Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму та етапи його розвитку

Тема 15. Інституціоналізм.

Досвіт застосування неокласичних моделей в економіці різник країн.

Економічна теорія неокласиків знайшла широке застосування в економічному житті. Особливо чітко це виявилося в ході здійснення економічних реформ в Англії та США, де, починаючи з 80-х pp., робилися рішучі кроки до відновлення механізмів саморегулювання та обмеження державного втручання в економіку.

Під час вивчення цього питання на окрему увагу заслуговує так званий тетчеризм, тобто економічна політика М. Тетчер, в основу якої було покладено програму оздоровлення економіки, запропоновану М. Фрідменом, а також «рейганоміку» — реалізацію економічної програми М. Фрідмена в США.

Необхідно проаналізувати спільні риси й особливості застосування монетаризму, а також інших неокласичних теорій в економічній політиці Англії та США і їх наслідки.

Інституціоналізм — своєрідний напрям в економічній науці. Його прихильники в основу аналізу беруть не тільки економічні проблеми, а пов'язують їх з проблемами соціальними, політичними, етичними, правовими тощо. Він виник як суто американське явище і тривалий час залишався таким, але згодом його місце в науці змінилося і його значення нині постійно зростає.

Інституціоналізм почав формуватися наприкінці XIX ст. Його ідейні основи було закладено американським економістом і соціологом Т. Вебленом. Назва напряму походить від латинського слова «institutio» (звичай, настанова) і близького до нього слова «інститут» (зовнішнє втілення «інституцій», закріплення їх у вигляді законів, установ, спілок). Дуже часто ці терміни вживаються як синоніми. Прихильники цього напряму вирішальну роль у суспільному розвитку надають позаекономічним факторам — соціальним інститутам (держава, конкуренція, монополія, звичаї і т. ін.). Саме вони, на думку інституціоналістів, регулюють діяльність людей. У формуванні філософських основ інституціоналізму велику роль відіграли американські філософи Ч. Пірс, Дж. Дьюї та Ж. Леб — основоположники прагматизму. Певний вплив на формування і розвиток інституціоналізму справила німецька історична школа з її історичним методом, зосередженням уваги на правових нормах та політиці держави.

Інституціоналізм виник і набув поширення в США за умов раннього періоду імперіалізму. Інституціоналізм не має єдиних теоретичних засад. Об'єднує прихильників цього напряму методологія і критичне ставлення до ортодоксальної класичної і неокласичної теорій. Інституціоналізм у своєму розвитку пройшов кілька етапів. Еклектизм, строкатість, притаманні цій течії, зумовили формування в її рамках різноманітних напрямів. Передовсім можна виділити ранній інституціоналізм і неоінституціоналізм.

Дата добавления: 2014-01-07