Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Інши органи та посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень

У випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, установами банків, кредитно-фінансовими установами. Рішення вказаних органів відповідно до закону можуть виконуватися також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами (ч.1 ст.9 Закону).

Вказані органи, установи, організації та особи не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, наказом Державного казначейства України від 05.10.2001 р. №175 встановлено Порядок примусового списання (стягнення) коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства.

Цей Порядок встановлює загальні правила, форми та розрахунки органів Державного казначейства та розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів при примусовому списанні (стягненні) коштів з їх реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків та рахунків інших клієнтів, у тому числі щодо:

— здійснення примусового списання (стягнення) коштів за платіжними вимогами;

— порядку обліку та проведення операцій примусового списання (стягнення) коштів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних розрахунків та рахунків інших клієнтів;

— виконання органами Державного казначейства ухвал судів, постанов слідчих та постанов державних виконавців щодо арешту коштів юридичних осіб[11].

Цей Порядок поширюється на всіх учасників безготівкових розрахунків при касовому виконанні бюджету за видатками, які перейшли на казначейську форму обслуговування бюджету, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання (стягнення) коштів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків та рахунків інших клієнтів.

Примусове списання (стягнення) коштів за платіжними вимогами з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються кошти загального і спеціального фондів установ та організацій, та рахунків інших клієнтів, що відкриті в органах Державного казначейства, проводиться органами Державного казначейства.

Примусове списання (стягнення) коштів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників, одержувачів та рахунків інших клієнтів дозволяється лише у випадках, установлених законами України та за рішеннями суду.

На кошти розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, що знаходяться на відкритих в органах Державного казначейства реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунках та рахунках інших клієнтів, може накладатися арешт. Виконання рішення про арешт коштів може бути здійснене протягом бюджетного року (до 31 грудня поточного року), невиконані суми рішень знімаються з обліку і повертаються органам, що їх видали, а кошти з аналітичного рахунку перераховуються на рахунок, з якого вони надійшли.

Арешт може накладатися тільки на підставі ухвали суду, постанови слідчого або постанови державного виконавця. Якщо арешт накладає Господарський суд, то крім ухвали ним має бути виданий також наказ.

Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються органами Державного казначейства негайно після отримання ухвали суду, постанови слідчого, постанови державного виконавця. Якщо ухвала суду, постанова слідчого, постанова державного виконавця надійшла(и) до органу Державного казначейства після операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються органом Держказначейства станом на початок наступного операційного дня.

У разі недостатності коштів на рахунку для виконання ухвали суду, постанови слідчого, постанови державного виконавця орган Державного казначейства перераховує наявну на цьому рахунку суму коштів на аналітичний рахунок, обліковує ухвалу суду, постанову слідчого, постанову державного виконавця на відповідному позабалансовому рахунку та не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) про недостатність коштів з метою прийняття ним відповідного рішення.

У разі відсутності коштів на рахунку для виконання ухвали суду, постанови слідчого, постанови державного виконавця орган Державного казначейства бере на облік ухвалу суду, постанову слідчого, постанову державного виконавця на відповідний позабалансовий рахунок та не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) про відсутність коштів з метою прийняття ним відповідного рішення.

Якщо на кошти на рахунку накладено арешт і на аналітичному рахунку не накопичена сума, що зазначена в ухвалі суду, постанові слідчого, постанові державного виконавця, то орган Державного казначейства: припиняє виконання доручень платника; повертає не пізніше наступного робочого дня безпосередньо суду (слідчому, державному виконавцю) без виконання інші ухвали суду, постанови слідчого, постанови державного виконавця про накладення арешту, що надходять до органу Державного казначейства.

Якщо до органу Державного казначейства разом надійшло кілька ухвал суду, постанов слідчого, постанов державного виконавця, то орган Державного казначейства виконує їх у порядку послідовного надходження в межах наявних коштів на рахунку. У разі відсутності коштів для послідовного виконання всіх ухвал суду, постанов слідчого, постанов державного виконавця, ті з них, що не взяті до виконання, повертаються суду (слідчому, державному виконавцю).

У разі надходження до органу Державного казначейства такої платіжної вимоги на списання (стягнення) коштів з рахунку, на якому на кошти накладено арешт, і відсутності/недостатності на ньому коштів для її виконання, орган Державного казначейства меморіальним ордером перераховує потрібну суму з аналітичного рахунку на рахунок, на якому на кошти накладено арешт, а якщо на аналітичному рахунку накопичена сума, менша, ніж необхідна, то всю накопичену суму. Після цього платіжна вимога виконується. За умови наявності рішення суду та коштів на аналітичному рахунку орган Державного казначейства меморіальним ордером перераховує накопичену суму з аналітичного рахунку на рахунок, з якого вона перераховувалася, після цього на підставі виконавчого документа та платіжної вимоги стягувача він перераховує кошти на рахунок, зазначений у платіжній вимозі.

Якщо на аналітичному рахунку накопичена сума менша, ніж визначена в рішенні суду, то після перерахування органом Державного казначейства накопиченої суми з аналітичного рахунку на рахунок, з якого вона перераховувалася, платіжна вимога виконується органом Державного казначейства на наявну суму.

У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, меншої, ніж накопичена на аналітичному рахунку, орган Державного казначейства меморіальним ордером зараховує накопичену суму на рахунок, з якого вона перераховувалася, після цього на підставі рішення суду та платіжної вимоги стягувача він перераховує кошти на рахунок, зазначений у платіжній вимозі, невикористана сума залишається у розпорядженні платника.

Згідно з «Порядком виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів»[12] виконання рішень суду, які передбачають відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України.

Виконання судових рішень, які передбачають відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів здійснюється Державним казначейством України за вимогою органів державної виконавчої служби України за черговістю їх надходження, за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, затверджених у Державному бюджеті України на цю мету.

У разі потреби в таких видатках понад обсяг бюджетних призначень в установленому законодавством порядку подаються відповідні пропозиції щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету або внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Сторони виконавчого провадження | Прокурор у виконавчому провадженні
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 636; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.