Професійна лексика

Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:

1. Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок – кухар; камбуз – кухня; кубрик – кімната відпочинку екіпажу; бак – носова частина корабля; чалитися – приставати до берега; ходити в море – плавати; компас, Мурманськ, рапорт тощо.

2. Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних сфер: зняти касу, підбити, прикинути баланс.

3. Назви фігур вищого пілотажу в льотчиків: штопор, бочка, петля, піке та ін.

4. Професіоналізми користувачів ПК: мама – материнська плата, клава – клавіатура, скинути інформацію – переписати, вінт – вінчестер.

5. Професіоналізми музикантів: фанера – фонограма, ремікс – стара мелодія з новою обробкою, розкрутити (пісню, ім’я) – розрекламувати.

Професіоналізми утворюються різними шляхами:

• вживання загальнонародного слова у специфічному значенні: човник /деталь швейної машинки/, липовий баланс;
• шляхом усічення основ слів: кібер /кібернетик/, термояд /термоядерна реакція/; скорочення слів: мехмат /механіко-математичний факультет/;
• зміною в наголошені слів: с,мпас – компамний, котомний – атоа рт;порт – рапора
• шляхом перенесення /метафори/: дно – нижня частина виробу, машина - комп’ютер, удар – одиниця швидкості станка;
• зміни граматичних категорій (вживання іменників абстрактних та речовинних назв у множині): масла, олії, жири, води, пшениці;
• шляхом префіксації і суфіксації: заморозити рахунки, збити в купу рахунок, бюлетенити, відгул, документувати, дообладнання, недовнесок, пливучість, бойовитість, маршрутизація, задебетувати.

Професіоналізми зберігають емоційність, вони іноді передають якийсь образ: проектувати з чистого місця; зводити, підбивати рахунки; дебет кредит обганяє; липовий баланс; заморозити рахунки.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах, інструкціях).

У практиці ділового спілкування треба бути обережним щодо їх вживання у службовому папері. Документ у цьому випадку може перетворитися з офіційного у неофіційний або викликати непорозуміння, ускладнити ділові стосунки.

4 Неологізми у діловому мовленні

Неологізми – це нові слова; поява їх викликається новими виробничими і суспільними відносинами, новими умовами побуту, відкриттями в науці й техніці.

Поява нового слова спочатку, як правило, викликає деякий опір суспільства: воно не відразу й не кожне слово починає вживати. Особливо швидко засвоюються ті слова, що вживаються в побуті, у діловому спілкуванні, у пресі. Це – назви установ /Запорізький інститут державного та муніципального управління, Промінвестбанк, ЗАЗбанк, Міжрегіональна Академія управління персоналом/, нових органів управління / обласна державна адміністрація, Облуно/, нових професій /менеджер, дилер, дизайнер, брокер/, нових посад /практичний директор, ді-джей/, нових виробничих дій і станів /євроремонт/.

У ділових паперах вживаються усі різновиди неологізмів, особливо часто абревіатури /складноскорочені слова/: НАН, ЗДУ, ЗІДМУ, НЧП – нормативна чиста продукція, ОЕМ – обчислювальна електронна машина, ОЦ – обчислювальний центр, ПБ – патентне бюро, РАВ – радіоактивне випромінювання, САБД – сталеплавильний агрегат безперервної дії, СДУ – система дистанційного управління, ФВ – фінансовий відділ, ЯП – ячейка пам’яті в ЕОМ.

Однією із основних причин появи скорочень у діловому мовленні є тенденція до уникнення надлишкової інформації. Вони вживаються також для економії місця та з метою уникнути повторення слів, що складаються з кількох компонентів. Повна назва організації, підприємства чи установи наводиться тільки один раз: в адресі, у штампі.

Неологізми – слова, що позначають нові поняття і предмети, поділяють на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми, або слова професійного жаргону. Використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові.

Неологізми першої групи доцільно використовувати в діловій мові. Це слова типу автосалон, прес-секретар (речник), телефакс, супутникова інформація, бюджет, баланс, авізо та ін.

Неологізми другої групи не варто вживати в офіційній діловій мові, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники усталеного традиційного значення.

4 Неологізми у діловому мовленні

Неологізми – це нові слова; поява їх викликається новими виробничими і суспільними відносинами, новими умовами побуту, відкриттями в науці й техніці.

Поява нового слова спочатку, як правило, викликає деякий опір суспільства: воно не відразу й не кожне слово починає вживати. Особливо швидко засвоюються ті слова, що вживаються в побуті, у діловому спілкуванні, у пресі. Це – назви установ /Запорізький інститут державного та муніципального управління, Промінвестбанк, ЗАЗбанк, Міжрегіональна Академія управління персоналом/, нових органів управління / обласна державна адміністрація, Облуно/, нових професій /менеджер, дилер, дизайнер, брокер/, нових посад /практичний директор, ді-джей/, нових виробничих дій і станів /євроремонт/.

У ділових паперах вживаються усі різновиди неологізмів, особливо часто абревіатури /складноскорочені слова/: НАН, ЗДУ, ЗІДМУ, НЧП – нормативна чиста продукція, ОЕМ – обчислювальна електронна машина, ОЦ – обчислювальний центр, ПБ – патентне бюро, РАВ – радіоактивне випромінювання, САБД – сталеплавильний агрегат безперервної дії, СДУ – система дистанційного управління, ФВ – фінансовий відділ, ЯП – ячейка пам’яті в ЕОМ.

Однією із основних причин появи скорочень у діловому мовленні є тенденція до уникнення надлишкової інформації. Вони вживаються також для економії місця та з метою уникнути повторення слів, що складаються з кількох компонентів. Повна назва організації, підприємства чи установи наводиться тільки один раз: в адресі, у штампі.

Неологізми – слова, що позначають нові поняття і предмети, поділяють на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми, або слова професійного жаргону. Використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові.

Неологізми першої групи доцільно використовувати в діловій мові. Це слова типу автосалон, прес-секретар (речник), телефакс, супутникова інформація, бюджет, баланс, авізо та ін.

Неологізми другої групи не варто вживати в офіційній діловій мові, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники усталеного традиційного значення.

5 Пароніми у професійному мовленні

Пароніми – це слова, які мають однаковий корінь, а різняться лише суфіксом, кількома літерами в закінченні, префіксом, наявністю чи відсутністю частки -ся (абонент – абонемент, афект – ефект, адрес – адреса, професійний – професіональний, континент – контингент, особистий – особовий).

Паронімічними відношеннями поєднується пар слів, значно рідше – три або більше. За характером смислових зв’язків пароніми поділяються на кілька груп:

1) синонімічні (важкий – тяжкий, привабливий – принадливий);

2) антонімічні (прогрес – регрес, адресат – адресант);

3) що мають семантичну близькість (вирізнятися – відрізнятися, проблема – дилема, витрати – затрати, зумовлювати – обумовлювати).

Явище паронімії – досить велика небезпека. Уникнути її можна лише тоді, коли людина відчуваючи її, перевіряє себе за словником (оснований – той, що базується на чомусь, заснований – створений, розпочатий; дипломант – переможець конкурсу, дипломник – автор дипломної роботи, дипломат – уповноважений колективу чи держави).

Досить часто під впливом російської мови плутають значення слів адрес і адреса.

Адрес – це письмове привітання на честь ювілею тощо.

Адреса – напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи. Таким чином, у заявах, договорах та листах слід користуватися словом адреса / … що мешкає за адресою, … надсилайте на адресу/, а в наказах можна вжити слово адрес /з нагоди якогось свята установи, чи ювілею певного працівника/.

В оголошеннях, протоколах бажано уникнути помилки у вживанні слів виборний і виборчий.

Виборний вживається, коли йдеться про виборчу особу. Виборчий – пов’язаний з виборами, з місцем де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів /виборча компанія, виборче право, виборчий бюлетень/.

Паронімами є такі слова:

Виключно - винятково

Виключно – лише, тільки (... виключно для членів правління...)

Винятково – дуже, особливо, надзвичайно (це питання має винятково важливе значення).

Громадський – громадянський

Громадський – від "громада"; не державний, не службовий, добровільний (громадські інтереси, громадські організації).

Громадянський - від "громадянин", такий, що має стосунок до людини як громадянина (громадянська війна, громадянські права).

Дільниця – ділянка

Дільниця – адміністративно самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, шахті, залізниці (виборча дільниця).

Ділянка – частина поверхні, площі чогось (дослідна ділянка).

Загальноприйнятий – загальноприйнятний

Загальноприйнятий – визнаний усіма, узвичаєний.

Загальноприйнятний – такий, що його всі можуть визначити, прийняти.

Особистий – особовий

Особистий – такий, що стосується окремої людини, її долі, почуттів, переживань (особистий підпис, особисте життя).

Особовий – найчастіше дані людини, які зберігаються в установі (особовий склад тощо).

Позбавити – позбавитися

Позбавити – відібрати щось у когось (позбавити прав).

Позбавитися – запобігти чомусь, попередити щось неприємне (позбавитися аварійного стану)

Показник – покажчик

Показник – наочне вираження чогось (у цифрах, графічно); у переносному значенні – те, з чого можна судити про розвиток і хід певного явища (економічний показник, показник можливостей).

Покажчик – напис, стрілка та ін., що вказують на щось; довідник.

Повноваження – уповноваження

Повноваження – права певної особи на дії від імені когось (термін повноважень продовжено).

Уповноваження – надання якійсь особі діяти від імені того, хто це доручає (за уповноваженням райвиконкому відряджається...).

6 Синоніми, парафрази та евфемізми у документах

Синоніми – слова тотожні або близькі за значенням, але відрізняються один від одного за звучанням, значеннєвими відтінками, емоційними забарвленнями, сферою вживання та здатністю поєднуватись із іншими словами. Синонімія – одне з цікавих мовних явищ, яке безпосередньо пов’язане з багатством і різноманітністю словникового складу мови.

Точність і виразність змісту документа часто залежить від того, наскільки правильно і доречно дібрані слова. Багатство синонімії дає можливість вибрати найточніше для даного контексту слово, уникнути неоднозначного тлумачення висловлення та зберегти нейтральний тон.

Синоніми за своїм значенням об’єднуються у синонімічні ряди, до яких входять слова однієї частини мови. У синонімічному ряді є головне слово – воно стилістично нейтральне: говорити, казати, мовити, розмовляти, шепотіти, бубоніти; допитати, вивідати, дістати відомості.

Розрізняють: лексичні синоніми – такі, що мають відмінності у значенні: відкривати – відчиняти, громадський – суспільний, розглядати – аналізувати.

Серед лексичних виділяються стилістичні синоніми: говорити – балакати, жінка – дружина, йти – крокувати, родина – сім’я; с емантичні – що мають відмінні значення: білет – квиток, робітник – працівник – співробітник, замісник – заступник, збірник – збірка – зібрання, положення – стан – становище, відносини – стосунки, відношення – ставлення, скоро – швидко, тепер – нині – сьогодні – зараз, авторитет – престиж.

У кожному конкретному випадку слід вибирати саме те слово і поставити його саме на те місце. Так, у дорученні вживаємо слово " одержати" /певну суму чи щось/. Воно має синонім "отримати ", і хоч ці слова спільні за своїм основним значенням, проте у діловому документі краще вжити слово " одержати", а не " отримати ", яке має дещо розмовну сферу вживання.

Саме незнання синонімічних можливостей мови призводить до появи багатьох помилок у діловому стилі. Наприклад, у діловому стилі досить часто вживаються синоніми: робітник /людина, що працює на промисловому підприємстві/; працівник – ширше поняття, ніж робітник /газетний працівник, науковий працівник, торгівельний працівник, соціальний працівник/; співробітник – компонент назви посади /старший науковий співробітник/.

Усі три слова позначають працюючу людину, але за кожним з них закріплена певна сфера вживання.

Досить часто при перекладі з російської мови слід пам’ятати, що до одного слова у російській мові в українській існує цілий синонімічний ряд /два і більше відповідників/.

Порівняємо: рос. заместитель – укр. заступник, замісник.

/заступник – це офіційна назва постійної особи; замісник – це людина, що тимчасово виконує чиїсь обов’язки/. Російському слову "положение" в українській мові відповідає три слова: положення, становище, стан. " Положення " – це зведення правил, законів. /"Положення про вибори"/, наукове твердження /основні положення фізики/, спосіб розміщення тіла в просторі /вертикальне положення/. " Стан " – це слово, що означає суму якостей чогось на певний момент /стан фінансів, стан хвороби/. " Становище" – це обстановка, ситуація, обставини життя людини і суспільства /міжнародне становище, офіційне становище, знайшли вихід із становища/.

Українська мова має абсолютні синоніми: здобуток – досягнення – завоювання, процент – відсоток, буква – літера, алфавіт – азбука – абетка.

Слід пам’ятати, що в мові є слова-синоніми іншомовного походження: контракт – угода, аргумент – доказ – підстава, домінувати – переважати, координувати – погоджувати, фіксувати – записувати, шеф – керівник і под.

При складанні документів потрібно зважати на такі правила функціонування синонімів:

1) не допускається взаємодія абсолютних синонімів (примірник – екземпляр, процент – відсоток);

2) не допускається взаємозаміна синонімів, особливо коли одне слово є запозиченим, а інше власне українським (пріоритет – першість, дефект – недолік, вада);

3) слова слід використовувати з точним урахуванням відтінків значень: відносини (економічні, виробничі) – стосунки (дружні, з організаціями); сьогодні, тепер, нині (виражають теперішній час) – зараз (цієї миті).

Прагнення до точності зумовлює появу перифраз (парафраз) – описових зворотів, за допомогою яких явище, предмет, особа називаються не прямо, а описово через характерні риси. Найчастіше парафраза вживається у публіцистичному і художньому стилях, у діловому ж наведемо такі приклади: автобіографія – відвідував, працював; характеристика – виконує сумлінно; має високий професійний рівень; підвищує свою кваліфікацію. У публіцистиці – парафрази: ліс – легені планети, радіація – невидима смерть, нафта – чорне золото, сіль – біла смерть.

Досить активно у діловому мовленні вживають евфемізми – описові вислови, які пом’якшено передають те чи інше висловлення. Так, наприклад, у такому офіційному документі як некролог, не вживається слово помер. Його заміняють висловами: пішов від нас, наша наука втратила, перестало битися серце. Якщо слово має надто емоційний характер, то воно замінюється нейтральним. Так, у протоколах до слів п’яний, п’яниця, пиятика добирають описові звороти: у нетверезому стані, під дією алкоголю, у стані сп’яніння.

Не скрізь доречною буває й категорична наказовість (Не курити! Палити заборонено!), їх можна пом’якшити такими висловленнями: Просимо не палити. У нас не курять. Евфемістичними є у ділових паперах і такі вислови: припустився протиправних дій, зловживав своїм службовим становищем, припустився фінансових надуживань. Однак не завжди такі евфемізми є доцільними, у тексті їх має бути мінімальна кількість.

Дата добавления: 2014-01-07