краще зрозуміти духовне життя східних слов’ян дозволяє усна народна та музична творчість доби Київської Русі. Усна народна творчість цього періоду надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки.

В. Васнєцов. Гуслярі

Серед народної творчості, притаманної саме цьому періоду, слід визначити дружинний епос, у якому оспівувалися перемоги вождя-князя та його дружини. Билини доповнюються новими сюжетами про боротьбу з половцями.

Православна церква сприяла поширенню на Русі хорового співу, стала відома нотна система. Навчання співу стало одним з обов’язкових предметів, що вивчався в тогочасній школі. Складовою частиною богослужіння стають церковні співи, що також прийшли на Русь із Візантії. Поступово у церковні наспіви почали проникати елементи народних обрядових пісень. Унікальною формою вітчизняної культури стає дзвонова музика. Створюються центри навчання співу: школи при Десятинній церкві та Києво-Печерському монастирі.

Завдяки державній єдності руських земель взаємозбагачувалися уклад життя, мова, матеріальна й духовна культура їх населення.

Загалом на Подніпров’ї, Галичині й Волині, у Причорномор’ї та Приазов’ї закладалися традиції незалежної державності на території України. Саме в цей час українська народність отримала могутній стимул для свого господарського, політичного й культурного розвитку.

Дата добавления: 2014-01-07