Ключові функції транспорту і логістичній системі підприємства

Єдиний технологічний процес транспортування вантажів

Єдиний технологічний процес транспортування вантажів — це комплексна технологія, в рамках якої здійснюється чітка взаємодія всіх елементів логістичної системи на всіх етапах доставки вантажів «точно в термін» з якнайменшими витратами ресурсів та на основі інтеграції виробництва, транспорту і споживання.

Технологічні процеси, що реалізуються в логістичних ланцюгах при доставці вантажів споживачам, мають свої особливості. Вони залежать від:

- транспортних характеристик вантажу (фізико-механічні та фізи-ко-хімічні властивості: об'єм і маса, вид тари і упаковки тощо);

- кількості вантажу (масові вантажі, дрібнопартіонні вантажі, вантажі в, пакетах, контейнерах, на піддонах і т. ін.);

- виду транспорту та його здатності до перевезень;

- характеру виробничих об'єктів і т. ін.

Доцільно розглядати доставку вантажів як процес безперервного забезпечення певних підрозділів (виробничих чи збутових) при синхронізації роботи всіх ланок системи та узгодженості її з попитом. Це вимагає жорсткої дисципліни поставок, яку неможливо забезпечити без визначення чітких характеристик складових системи.

Транспортний процес описують формулою:

t_п= tⁿ₁₊ tⁿ₂₊ tⁿ₃₊ tⁿ₄₊ tⁿ₀,

де t_п — загальний час знаходження авторанспорту в пункті завантаження/розвантаження;

tⁿ₁ — тривалість очікування автотранспорту;

tⁿ₂ — тривалість маневрування;

tⁿ₃ — тривалість завантаження/розвантаження;

tⁿ₄ — тривалість оформлення документів;

tⁿ₀ — тривалість обслуговування автотранспорту.

На промисловому підприємстві розрізняють транспорт зовнішньо та внутрішньовиробничого призначення.

Зовнішньовиробкичий транспорт підприємства

Зовнішньовиробничий транспорт забезпечує зв'язок підприємства з аеропортом, залізницею, постачальниками та споживачами виробленої ним продукції.

За умов логістичної діяльності підприємство може застосовувати автомобільний, залізничний, водний, повітряний чи трубопровідний транспорт. Насамперед, це підвезення готової продукції на магістральний транспорт, вивезення вантажів на склади та в цехи підприємства. Якщо для перевезення задіяно два чи більше видів транспорту, це називають змішаним перевезенням.

Для визначення сфери економічної доцільності використання того чи іншого виду транспорту враховують певні групи факторів:

1. Загальногосподарські фактори:

- розміщення і розміри виробництва та споживання, які визначають обсяги і напрями перевезень і вантажопотоків;

- номенклатура виробленої продукції, що визначає тип рухомого складу та ритмічність його роботи;

- стан запасів товарно-матеріальних цінностей, які визначають терміновість доставки вантажів і т. ін.

2. Специфічні транспортні фактори:

- розміщення мережі шляхів сполучення (внутрішньовиробничих транспортних маршрутів);

- умови експлуатації транспорту, в тому числі сезонність і ритмічність роботи;

- пропускна та перевізна здатність;

- технічна озброєність;

- система організації транспортного процесу.

В умовах функціонування підприємства для перевезення виробничих вантажів доцільно визначити основні показники різних видів транспорту.

Залізничний транспорт

Залізничний транспорт суттєво залежить від відповідних правових та адміністративних вимог держави, що стосуються визначення функціонування ліній перевезень в певних напрямках, освоєння всього обсягу перевезення вантажів, обмежень у ціновій політиці та дотримання інших вимог. Це знижує його ефективність у застосуванні за системою «точно в термін», але не означає, що попит на перевезення залізничним транспортом значно зменшується. Приймаючи до уваги його експлуатаційні характеристики (регулярність і швидкість руху в прямому сполученні), залізничний транспорт залишається одним із найбільших перевізників вантажів як в Україні, так і за рубежем, найрентабельнішим видом транспорту для перевезення на значні відстані великої кількості продуктів насипом — вугілля, піску, корисних копалин, і сільськогосподарської та лісової продукції.

До основних техніко-економічних особливостей залізничного транспорту відносять:

1. Нерозривний зв'язок з підприємствами промисловості та сільського господарства, будівництвом, торговими базами, складами і т. ін. Сьогодні переважна кількість великих промислових об'єктів мають залізничні під'їзні колії, що зв'язують їх з магістральними залізницями.

2. Можливість будівництва залізничних сполучень практично на будь-якій сухопутній території країни і забезпечення стійких зв'язків між промисловими районами.

3. Висока перевізна і пропускна здатність залізниць. Так, двоколійна залізниця, що має автоматичне блокування, може забезпечити перевезення понад 100 млн т, а одноколійна — понад 20 млн т вантажів у кожному напрямку на рік.

4. Можливість здійснення масових перевезень вантажів в поєднанні з відносно низькою вартістю перевезень.

5. Можливість безперебійного та рівномірного здійснення перевезень незалежно від часу та пори року.

6. Порівняно високі швидкість руху та терміни доставки вантажів.

7. Відносно високі економічні показники та достатньо досконала технологія перевезень.

В основі даного виду транспорту лежать різні види рухомого складу, який визначається, насамперед, видами вагонів та їх експлуатаційними характеристиками.

Вантажні вагони можуть бути універсальними (криті напіввагони, платформи, цистерни) і спеціалізованими, пристосованими для перевезень певного виду вантажів (ізотермічні, цементовози, кислотні і т. ін.).

Криті вагони використовуються для перевезення цінних вантажів, яким не можна зазнавати атмосферних опадів; піввагони — дня масових повалочних і лісових вантажів; платформи — для довгомірних громіздких; цистерни - для наливних. Великовагові та негабаритні вантажі перевозяться в транспортерах вантажопідйомністю понад 400 т.

Кожний тип вагона характеризується вантажопідйомністю та місткістю, масою тари та іншими показниками, які наведено.

Дата добавления: 2014-01-07